Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
«Українська» поправка до закону про Інститут національної пам’яті Польщі є очевидним кроком із політичною мотивацією, ціль якого – створити напругу в польсько-українських відносинах. До того ж це було зроблено з порушенням польського законодавства. Про це зазначив у інтерв’ю виданню «Укрінформ» відомий польський політолог, радник глави МЗС Польщі Пшемислав Журавський вел Граєвський.
Відповідаючи на запитання про так звану «українську» поправку до цього закону, де йдеться про «українських націоналістів», Пшемислав Журавський вел Граєвський сказав: є значні побоювання, що тут не обійшлося без «руки Москви». «Це стосується як експертів, які були допущені до роботи над цією поправкою, так і змісту самої поправки», – зауважив радник.
«По-перше, часові рамки діяльності українських націоналістів в 1925-1950 роках, про які йдеться у законі, не мають жодного значення для польсько-українських відносин. У 1925 і подальших роках нічого не сталося у відносинах між українцями і поляками. Натомість, цей рік є поворотним моментом у підходах до дій радянських спецслужб щодо українців на Заході. Натомість 1950 рік – це смерть Шухевича, хоча польсько-український конфлікт завершився в 1947 році, і після цього у відносинах між народами не було жодної боротьби. Тому, навіть ці часові рамки (1925-1950 рр. – ред.) підкреслюють саме радянські і російської дії, а не польські чи українські», – пояснив він.
Пшемислав Журавський також звернув увагу на те, що в поправці м значні історичні помилки. «Закон Сейму – це не публіцистична стаття, там кожна буква на вагу золота. Якщо в законі є згадка про українських націоналістів, які були колаборантами Третього рейху, а потім вказуються часові рамки 1925-1950 років, то це знущання над польським законодавцем, оскільки Третій рейх існував в 1933-1945 роках, а в 1925-1933 роках і 1945-1950 роках ніхто не міг з ним колаборувати, адже тоді він не існував», – наголосив він.
Окрім того, за словами радника глави польського МЗС, в цій поправці ставиться під сумнів правовий порядок у Другій Речі Посполитій (1918-1939 роки): «Оскільки злочини українських націоналістів, які скоювалися в цей період, не були злочинами «геноциду», а тільки злочини «геноциду» не мають терміну давності. Тому, за злочини у період до 1939 року ніхто не може переслідуватися, адже давно минув їх термін давності».
Понад те, в законі є ще одна суттєва правова вада, оскільки в документі згадано про злочини на території окупованої Польщі лише українських націоналістів. «Відтак виникає питання: а чому немає згадки про злочини на території Польщі націоналістів та колаборантів інших національностей? У Польщі в цей період діяли військові формування власівців, Східні легіони, наприклад, азербайджанські, які придушували Варшавське повстання (1944 рік), діяли литовські націоналісти тощо. Тобто варто було б створити список різних національних військових формувань, які колаборували з Третім рейхом, і вчинили ці злочини на території Польщі», – зазначає Пшемислав Журавський вел Граєвський.
Відтак він резюмує, що згаданий фрагмент закону – «це юридична, історична, моральна та політична помилка», він є «юридичним нонсенсом».
«Дуже сподіваюся, що Конституційний суд країни зверне увагу на ці помилки й український фрагмент змінять. Нормальна держава характеризується тим, що вона вміє виправляти власні помилки. У мене складається враження, що в польських владних елітах вже усвідомили масштаби непорозуміння і є сподівання, що ці помилки справді виправлять», – додав Пшемислав Журавський вел Граєвський.
Джерело: ukrinform.ua
