З 1 вересня в повному обсязі почала діяти Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Українські та європейські посадовці кажуть, що ця подія свідчить про незмінний європейський вектор інтеграції України, а втілення положень Угоди – шлях до модернізації України та її перетворення на заможну країну. Проте це станеться, тільки якщо українські депутати вчасно приймуть потрібні для Угоди закони.
Із нагоди початку дії Угоди Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України заявив Polukr.net, що початок дії Угоди допоможе українцям легше знайти роботу в ЄС і сприятиме боротьбі з організованою злочинністю та корупцією в Україні.
Представник ЄС в Україні розповів Polukr.net, що глибинна перебудова української економіки потребує 7-10 років, проте після цього вона з пострадянської перетвориться на європейську, а впровадження на українських виробництвах європейських норм і стандартів допоможе нашим виробникам багатіти з продажу в ЄС товарів із високою доданою вартістю і брати участь у європейських тендерах із держзакупівель.
А ось експерт із євроінтеграції висловила Polukr.net побоювання, що наша влада, зокрема парламентарі, дуже повільно приймають необхідні для впровадження Угоди законодавчі документи. Тому може повторитися історія з безвізовим режимом, тобто втілення Угоди, а отже, і вигоди від неї, будуть весь час відтерміновуватись, бо депутати через свої вузькі інтереси не зможуть вчасно за них проголосувати.
Головна частина Угоди – Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Вона передбачає зменшення або зняття мит і тарифів на більшість товарів у взаємній торгівлі. Але на низку важливих для України товарів аграрного сектору у ЄС наразі зберігають квоти. Більшість розділів Угоди почали тимчасово діяти від 1 листопада 2014 року, а головна економічна частина – від 1 січня 2016 року.
Могеріні: «Зв’язки між Україною та ЄС усе тісніші»
Цю подію представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба прокоментував у Twitter: «Угода, як абонемент у спортзал: або купив і забув, або користуєшся, напружуєш волю, м’язи і стаєш сильнішим».
Висловився теж глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер: «Попри виклики, ми це зробили… Дякую усім, хто зробив це можливим: хто стояв на Майдані, хто намагається реформувати Україну. Це свято для європейського континенту».
Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні заявила: «Це означає тісніші зв’язки між нашими громадянами, збільшення ринків і можливостей для бізнесу, кращий обмін досвідом, інформацією та знаннями. Це показує, що розділяємо однакові цілі, що український народ може розраховувати на підтримку та співпрацю з ЄС у наступні роки».
А комісар Єврокомісії з питань політики сусідства і розширення Йоханнес Хан зазначив: «Перші конкретні результати реалізації Угоди вже помітні: експорт України в ЄС зростає… Недавні реформи в Україні були безпрецедентними, але ще залишається багато роботи, зокрема в боротьбі з корупцією. ЄС продовжить підтримувати реформи в Україні як з допомогою експертів, так і фінансово».
Обсяг торгівлі України з Євросоюзом постійно зростає
Угода про асоціацію – документ на сім розділів і обсягом понад тисячу сторінок. Він покроково визначає економічне та політичне зближення України з ЄС. Перші три розділи стосуються загальних принципів асоціації України і ЄС, політичного діалогу та реформ, зближення зовнішньої політики і безпеки, а також юстиції. Четвертий і п’ятий – торгівлі, економічної та галузевої співпраці. Це глибока і всеохопна зона вільної торгівлі, проти якої протестувала Росія у 2013 році. Її мета – лібералізація Україною і ЄС взаємного доступу до ринків товарів і послуг, а також узгодження українських правил і регламентів із нормами ЄС.
Угода не передбачає набуття членства України в ЄС, але таку можливість не виключено в довгостроковій перспективі. Українська сторона наполягала, аби перспектива членства була прописана в Угоді, як і вищі квоти на певні групи товарів, які Україна може продавати в ЄС без мита, але Євросоюз на це не погодився.
Ратифікація Угоди зі сторони ЄС затягнулася на 3 роки, зокрема, через Нідерланди, де 6 квітня 2016 року на консультативному референдумі проти Угоди проголосував 61% голландців. Однак 30 травня 2017 року голландські депутати ратифікували Угоду.
Юргіс Вілчінскас, керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні
Головне, що змінилося з 1 вересня – Угода нарешті стала міжнародним правовим документом. Її ратифікація завершена і договір почав діяти. Це дорожня карта з модернізації України, повноцінного використання вільної торгівлі між ЄС та Україною, це перспектива для українських експортерів знайти нові ринки для товарів і почати впроваджувати на українських виробництвах європейські стандарти якості.
Також це можливість використовувати політичні переваги від Угоди, адже документ передбачає не тільки більші права для України, а й обов’язки, які взяла на себе українська влада.
З одного боку, Україна зобов’язалася впроваджувати європейські цінності, а з іншого – ЄС зобов’язався допомагати Україні проводити економічну модернізацію. Це технічні речі, поради, фінансова допомога. Усе це має допомогти реформувати ключові галузі економіки України, зокрема енергетику, здійснити децентралізацію, утвердити верховенство права тощо.
Угода – частина великого тривалого процесу. Що більше Україна буде реформуватися, то більше ЄС допомагатиме. Наприклад, візьмемо сферу держзакупівель. Якщо Україна гармонізує свої закони з європейськими, то для українських компаній відкриються ринки держзакупівель країн ЄС.
Якщо українські виробники перейдуть на стандарти продуктів, які діють в ЄС, то отримають можливість експортувати в Євросоюз українські агропродукти з великою доданою вартістю, а не сировину, як зараз. Це величезна перспектива.
