четвер, 17 Червень, 2021
pluken
Головна / Новини / «За тисячу років співжиття українців і поляків назбирається лише кількадесят років трагічних братовбивчих конфліктів», – історик Станіслав Стемпень
Станіслав Стемпень. Фото з архіву Станіслава Стемпеня
Станіслав Стемпень. Фото з архіву Станіслава Стемпеня

«За тисячу років співжиття українців і поляків назбирається лише кількадесят років трагічних братовбивчих конфліктів», – історик Станіслав Стемпень

Share Button

У Перемишлі під час конференції «Знані та незнані» в Державній вищій східноєвропейській школі обговорювали майбутній Східноєвропейський центр діалогу. Ця інституція почне діяти в жовтні-листопаді у Львові та в Перемишлі. Її ціль – покращити транскордонний діалог між українцями та поляками. Одним з ініціаторів відкриття Центру та лектором на конференції був доктор історичних наук Станіслав Стемпень.

– Українцям зовсім не обов’язково приймати версію історії поляків, і навпаки, проте нам навзаєм варто знати її задля кращого взаємопорозуміння, аби уникати провокацій зі сторони Росії, – розповів Polukr.net доктор Стемпень. – Що кращими будуть знання, то менше буде маніпуляцій. Наше спільне минуле не є аж таким поганим. Насправді за 1000 років співжиття українців і поляків назбирається лише кількадесят років трагічних братовбивчих конфліктів – Хмельниччина, повстання гайдамаків, Волинська різня. Якщо порівнювати, скажімо, з німецько-французькою історією, то ми жили переважно значно дружніше.

– Діалог і покращення відносин будуть можливими, якщо в Україні продовжать ставити пам’ятники Бандері, які так дражливі для поляків?

– Так, звісно. Не бачу, щоб історія так сильно й зараз нам заважала. Хіба трохи дражнить. У Польщі більшість людей прекрасно розуміють, що не лише Польща потрібна Україні, але й навпаки. Що Україна це стабілізація для Європи, бар’єр перед імперськими амбіціями Росії. Може, французам чи німцям не до цього, але поляки розуміють, якщо імперія «ковтне» Україну, то наступною буде Польща.

Історія повторюється. Такий урок для нас був сто років тому – більшовицька революція. Ленін і Сталін хотіли революції не тільки в Росії. Вони прагнули загарбати весь світ. Зупинилися тоді під Варшавою.

Ні українці, ні поляки не можуть вічно жити історією – весь час згадувати про Бандеру, Волинь. Треба жити тепер і з планами на завтра. А хвороби з нашою спільною трагічною пам’яттю можна подолати через знання про них.

– Чи відбувся ріст ксенофобії щодо українців у Польщі з приходом до влади в Польщі «Закону і справедливості» в 2015 році та актуалізації теми Волині?

Не бачу такого росту. Позаяк до Польщі приїхало за останні три роки понад мільйон українців, то поодинокі непорозуміння, це нормально. Не всі поляки завжди чесні, і не всі українці, які приїжджають, поводяться гарно. Тож такі випадки більше роздуває преса, вони не є реальною проблемою. Проте ворожості до українців не бачу.

Існує зіткнення цивілізацій, коли сирійці чи лівійці приїздять в Європу, а між українцями і поляками відмінності незначні. Особливо щодо цінностей. Тим паче, українці приїздять в Польщу не по соціальну допомогу, а працювати, що економічно вигідно для нас обох. А біженці з Близького Сходу та Африки не хочуть працювати, але отримувати соціальну допомогу.

Масова українська трудова міграція останніх років теж відкриває безліч незауважених досі добрих речей – українці та поляки нарешті навзаєм пізнають одне одного. Українці приносять в Польщу свою кухню, культуру, музику. Ми взаємно проникаємо. Українські пісні поляки сприймають як дуже зворушливі, такі, що беруть за душу. Сподіваюсь, з’явиться більше перекладів української літератури.

Багато поляків розуміють, що Україна розбудовує свою незалежну державу зі своїми героями. Тому виникає Бандера. Як ми прагнемо часто показувати свій патріотизм, так і ви.

– Які постаті ХХ століття могли б найкраще єднати українців і поляків?

– Таких осіб було багато. Для мене найбільш об’єднавчою постаттю є Симон Петлюра. Його спільний похід з Юзефом Пілсудським на Київ, Варшавська битва. Спільна перемога над більшовиками.

Також важлива постать папи Івана Павла ІІ, який в 2001 році закликав нас у Львові до взаємного прощення та примирення. Можу теж згадати митрополита Андрея Шептицького, який походить з польської родини, закликав ОУН утриматися від насильства щодо цивільного польського населення, рятував євреїв. Українцям варто відкрити для себе Юліуша Словацького, який писав «До матері» – вірш про Україну. На жаль, досі багато постатей для українців та поляків навзаєм закриті та невідомі.

Шкода, що досі є дуже мало книг про українську історію польською мовою та практично немає про польську історію українською. Ми не багато знаємо одне про одного. Піддаємося стереотипам та маніпуляціям третьої сторони, Росії.

Після Другої світової війни ані Польща, ані Україна не були де-факто країнами, які могли вести суверенну політику. За 25 років незалежності ще теж недостатньо між нами взаємовідкриття, тож в рамках Центру маємо багато роботи заради творення кращого спільного завтра, кращого взаєморозуміння та ефективнішої співпраці.

Розмовляв Ігор Тимоць

 

Share Button

Також перегляньте

Fot. defence-ua.com

Український “Руслан” доставив першу партію зроблених у Польщі для Філіппін гелікоптерів

ЗС Філіппін отримали п’ять зібраних у Польщі американських багатоцільових транспортних гелікоптерів S-70i Black Hawk – …