Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Кабінет Міністрів України схвалив законопроект, який розробило Міністерство освіти і науки України, що має внести зміни до перехідних положень Закону «Про освіту» та продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на три роки – до 2023-го. Відповідне рішення ухвалили минулого тижня на засіданні уряду, – інформує МОН України.
«Ми вже представили всім зацікавленим сторонам «Дорожню карту імплементації мовної статті Закону «Про освіту» та докладно прописали необхідні для цього кроки – від підвищення якості вивчення української мови в школах меншин до консультацій та інших деталей. Ще в процесі ухвалення Закону «Про освіту» ми виступали за те, щоб перехідний період був довший, щоб діти були готові до зміни. Відповідна рекомендація Венеційської комісії стала черговим підтвердженням правильності цього рішення», – розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Вона згадала про заяви з боку Угорщини, які лунають і щодо суті рекомендацій Венеційської комісії, і щодо прогресу України у виконанні цих рекомендацій. І додала, що відбувається штучне затягування переговорних процесів, необхідних для імплементації цієї статті.
«Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що нібито в рекомендаціях Венеційської комісії йшлося про призупинення дії Закону «Про освіту» – це маніпуляція та брехня. Окрім цього, після попередньої згоди на зустріч та проведення консультацій стосовно деталізації мовної статті в проекті закону «Про загальну середню освіту» представники громадських організацій, що представляють угорську громаду, відмовилися від зустрічі. Зокрема, в їхньому листі про відмову йдеться, що вони вважають передчасними будь-які консультації щодо мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту» доти, поки Конституційний суд не розгляне подання щодо відповідності Закону «Про освіту» Конституції. Це подання зробила група депутатів, з яких більшість – представники Опозиційного блоку. Тобто по суті йдеться про цілеспрямоване затягування процесу переговорів для того, щоб виставити Україну в поганому світлі перед міжнародної спільнотою і заблокувати хід перемовин», – наголосила Лілія Гриневич.
Водночас, як розповіла пані міністр, стартували переговори з цього питання з іншими національними громадами. Зокрема, перша очна консультація МОН з національними меншинами щодо мовної статті законопроекту «Про загальну середню освіту» відбулася 14 лютого. У ній брали участь представники молдовської, німецької, грецької, болгарської, гагаузької та єврейської громад, а з боку МОН – заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей. 15 лютого відбулися консультації з представниками румунської громади, а 16 лютого – з представниками кримськотатарської громади.
«В одній з рекомендацій Венеційської комісії йдеться про звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог. Ми виконуємо рекомендації комісії, тому в одному з пунктів мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту» передбачили, що приватні школи мають право вільного вибору мови освітнього процесу. Але водночас вони мають забезпечити оволодіння учнями державною мовою відповідно до вимог державних стандартів загальної середньої освіти. Тобто якщо національна громада має змогу, вона може відкривати приватні школи і там грати за своїми правилами, однак виконувати стандарт щодо вивчення української мови», – зазначив Павло Хобзей.
Він уточнив, що у новому державному стандарті для початкової освіти, який ще очікує на затвердження Кабміном, передбачено вивчення у 1-4 класах 5 годин української мови на тиждень. Яким буде цей відсоток у базовій і профільній школах, пропишуть у нових державних стандартах, які наразі також створюють.
Джерело: mon.gov.ua
