субота, 15 Лютий, 2025
pluken
Головна / Аналітика / Перспективи інформаційної реінтеграції ОРДО: виклики та можливості
Джерело: informator.media
Джерело: informator.media

Перспективи інформаційної реінтеграції ОРДО: виклики та можливості

Share Button

Восени 2017 року громадська організація «Фабрика думки «Донбас» провела на окупованих територіях Донецької області соціологічне дослідження за методикою глибинних facetoface інтерв’ю. Опитування близько 600 респондентів засвідчило, що 18% населення ідентифікують себе громадянами «ДНР». Це результат як відтоку освічених людей із Донбасу, так і систематичного промивання мізків населенню, що залишилося в ОРДО. Чому люди, які ще вчора вважали себе українцями, росіянами, мешканцями Донбасу чи «совєтами», змінюють свою ідентичність? Яку саме ідентичність будують в «ДНР»? Чи є у неї сталі ідеологічні характеристики, чи це лише результат дії прямої пропаганди, покладеної на патерналізм та колективну свідомість людей? Як із цим боротися у контексті завдань деокупації та реінтеграції Донбасу?

У травні 2017 року Міністерство інформаційної політики (МІП) представило стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу. На жаль, незважаючи на формальну презентацію, стратегію Кабінет Міністрів України так і не затвердив, тож вона не отримала фінансування на 2018 рік. Проте окремі її положення імплементуються у плановій діяльності міністерства та за рахунок залучення грантового фінансування через активні громадські організації.

Міністерство розробляє три основні треки за напрямком реінтеграції Донбасу (як окупованих районів, так і підконтрольної території): відновлення українського мовлення, перешкоджання російському мовленню, розробка якісного контенту. Щодо відновлення українського радіо- й телемовлення, то у 2017 році була відкрита нова телевізійна вежа в Новоайдарі, завдяки якій значно поліпшилось покриття на півночі Луганської області. Фактично, замість одного-п’ятьох телеканалів (залежно від віддаленості населеного пункту) сьогодні жителі регіону мають змогу приймати цифровий сигнал 24 українських телеканалів формату T2. Пріоритетне завдання на 2018 рік – будівництво нової телевежі в Покровську або Гірнику для покриття південного заходу Донецької області.

Сьогодні мешканці Покровська приймають телесигнал із Донецької телевежі, що в окупованому Донецьку (вул. Піхотна, 4), – всього за 2 км від лінії зіткнення. Відповідно, вона ретранслює в цифровій якості російський інформаційно-розважальний контент і передачі шести донецьких телеканалів. Цікаво, що завдяки своїй висоті (360 м – друга в Україні після київської телевежі) вона покриває сигналом не лише Донецьку, а й частини Запорізької та Дніпропетровської областей. Засоби заглушування сигналу, про застосування яких у 2017 році говорив секретар РНБО Олександр Турчинов, не були ефективними. Проте варіант фізичного знищення телевежі на сьогодні теж неприйнятний, адже це означає намір свідомого порушення українською стороною Мінських домовленостей. Шкура не варта вичинки – навіть моральний ефект від знищення телевежі буде зворотним і зіграє на руку пропагандистським зусиллям ворога (у Донецьку є ще дві 180-метрові вежі, тож відновити мовлення можна буде без великих зусиль).

Проте самими лише обмежувальними заходами ситуацію не змінити. Ключова проблема полягає у бракові конкурентного інформаційного контенту й нецікавій подачі матеріалу українськими ЗМІ. Тут нічого кардинально не змінюється вже щонайменше 10 років. Але позитив у тому, що в МІП розуміють масштаби проблеми. У Донецькій та Луганській областях працюють моніторингові місії Міністерства, які мають на меті визначити потреби й формат сприйняття для цільової аудиторії. Готують спеціальні програми, розробляють таргетований контент, формують групи впливу. Зокрема існує розуміння феномену популярності серед місцевого населення серіалів на військову та поліцейську тематику (сьогодні всі вони – російського виробництва), відтак заплановано відзняти вітчизняний серіал за тематикою АТО. Кіноіндустрія – надзвичайно привабливий інструмент впливу на ідентичність. Без українського кіно не буде інформаційної безпеки держави.

Великий вплив на населення невеликих містечок і селищ мають друковані видання. В 2017 році за ініціативи МІП з’явилося відразу три щотижневі регіональні газети, виходять також пропагандистські брошури. Робота триває не лише на Донеччині, але й у столиці. Для дипломатичного корпусу розроблені й презентовані брошури «20 фактів російської агресії», «Маріонетки Кремля». Адже за умов російської пропаганди в Європі без донесення правдивих фактів Україна не отримає від союзників масштабної підтримки своїх зусиль, якої відчайдушно потребує.

Приділяючи значну увагу традиційним інформаційним ресурсам, не варто забувати й про інтернет-сегмент. Сукупна аудиторія Facebook Донецької та Луганської областей становить приблизно 300 тисяч акаунтів. Facebookстрічка давно перетворилася на інформаційний ресурс, що має найвищий рівень довіри. Інтернет не має кордонів, тож є велика можливість впливати на мешканців, що залишилися на окупованих територіях. Потрібен як серйозний економічно вмотивований інформаційно-аналітичний контент, позбавлений звинувачень у зраді та мови ворожнечі, так і розважальне наповнення. Сатиричне висвітлення сюрреалістичного побуту мешканців Донецька й Луганська («на злобу дня»), позбавлене зайвої токсичності, сприятиме проблемним цілям інформаційної реінтеграції ОРДО.

Підсумовуючи, варто наголосити на необхідності проактивної позиції українських ЗМІ в питанні Донбасу. Однак, не відкидаючи важливості інформаційної роботи для формування сталих ментально-психологічних установок населення, головне завдання влади полягає все ж у поліпшенні соціально-економічної ситуації в регіоні. Коли зникне проблема безробіття та низьких зарплат, будуть відбудовані об’єкти соціального забезпечення, відновлена транспортна інфраструктура, формувати позитивний імідж України на окупованих територіях стане набагато легше.

Валерій Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Fot. gov.pl

Польський уряд інвестує 650 млрд злотих у розбудову інфраструктури

Нові інвестиції оголосивпрем’єр-міністр Польщі Дональд Туск Сума 650 млрд злотих, яку вказав Дональд Туcк під …