Разом із безвізом, який діє в Україні майже три місяці, це додатковий поштовх для тісніших відносин між Україною і ЄС. Протягом останніх півроку бачимо ріст торгівлі між Україною та ЄС на 26%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. Цей торговельний ріст має великий потенціал. А це сприятиме створенню в Україні нових робочих місць, росту інвестицій з ЄС та зростанню заможності українців.
Суть Угоди – перехід України на європейські стандарти якості та законодавство. Для бізнесу це означає більш відкриту та справедливу конкуренцію, нові ринки, поступове скасування митних бар’єрів як зі сторони ЄС, так і зі сторони України.
Ця Угода дасть додатковий імпульс українським реформам. Вона не може бути втіленою за день чи навіть рік через великий обсяг роботи, адже передбачає глибинну перебудову української економіки. Це робота на 7-10 років. Проте головне, що Угода – маяк європейського вектора України.
За 1,5 роки дії економічної частини Угоди – обсяг імпорту та експорту товарів і послуг з України в ЄС постійно росте. Це відбувалося навіть у період загального падіння обсягів української торгівлі. Це наочний приклад дієвості Угоди. Бізнес в Україні переорієнтовується на нові правила та ринки.
Передусім від цього виграють сусіди України з ЄС. Найбільшим таким є Польща. Тож від Угоди виграють польсько-українські ділові відносини. Адже суспільства обох країн віддавна глибоко контактують, відбувається інтенсивний обмін населенням, ментально і мовно близькі.
Ольга Стефанішина, директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
Угода стала одним із символів Революції гідності. Вона – ключовий інструмент реалізації незмінного євроінтеграційного шляху України, бо базується на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС.
Повне набрання чинності засвідчує, що Україна поділяє спільні з ЄС цінності та завдання, що українці можуть покладатися на підтримку Євросоюзу. Набрання чинності Угодою приводить в дію понад сто нормативно-правових положень, більшість із яких стосуються інтересів кожного українця. Це покращення рівня доступу для українських працівників до ринку праці та професійного навчання в ЄС, поглиблення співробітництва з ЄС у сферах свободи, безпеки та юстиції, що безпосередньо впливатиме на ефективність боротьби з організованою злочинністю, тероризмом і корупцією в Україні. Це поглиблення секторальної співпраці, зокрема у сферах соціальної політики, охорони здоров’я, туризму, освіти і науки, культури та спорту.
Наріжним каменем Угоди є розділ про зону вільної торгівлі. Завдяки цьому відбулася зміна географічної структури українського експорту з Росії на Євросоюз. Тож інтеграція України у внутрішній ринок ЄС стає незворотнім процесом.
Мар’яна Кузьо, експерт у сфері європейської інтеграції неурядового аналітичного центру «Рада зовнішньої політики «Українська призма»
З одного боку, це історичний момент, на який ми довго чекали і на шляху до якого було багато труднощів. Згадати хоча б ратифікацію Угоди Нідерландами, останньою з 28 країн ЄС, яка затягнула процес на кілька років.
Зараз пересічним громадянам важко пояснити, які вигоди будуть відразу після остаточного вступу в силу Угоди. Проте вони стануть помітними згодом.
Тимчасово Угода функціонує вже майже три роки. Та протягом цього часу наша країна досить повільно рухалася по євроінтеграційному шляху – мало директив ЄС впроваджено в українське законодавство.
Ця Угода має юридично зобов’язувальний характер, тобто наша влада взяла на себе зобов’язання прийняти закони і директиви в усіх сферах, які передбачає Угода. Це безліч речей, які мають спростити роботу бізнесу, впровадити екологічні стандарти і високі стандарти якості, зняти бар’єри для торгівлі, захистити інтелектуальну власність. Як порівняти з часом, який минув, і обставинами, в яких живе країна, прийнято дуже мало. Про це свідчать, зокрема, останні урядові звіти з цієї теми.
Це насторожує. Якщо ми досі так повільно рухалися у сфері євроінтеграції, то чи не будемо так продовжувати? Це дзвіночок для українського суспільства, що слід тиснути на владу, аби євроінтеграцію пришвидшити, зробити її наскрізною темою в роботі Верховної Ради та усіх міністерств. На сьогодні бачу замало політичної волі, особливо в українському парламенті, аби проголосувати за відповідні євроінтеграційні закони.
Тому попереду багато роботи. Суспільство має слідкувати, наскільки якісно в цьому напрямі працює влада.
Задля втілення Угоди потрібна консолідація всіх гілок, проте ключову роль відіграє саме Рада, в якій зараз лежить близько 150 законопроектів у сфері євроінтеграції. Та різні групи впливу їх свідомо затягують і провалюють голосування щодо них.
Щодо відносин з Польщею, то повноцінна робота Угоди покращить бізнес-клімат польсько-українських відносин, особливо в Західній Україні, яка має найтісніші ділові зв’язки з Польщею. Також має покращитися торгівля між державами. Навіть такі країни Західної Європи, як Нідерланди вже відкривають заводи в Україні, тож для польського бізнесу це теж знак, що можна інвестувати в Україну.
Хоча безвізовий режим не має стосунку до Угоди про асоціацію, однак він став тестом для України, який ми довго здавали. Зокрема, через затягування з голосуванням потрібних законів. Та він показав: якщо є політична воля, наша влада здатна провадити зміни. Не хотілося би, щоб історія із затягуванням повторилася, щоб Україна знову довго і важко виконувала зобов’язання, які взяла, підписуючи Угоду про асоціацію.
Ігор Тимоць