субота, 14 Грудень, 2024
pluken
Головна / Новини / Українські дипломати й історики відреагували на ухвалення польським Сеймом закону про заборону пропагування «бандеризму»
Джерело: 5.ua
Джерело: 5.ua

Українські дипломати й історики відреагували на ухвалення польським Сеймом закону про заборону пропагування «бандеризму»

Share Button

«Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України», – так у Міністерстві закордонних справ України відреагували на вчорашнє ухвалення у польському Сеймі законопроекту «Про внесення змін до Закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів». А історик і журналіст Олександр Зінченко взагалі зауважив,  що таке рішення депутатів польського Сейму «ставить в польсько-українському діалозі велику жирну крапку», а українським історикам і журналістам відтепер «просто небезпечно приїжджати» в Польщу.

У МЗС України зазначили, що «глибоко стурбовані» фактом ухвалення згаданого законопроекту. «Прикро, що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися», – йдеться в коментарі українського зовнішньополітичного відомства.

МЗС України нагадало авторам законопроекту, що «українці, як і поляки, зазнали надзвичайно великих страждань від тоталітарних режимів в роки Другої світової війни, а також самовіддано боролися за свободу своєї Батьківщини». Й додали, що в цьому контексті надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців виключно як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».

«Розраховуємо, що Сенат Республіки Польща, який має незабаром розглянути зазначений законопроект, виявить політичну мудрість стосовно питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин», – зазначили в МЗС і закликали польську сторону «до відкритості та конструктивності у подальшому розвитку українсько-польських відносин».

Коментуючи вчорашній закон, історик і журналіст, радник голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко був більш категоричним. У блозі на сайті видання «Історична правда», він зауважив: «Сьогоднішнє рішення ставить в польсько-українському діалозі велику жирну крапку. Жодних спроб діалогу більше не буде. На територію Польщі історикам і журналістам тепер просто небезпечно приїжджати. Як в Білорусь, або в Російську Федерацію.

Подальші дискусії вийдуть на новий рівень гостроти, але будуть відбуватися заочно, через медіа, публікації тощо. В кращому разі польські і українські історики зможуть обговорювати складні питання десь на нейтральних теренах, скажімо, у Швейцарії».

До такого висновку Зінченко дійшов, проаналізувавши ухвалені в Сеймі зміни до польського законодавства, що вводять кримінальну відповідальність за «заперечення злочинів» українських націоналістів у період 1925-50 роках. Історик зауважує, що закон написаний у такий спосіб, що може бути по-різному потрактований. «Тому будь-який історик або журналіст, який якось «не так» висловиться щодо бандерівців, має перспективу отримати в кращому випадку – штраф, у гіршому – до трьох років ув’язнення», – пояснює він.

«Те, що польська влада власної історії не знає і буде застосовувати щодо «злих бандерівців» власні міфологізовані уявлення про минуле – можна було вже переконатися багато разів», – каже Зінченко, згадуючи кілька інцидентів, які вже відбувалися у цьому контексті. Зокрема – виклик Посла України в Польщі Андрія Дещиці в МЗС Польщі після відкриття за участі українських урядовців меморіалу воякам Карпатської України, а також затримання 2015 року на українсько-польському кордоні української групи Ot Vinta, яка нібито становила «загрозу державному ладу» Польщі через «героїзацію ОУН-УПА».

Відтак, зауважує Зінченко, немає гарантій, «що в подібний спосіб не будуть потрактовані історики чи журналісти, які колись мали необережність згадувати у своїх матеріалах Бандеру, чи бандерівців».

Про те, що ухвалений закон зупиняє польсько-український історичний діалог, зауважив на своїй facebook-сторінці й голова УІНП Володимир В’ятрович. Окрім того, він назвав цей закон «серйозним кроком до згортання свободи слова і запровадження партійної цензури» у Польщі.

«Ухвалений нині в Польщі закон про «бандеризм» небезпечний не для України, а для Польщі. Це серйозний крок до згортання свободи слова і запровадження партійної цензури. Під дію закону потраплять не лише українські автори, але й польські, ті хто писали про УПА, не вважаючи її діяльність злочинною. Під цензуру потраплять твори Тожецького, Куроня, Ґедройця.

Без свободи слова неможлива демократія. Досвід нашого східного сусіда це довів. Не хочеться повторення цього уроку у західного», – прокоментував В’ятрович.

Нагадаємо, вчора польський Сейм проголосував за пакет законопроектів, якими передбачено зміни в закон про Інститут національної пам’яті Польщі. Серед них був і законопроект про заборону «бандерівської ідеології» в Польщі. Він стосується визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім рейхом, а також можливості запуску, відповідно до ст. 55 закону про Інститут національної пам’яті, кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини.

Джерела: mfa.gov.ua, istpravda.com.ua, facebook.com/volodymyr.viatrovych

Share Button

Також перегляньте

mkniaznycki

«Потрібно, щоб польські партії припинили використовувати кордон у боротьбі між собою, бо це погано для обох народів» – Микола Княжицький

Проблема блокування кордону в Польщі стала частиною політики перед виборами, що заважає її вирішити. На …