У селі Стаївка Сокальського району Львівщини, що на прикордонні з Польщею, 28 серпня, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, відбувся традиційний День добросусідства. Від 2004 року прикордонники цього дня відкривають кордон і польська делегація разом із місцевою громадою влаштовують спільне богослужіння на місці, де колись з’явилася Матір Божа.
Кордон біля Корчмина утворився внаслідок договору між соціалістичною Польщею та СРСР про обмін територіями в 1951 році. Внаслідок обміну населенням між Польщею і СРСР 1944-1947 років та операції «Вісла» 1947 року практично всі українці зі села виїхали. Тепер на богослужіння приїжджають діти і внуки українців, яких виселили на північний захід Польщі під час операції «Вісла».
«На цьому місці, яке колись було частиною Корчмина, на дереві, де тепер капличка, сталося богоявлення Божої Матері, – розповідає парох Стаївки, отець Михайло Корицький. – Тут теж утворилося цілюще джерело, яке допомогло багатьом людям зцілитися. За часів радянської влади капличка була знищена, але після здобуття Україною незалежності місцева громада відновила капличку та регулярно проводить тут богослужіння».
«Радянщина знищила усі релігійні споруди, а територія була занедбана, бо совіти не хотіли підпускати людей до кордону, – розповіла директор стаївської школи Марія Лотіш. – За розповідями місцевих старожилів, Матір Божа з’явилася тут на дереві дівчинці, що пасла корови, на початку ХІХ століття. Тоді місцеві звели на цьому місці капличку і місце стало культовим».
Цьогоріч свято традиційно розпочалося з урочистої зустрічі польських гостей на кордоні, після чого відбулася Служба Божа і освячення води за участі українського і польського духовенства, а також місцевої влади.
«Щороку єднаються громади Корчмина, що за кілометр звідси, і нашої Стаївки, – розповів голова Сокальської райдержадміністрації Роман Токай. – Колись ці люди жили поруч, але через село проклали кордон. Спочатку свято відбувається по нашій стороні, а потім, у кого є документи, переходять на польську, на свято обжинок. Це наочний приклад дружби між нашими спорідненими народами. Цей захід свідчить, що нас не розділити кордонами».
Дорога до Стаївки в жалюгідному стані, а місцеві села виглядають не надто заможними: уздовж дороги тягнуться старенькі облуплені хатки і поламані паркани. Виглядає, наче для місцевого населення це свято – неабияка подія, тож люди з навколишніх сіл охоче з’їжджаються, зодягнені святково у вишивані сорочки та костюми. Навколо каплички невеликий ярмарок, на якому продають вишиванки, ляльки-мотанки, їжу та домашні наливки.
Поки для місцевих свято – для прикордонників робота. Вони уважно патрулюють ліс навколо, аби хто не спробував нелегально перетнути кордон. Тим часом деякі гості з Польщі, аби не дармувати нагоди, розпитували, чи нема в кого, бува, на продаж горілки і сигарет.
Серед гостей був чиновник з Івано-Франківська, який перед цим організував табір із прибирання українського цвинтаря в Корчмині. «З ініціативи влади Івано-Франківська організували табір підлітків-волонтерів для прибирання цвинтаря Кормина, – розповів керівник відділу внутрішньої політики Івано-Франківської міської ради Ігор Кінаш. – Аби це зробити, залучили 25 хлопців і дівчат із Франківська. Це студенти та активісти наших громадських організацій, які взяли на себе частину організації та їжу. Влада Корчмина ласкаво надала нам для проживання місцеву пожежну частину, де ми ночували в спальних мішках. Останні кілька днів прибирали цвинтар, а тепер ось залишилися на свято».