четвер, 13 Травень, 2021
pluken
Головна / Новини / ПАРЄ ухвалила рішення з рекомендаціями Україні щодо освіти мовами меншин
Фото: Council of Europe Parliamentary Assembly / flickr.com
Фото: Council of Europe Parliamentary Assembly / flickr.com

ПАРЄ ухвалила рішення з рекомендаціями Україні щодо освіти мовами меншин

Share Button

Парламентська асамблея Ради Європи сьогодні ухвалила рішення щодо освіти мовами національних меншин із рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів. Про це POLUKR.net дізнався з сайту видання «Європейська правда».  Рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії (яких наразі ще немає), а також внести відповідні зміни до закону про освіту. Делегація України в ПАРЄ вважає сьогоднішнє обговорення резолюції щодо українського закону про освіту емоційним і маніпулятивним. А провокативні заяви депутатів деяких національних парламентів – тиском на Венеціанську комісію.

Окрім того, в рішенні ПАРЄ (всупереч позиції доповідача, естонця Андреаса Херкеля) констатували, що вже зараз, до ухвалення висновку Венеціанської комісії, є «низка юридичних питань до закону».

За схвалення відповідного документа із внесеними в нього правками проголосували 82 депутати, проти – 11, утрималися – 17. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти. Джемілєв висловився «за». Доповідач Андреас Херкель, який готував проект документа, утримався, оскільки правки суттєво змінили його зміст.

Поправки до документа подавали тільки угорські та румунські члени асамблеї. За підсумками дебатів було схвалено більшу частину їхніх пропозицій.

Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї «змішаного навчання», приміром, із викладанням 60% предметів українською, а 40% – мовою меншини. Також із документа видалили всі згадки про те, що навчання «виключно мовою меншини» (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їхньої конкурентності на ринку праці та ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.

З мінімальною перевагою (39 голосів «проти», 42 «за») вдалося відхилити угорську поправку, якою з документа хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова об’єднує державу.

Так само із незначною перевагою (37 на 40 голосів) вдалося відхилити пропозицію парламентарів із Румунії та Угорщини, які хотіли виключити з документа згадку про відсутність виключно українських державних шкіл (або із навчанням виключно мовами інших меншин) у їхніх державах.

Водночас Києву рекомендували адаптувати окрему методику навчання української мови для дітей, які є представниками національних меншин.

«Щодо дебатів по освітньому закону , то правда також в тому, що в залі ПАРЄ було в цей час лише трохи більше ста депутатів. Румунська, молдовська, угорська делегації мобілізувалися, і саме ці делегації та «примкнувші» до них ліві дали голоси за цю резолюцію. Українська делегація була проти, бо ми наполягаємо на тому, аби спочатку були висновки Венеціанської комісії, і вважаємо сьогоднішні емоційні та провокативні заяви депутатів деяких національних парламентів тиском на Венеціанську комісію. Також ми й надалі захищатимемо права всіх українських дітей на достойно освіту, на отримання вищої освіти і конкурентність в отриманні першого робочого місця. А для цього потрібно знати не лише материнську мову, а й державну, українську», – прокоментувала рішення народна депутатка України, член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко.

Ірина Геращенко також зауважила, що «агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегації» іноді виглядали «як приховані територіальні претензії до України».

«Резолюція, прийнята за ініціативи угорської і румунської делегації, має подвійні стандарти . Нам вдалося збити майже всі найодіозніші поправки, на жаль, не всі. Чекаємо висновки Венеціанської комісії і працюємо далі, над реформуванням країни і над посиленням нашої єдності. Всередині країни і зовні», – констатувала Ірина Геращенко.

Президент Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки та медіа, голова української делегації Володимир Ар’єв зазначив, що резолюція ПАРЄ щодо українського закону про освіту не вимагає від України конкретних законодавчих кроків.

«Резолюція ПАРЄ по закону про освіту: не страшно. Ніяких окремих вимог, окрім імплементації висновків Венеціанської комісії. Але про це вчора казав Президент – будемо слідувати висновкам експертів. Жодних імперативів немає взагалі!
При цьому в резолюції відзначено важливість знання офіційної мови і міститься заклик до сусідів, які ініціювали резолюцію в тому числі, так само ревно захищати права української меншини на їхній території», – написав він на своїй facebook-сторінці.

Як інформує «Тиждень», Ар’єв назвав резолюцію ПАРЄ політичною і зазначив: усе зводиться до того, що важливо захищати право на освіту, але так само важливо захищати і право на нормальне знання державної мови.

Джерела:assembly.coe.int, eurointegration.com.ua, facebook.com/iryna.gerashchenko, tyzhden.ua, facebook.com/volodymyr.ariev

Share Button

Також перегляньте

Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Відновив роботу пішохідний пункт пропуску на українсько-польському кордоні

Сьогодні опівночі відновив роботу пункту пропуску «Шегині-Медика» на кордоні з Польщею у Львівській області, в …