середа, 6 Липень, 2022
pluken
Головна / Аналітика / Польща у ворожому світі: зовнішня політика уряду Матеуша Моравєцького
Матеуш Моравєцький. Фото: facebook.com/MateuszMorawieckiPremier
Матеуш Моравєцький. Фото: facebook.com/MateuszMorawieckiPremier

Польща у ворожому світі: зовнішня політика уряду Матеуша Моравєцького

Share Button

Урядова перебудова, ініційована новим прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравєцьким, змінила форму і напрямок реалізації стратегії правлячої партії «Право і справедливість» (ПІС), особливо наголошуючи на важливості економічної модернізації та політичної стабілізації як у внутрішній, так і в зовнішній політиці Польщі. Орієнтованість на технократичний розвиток ускладнила можливість для слабкої та розділеної опозиції дати ефективну стратегічну відсіч правлячим силам. Незважаючи на те, що стиль управління Моравєцького суттєво відрізняється від стилю свого попередника (Беати Шидло), нова адміністрація наслідує ключові елементи програми ПіС під назвою «Добра зміна» («Dobra zmiana»). Коригування ж політики стосується покращення іміджу уряду та представлення його реформ у привабливішому вигляді.

Суттєвих змін у ставленні Варшави до зовнішніх загроз зі зміною Кабінету міністрів не відбулось. На регіональному рівні характер безпекової ситуації в Європі визначається стратегічними загрозами для НАТО і ЄС, а також її відносинами з Російською Федерацією. На державних кордонах Республіки Польща є ризик виникнення конфліктів регіонального та місцевого характеру, в які країна може бути безпосередньо або опосередковано втягнена. Поблизу польських кордонів сконцентровано військові сили і засоби (зокрема, на території Білорусі), що може за несприятливих умов спровокувати появу збройних конфліктів різного масштабу. Особливо небезпечним у цьому контексті для Польщі залишається збройний конфлікт на території України, спровокований РФ. Зважаючи на це, прем’єр-міністр Моравєцький вважає Росію найбільшою загрозою для Польщі.

Окрім традиційних геополітичних побоювань, очільник уряду говорить і про незвичні безпекові виклики. Він захоплюється нетиповими для правого консерватора ідеалами французького економіста, критика капіталізму Томаса Пікеті. Себе М. Моравєцький називає ідеалістом і говорить про такі загрози майбутнього, як роботизацію, штучний інтелект, прискорений капіталізм, зростання нерівності, над якими світ має думати вже сьогодні.

НАТО, залишаючись для Європи найважливішим політичним і воєнним союзом та гарантом безпеки Польщі, потребує підтримки та посилення бойових можливостей, а також солідарності всіх країн-членів для виконання цього завдання. Суттєвою загрозою ефективному функціонуванню як Альянсу, так і ЄС, є тенденція зменшення оборонних бюджетів країн-членів. Польща в цих умовах намагається підтримувати зусилля щодо збереження американських гарантій безпеки для Європи, американської військової присутності на субконтиненті та на своїй території. Традиційно впродовж останнього десятиліття суттєвою загрозою економічній безпеці Польщі залишається і проблема залежності країни від імпорту енергоносіїв, де Польща також шукає підтримки з боку США.

Співробітництво Польщі з американською адміністрацією президента Дональда Трампа розвивається у позитивному руслі. США має підтримку Польщі як однієї з найбільших країн у Центрально-Східній Європі на противагу «старим» європейським країнам з консервативними ліберальними цінностями. Зміни в уряді не вплинули на розвиток польсько-американських відносин. Польща натомість бачить можливість отримати від США традиційно бажані гарантії захисту кордонів та підвищення свого статусу в регіоні.

Рішення Варшавського саміту НАТО щодо посилення Східного флангу Альянсу через додаткове розміщення військових контингентів та посилені заходи для підвищення обороноспроможності регіональних країн-членів НАТО залишається базовим для Варшави. Польща найближчим часом (до кінця березня) має укласти контракт на суму 4,5 млрд дол. на придбання ракетних систем Patriot. Закупівля відбудеться в рамках формування національної системи ППО «Вісла». Згідно з планами, на першому етапі реалізації програми Польща закупить дві батареї Patriot з ракетами PAC-3 MSE та елементами управління й системи зв’язку IBCS. Поставки цього обладнання мають відбутися у 2021-2022 роках.

Варто відзначити, що ціну на ракетні комплекси для Польщі Вашингтон знизить більше ніж в два рази (попередній контракт оцінювався в 10,5 млрд дол.). Це свідчить, що ситуативні кризи, на кшталт солідаризації США з Ізраїлем, пов’язаної з засудженням ухвалення закону про Інститут національної пам’яті РП (роз’яснення якого сьогодні стало найважливішою роботою польських дипломатів), не вплинуть на стратегічний характер двосторонніх відносин.

Найбільш контроверсійним є розвиток стосунків між Варшавою та Брюсселем, зважаючи на євроскептицизм Польщі. При цьому Варшава у своєму стремлінні до автономізації має природнього союзника – сусідню Угорщину. Правлячі партії двох країн (ПіС та Фідес), які, за різними опитуваннями, підтримує більше 45% населення, мають однаковий внутрішній електоральний профайл, заснований на правому консервативному центризмі та пріоритеті національних інтересів над загальноєвропейськими нормами та цінностями.

Країни активно підтримують одна одну на міжнародній арені, про що красномовно свідчить ухвалення парламентом Угорщини резолюції «про підтримку Польщі у зв’язку з тиском зі сторони Брюсселя». Потенціал співробітництва може бути посилений через використання субрегіональних інституційних інструментів, зокрема у форматі Вишеградської групи, що з часом може перетворитись на регіональний клуб євроскептиків.

Незважаючи на це, новий прем’єр-міністр країни розцінюється як особа, яка здатна «перезавантажити» відносини з Європейським Союзом. Офіційна позиція трансформованого польського уряду свідчить про готовність та відкритість Варшави для переговорів з Європейською комісією.

Другорядною конфліктною лінією суперечок Варшави із Європою є конфлікт з ключовим та найбільшим інвестором польської економіки – Німеччиною. Його тригер – тема виплати репарацій за збитки, завдані Польщі в Другій світовій війні. Розгляд цього питання був інспірований, як і закон про Інститут національної пам’яті РП, польськими правими радикалами. Сейм вважає, що Німеччина виплатила лише 1% компенсації з майже 50 млрд дол. економічних втрат. ФРН, посилаючись на врегульованість питання ще в 1953 році, все ж не проти піти на поступки та розпочати експертну дискусію з цього приводу. Проте зазначений факт не сприятиме покращенню міждержавних відносин.

Отже, незважаючи на ймовірність позитивного розвитку діалогу Польщі з європейськими інституціями, навряд чи польський уряд найближчим часом суттєво змінить політику щодо чутливих для країни питань, які можуть загрожувати національній ідентичності та традиційним цінностям польського суспільства. Зміни в уряді Республіки Польща демонструють бажання еліти держави продовжувати модернізацію країни в дусі правоконсервативної політики. Основні орієнтири на зовнішньополітичній арені залишаються незмінними – автономістський курс щодо ЄС з розширенням впливів та повноважень Польщі, а також стратегічна опора на США.

Валерій Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Fot. unn.com.ua

Хотят ли русские войны… Геополітичний землетрус в Європі та його наслідки

Основним питанням початку 2022 р. залишається одне – чи зважиться Росія напасти на Україну та …