Згідно з висновками експертів та з комплексом інших здобутих доказів, єдиним фактором, який має безпосередній причинно-наслідковий зв’язок з Іловайською трагедією, є військова агресія Збройних сил Російської Федерації у вигляді прямого вторгнення на територію України та подальше вчинення воєнних злочинів військовими країни-агресора. Про це POLUKR.net повідомили у Головній військовій прокуратурі України.
Як зазначають у прокуратурі, дослідження обставин Іловайської трагедії в цілому завершено, втім кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні ухвалять після забезпечення виконання вимог статті Кримінального процесуального кодексу України щодо повного та неупередженого розслідування, а також притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Під час розслідування було допитано понад 1 500 потерпілих, понад 2 200 свідків, проведено понад 1 870 судових експертиз. Здобуто та обліковано понад 100 000 одиниць речових доказів (зокрема й захоплені зброя та боєприпаси, які поставляла бойовикам на Донбас Росія).
Обсяг матеріалів кримінального провадження становить понад 1 100 томів (з них понад 550 мають гриф «Таємно» і «Цілком таємно»).
Відповідно до підсумків слідства та висновків судових експертиз встановлено такі ключові фактори, на тлі яких відбулося вторгнення підрозділів ЗС РФ і подальша російська окупація окремих районів Донецької і Луганської областей:
- Низький рівень боєготовності та боєздатності ЗСУ.
- Численні факти дезертирства, самовільного залишення місць несення військової служби та невиконання наказів начальників серед особового складу в українській армії у той період.
- Окремі помилки керівництва АТО під час планування та проведення військових операцій, які не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків – загибелі українських військових та втрати озброєння і військової техніки.
З травня по липень 2014 року сили АТО провели низку успішних операцій з визволення населених пунктів Донецької і Луганської областей від терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».
11 серпня 2014 року керівництво АТО видало наказ, а командування сектору «Б» розробило замисел, одним із завдань якого було блокування силами ЗСУ та зачистка міста Іловайськ від незаконних збройних формувань. До бойової операції залучили сили окремих добровольчих батальйонів.
Взяття Іловайська разом із контролем північних околиць міста Макіївка дозволило б встановити контроль над шляхами постачання, а в подальшому – оточити і звільнити Донецьк від терористів.
Щоб уникнути поразки, у третій декаді серпня 2014 року керівництво ЗС РФ організувало пряме вторгнення регулярних російських підрозділів на територію Донецької області з одночасними артилерійськими обстрілами позицій ЗСУ з Росії.
Наймасштабніше вторгнення відбулось у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року. Сили вторгнення ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; 5 ПТРК.
На російській військовій техніці завчасно зняли або замаскували тактичні знаки й нанесли розпізнавальні позначки українських підрозділів, що заборонено Женевською конвенцією.
Згідно з отриманими слідством даними, критичне співвідношення військових сил України в районі Іловайська з підрозділами ЗС РФ та представників терористичних організацій «ДНР», «ЛНР» становило: особовий склад – 1 до 18; танки – 1 до 11; бронетехніка – 1 до 16; артилерія – 1 до 15; «Гради» – 1 до 24.
Водночас угруповання ЗС РФ вздовж східної ділянки державного кордону України нараховувало 35 батальйонно-тактичних та ротно-тактичних груп; не менше 45100 військовослужбовців; до 160 танків; 1360 БМП (БТР); 350 одиниць артилерії; 130 одиниць реактивних систем залпового вогню; 192 бойових літаків; 137 вертольотів.
Унаслідок раптового вторгнення 24-25 серпня 2014 року регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення значно численніших сил ворога.
Враховуючи критичність ситуації, командування сил АТО визначило основним завданням збереження життя українських воїнів. Відтак розпочалися перемовини між керівником АТО В. Муженком та представниками ГШ ЗС РФ (заступником начальника ГШ ЗС РФ М. Богдановським), а також на рівні керівництва сектору «Б» і підрозділів ЗС РФ – про надання гарантії безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення військовослужбовців ЗСУ й інших військових формувань України.
У підсумку російська сторона надала гарантії безпечного виходу українських військових з оточення в не бойовому порядку за узгодженими маршрутами. Додатковою гарантією мали стати три захоплені у полон російські десантники, яких була домовлено передати представникам Збройних сил РФ після виходу з оточення.
Водночас слідство встановило, що в процесі перемовин представники ЗС РФ умисно затягували час, щоб облаштувати тактично вигідні вогневі позиції за маршрутом руху сил АТО.
29 серпня 2014 року за безпосередньою вказівкою та наказом командування Генштабу ЗС РФ російські військовослужбовці впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових разом із трьома полоненими російськими десантниками.
За вказаних обставин вчинено вбивство 366 українських воїнів, 429 отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 потрапили у полон, ЗСУ зазнали втрат озброєння і військової техніки на суму майже 300 млн. грн.
За підсумками слідства й на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру першому заступникові начальника Генштабу ЗС РФ М. Богдановському у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України), ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством) Кримінального кодексу України. Цей високопосадовець безпосередньо здійснював командування і контроль підрозділів ЗС РФ під час їх вторгнення на територію України у серпні 2014 року та спільно з іншими особами організував віроломне вбивство українських воїнів біля м. Іловайськ.
Джерело: gp.gov.ua