четвер, 13 Травень, 2021
pluken
Головна / Новини / 7164. Про що мовчать букви Закону?
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

7164. Про що мовчать букви Закону?

Share Button

6 жовтня Верховна Рада ухвалила, а 7 жовтня Президент підписав Закон України про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей. Це один із двох основних документів, поданих Президентом України в межах його законотворчих зусиль із врегулювання ситуації на Донбасі. Інший – проект Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях під номером 7163 – був затверджений у першому читанні. Його остаточний розгляд запланований на 18 жовтня 2017 року.

Закон України про особливе самоврядування окупованих районів, на думку прес-служби Президента (і це записано в тексті закону), створює необхідні умови для розгортання в окремих районах Донецької та Луганської областей миротворчої операції ООН. У ньому, зокрема, врахована постанова парламенту від 17 березня 2015 року «Про схвалення звернень від імені України до Радбезу ООН та Ради ЄС стосовно розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки».

Треба нагадати, що питання особливого статусу Донбасу, а точніше – факт його закріплення у Конституції в частині децентралізації, було причиною трагічних подій під Верховною Радою 31 серпня 2015 року, коли від вибуху бойової гранати загинули чотири нацгвардійці. Не обійшлося без вистави і 6 жовтня, коли у залі Верховної Ради була запалена димова шашка.

Закон 7164 визначає зміни до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» в редакції 2014 року. Змін зазнали дві статті. Зокрема у статті 1 зазначено, що на один рік (тобто до 7 жовтня 2018 року) запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України. Цей порядок насправді цілком віртуальний, адже Україна не контролює ці території, проте робить кроки до мирного врегулювання, що вже оцінив американський спецпредставник Курт Волкер, назвавши їх «рішучими мирними намірами». Зміни до статті 10 якраз і регулюють часові рамки застосування особливого статусу – «виключно після виконання всіх умов, викладених у статті 10 названого Закону, зокрема у частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України».

Залишається незрозумілим, хто має проводити моніторинг і ухвалити рішення, що всі бойовики та найманці насправді покинули територію України. Вочевидь, це завдання могла б узяти на себе СММ ОБСЄ (хоча українська влада дедалі частіше говорить про упередженість місії через збільшення кількості російських спостерігачів у її складі) або майбутня місія ООН у регіоні. Перспективи останньої вельми туманні, й зазначені зміни зовсім не прояснюють ситуацію. Варто звернути увагу, що в цьому Законі зовсім не згадується Російська Федерація як агресор і спонсор незаконних збройних формувань. Відповідно, не зовсім зрозуміло, які саме сторони має розводити ООН на Донбасі. Згадка про Росію як країну-агресора присутня в Законі 7163, який ще треба ухвалити в другому читанні.

Слід також зазначити, що особливий статус може стати прецедентом-каталізатором для подальшої регіоналізації України й економічної автономізації – якщо Москва піде на сценарій мирного повернення окупованих територій до складу України. Для цього, щоправда, треба змінити владу радикалів-незалежників Захарченка і Плотницького в «ДНР-ЛНР». Проте з цим якраз проблем не має виникнути. Скажімо, головний переговорник від «ДНР» у Мінську Денис Пушилін позитивно відреагував на ухвалення Верховною Радою особливого статусу, назвавши цей крок Києва вимушеним. У разі започаткування мирного сценарію особливе самоврядування запрацює автоматично, без проведення виборів за українськими законами. Це спровокує невдоволення українських правих, а також заохотить до боротьби за свої права угорців та словаків на Закарпатті, румунів – на Буковині. Неспокійно може стати й в Одесі. Однак тут Україна закладає підводний камінь самостійно – через, наприклад, розгляд питання кримськотатарської національної автономії у складі України (законопроект 6315 зареєстрований у Верховній Раді ще в квітні 2017 року)– ще одного особливого статусу, якого домагається турецьке лобі в Україні.

На сьогодні всі положення Закону недосяжні через продовження військового конфлікту на лінії зіткнення та небажання сторін чути аргументи один одного в Мінську. Поступ України до миру через надання особливого статусу Донбасові буде знівельований у разі ухвалення Закону 7163 з осудженням факту агресії та прямою вказівкою на агресора. Проте саме такого кроку й чекають в Україні. Називати все своїми іменами: ворога – ворогом, а війну – війною. Думаючи при цьому про мир.

Валерій Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Відновив роботу пішохідний пункт пропуску на українсько-польському кордоні

Сьогодні опівночі відновив роботу пункту пропуску «Шегині-Медика» на кордоні з Польщею у Львівській області, в …