понеділок, 29 Листопад, 2021
pluken
Головна / Новини / У Києві обговорили складні питання польсько-українських стосунків
Фото: facebook.com/groups/mizmorye
Фото: facebook.com/groups/mizmorye

У Києві обговорили складні питання польсько-українських стосунків

Share Button

Найкращим сценарієм розвитку польсько-українських стосунків є «дружба в ім’я перемоги». А для того, щоб нейтралізувати вже наявне історичне тло у цих стосунках, потрібно розробити та реалізувати спільні проекти, які давали б інший погляд на ті події, щодо яких уже виникли суперечки, а також розвивати співпрацю у різних сферах. Про це йшлося 24 жовтня під час круглого столу на тему «Польсько-українські стосунки: що далі?», що його організували Інформаційний центр «Міжмор’я» (громадська ініціатива ГО «Фонд підтримки демократичних ініціатив») спільно з Національним історико-архітектурним музеєм «Київська фортеця» та Клубом «Gazety Polskiej» у Києві за сприяння ГО «Єдиний союз патріотів України».

Засідання круглого столу відбулося в приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця». Захід став підсумком серії зустрічей, пов’язаних з проблематикою українсько-польських стосунків, що їх організував ІЦ «Міжмор’я» у 2017 році.

Експерт ІЦ «Міжмор’я» Юрій Гончаренко доповідав про нинішній стан польсько-українських стосунків, який охарактеризував як передконфліктний. Основні виклики в польсько-українських стосунках, на його думку, нині полягають у різних поглядах на історичні питання; великій кількості українських трудових мігрантів у Польщі; становленні та захисту української ідентичності в умовах війни з Росією.

Щодо історичної проблематики Юрій Гончаренко зазначив, що «під цим ми розуміємо закиди різних польських політичних сил, від крайньо-правих до представників правлячої партії «Право і Справедливість» щодо «героїзації» в Україні національно-визвольних організацій, пов’язаних переважно з іменем Степана Бандери. Це також звинувачення виключно української сторони в трагічних подіях на Волині в 1943 році… Українська сторона наразі не робила симетричних закидів у польський бік». Також він зазначив, що польська сторона не враховує, що «в 2014 році почала народжуватися національна держава та національна ідея українців. Відповідно, українці створюють власну міфологію, яка має поширюватися на всіх громадян України, власні символи та власний погляд на історичні події. Як зворотній бік цього процесу – болісна реакція на будь-які закиди, поради, вимоги сторонніх, навіть – дружніх націй в цих питаннях».

Експерт згадав про відкриття 15 жовтня Меморіального комплексу полеглим січовикам Карпатської України, під час якого за участі українських високопосадовців було відкрито пам’ятники, на яких була згадка про «польських окупантів». На думку Гончаренка, це – перша симетрична відповідь української сторони на польські провокації в історичній площині, яка має продемонструвати польським колегам, що існує межа, після якої українці не терпітимуть вказівок, «кого з історичних постатей треба «любити», а кого – засуджувати» і що українці також можуть зробити аналогічні закиди, наприклад, і щодо фігури Пілсудського.

Щодо можливих сценаріїв розвитку польсько-українських стосунків доповідач як найбільш бажаний назвав «дружбу в ім’я перемоги». Для його досягнення, на думку експертів ІЦ Міжмор’я, необхідно здійснити такі кроки:

Досягнути консенсусу польської та української влади (польських та українських еліт) щодо табу на публічне обговорення всіх історичних питань з боку політиків, усіх державних діячів і чиновників;

Для нейтралізації вже наявного негативного історичного тла в польсько-українських стосунках розробити та реалізовувати спільні проектів, які давали б інший погляд на ті події, щодо яких вже виникли суперечки (наприклад, новий спільний фільм про Волинь тощо);

Активізувати сумісну роботу польської та української контррозвідки щодо виявлення та нейтралізації російської агентури, обмін розвідданими;

Розвивати прикордонне та транскордонне співробітництво;

Реалізувати спільні економічні, інфраструктурні проекти;

Поглибити співробітництво у військовій сфері.

Журналіст і голова Клубу «Gazety Polskiej» в м. Києві Юрій Рудницький зупинився на «етико-моральних засадах українсько-польського діалогу на «важкі» теми». На його думку, «волинська тема» не піднялася б у її нинішньому вигляді, якби за низкою спільних резолюцій і заяв на найвищому рівні у 1990-х і на початку 2000-х років були затверджені на такому ж найвищому рівні спільні системні, планові дії з налагодження гуманітарного діалогу, з популяризації знань про Україну і Польщу, зокрема тих, що стосуються конфліктних сторінок».

Під час розгляду будь-яких питань з цього контексту не можна забувати «про людину і її життя й гідність як найвищу цінність. Потрібно прийняти як даність: ані поляки, ані українці (тим більше, як народ воюючий, на відміну від решти європейських народів) не відмовляться від своїх історії та традицій боротьби за незалежність своїх країн. І зрештою, не мусять відмовлятися», – наголосив Рудницький.

Юрій Рудницький підкреслив, що «в підсумку – треба дати можливість кожному обивателю, від школяра до дорослого, формувати свою власну, незалежну думку і оцінку, порівнюючи бачення українсько-польських конфліктів ХХ ст. як українськими, так і польськими науковими колами, приходячи до розуміння логіки й мотивів дій учасників конфлікту й формуючи на підставі цього всебічну його візію».

Гість із Польщі, аспірант відділу міжнародних та політичних студій Ягеллонського університету Міхал Марек, розказав про конкретні проекти співробітництва у військовій сфері, які вже реалізують, і про ті, які ухвалили й готують до втілення. Також присвятив частину своєї доповіді медіаконтенту останніх місяців у польсько-українських стосунків. На думку польського експерта, один зі шляхів подолання протиріч в стосунках наших країн – «продукування» подій, які можна буде медійно подавати як приклади позитивних моментів співпраці. У цьому контексті важливо і сприяти позитивному порядку денному, і робити все можливе, щоб ЗМІ поширювали саме позитивні новини.

У підсумку учасники заходу зазначили, що наразі в польсько-українських стосунках відсутнє стратегічне бачення розвитку. Юрій Міндюк, модератор обговорення та експерт ІЦ «Міжмор’я», зауважив, що для ЗМІ набагато «легше» подавати негативний перебіг подій, тому прихильникам позитивних сценаріїв треба працювати над «таблоїдізацією» позитивного порядку денного.

Голова фракції ВО Свобода в Київські міській раді Юрій Сиротюк, який був серед гостей заходу, звертаючись до польської сторони дискусії, зауважив, що він та його партія були серед тих, хто сприяв тому, що в Києві з’явилися вулиці імені Степана Бандери та Івана Павла ІІ. Але це аж ніяк не заважає тому, щоб у місті також була вулиця і Юзефа Пілсудського, оскільки він розуміє, що для польської сторони це важливо. Він зауважив, що не можна заплющити очі чи відмовитися від розмов на історичні теми, важливо – не перетворити це на конфлікт. А для цього, зокрема, потрібна взаємоповага між українцями та поляками як «націями, які шанують історію».

У подальших планах Інформаційного центру «Міжмор’я» – ґрунтовне обговорення проблематики українських мігрантів у Польщі. Також центр продовжить роботу над напрацюваннями конкретних проектів щодо практичної реалізації концепції «Міжмор’я».

Share Button

Також перегляньте

PU logo przezroczyste 1080x1080

ПРОЄКТ УЧЕНЬ

ПРОЄКТ «УЧЕНЬ» повстав з ціллю створення всіх необхідних можливостей для учнів та студентів з України, …