Українські аграрії «завойовують» ринки ЄС

Євросоюз розширить обсяг квот на безмитний ввіз української агропродукції – річні обсяги Україна вичерпує за півроку

Комітет постійних представників ЄС на рівні міністрів сільського господарства погодив пропозиції Ради ЄС про нові тимчасові торговельні переваги для України. Тобто підтримав рішення розширити квоти для товарів, які безмитно можуть потрапляти з України в Євросоюз. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.

Польські аграрії хочуть захистити ринок від українських колег

Утрималися від голосування за розширення квот лише представники Польщі та Латвії. Віце-міністр сільського господарства Польщі Ришард Зарудзький каже, що Польща боїться конкурентного тиску зі сторони українських товарів на своє сільське господарство. Польські аграрії вважають, що нові безмитні квоти для України йдуть надто далеко і можуть негативно вплинути на ціни на ці продукти в країнах ЄС, які сусідять з Україною. Зокрема, в Польщі.

У вересні 2016 року Єврокомісія запропонувала підвищити безмитні квоти на низку товарів з України. Йшлося про кукурудзу – на 650 тис. т, пшеницю – 100 тис. т, ячмінь – 350 тис. т, крупу і оброблене зерно – на 7,8 тис. т, овес – 4 тис. т, мед – 3 тис. т, виноградний сік – 500 т, перероблені томати – 5 тис. т. Під час роботи над новими приписами в переліку нових додаткових квот залишилися пшениця і оброблені томати. Їх викреслити хотіли польські євродепутати, але квоти таки будуть нижчими, ніж попередньо пропонувала Єврокомісія. Річна додаткова квота на оброблені томати, була зменшена з 5 до 3 тис. т., на пшеницю зі 100 до 65 тис. т., на кукурудзу з 650 до 625 тис. т, на ячмінь з 350 до 325 тис. т.

Схвалені міністрами привілеї для України повинні почати діяти з кінця вересня цього року. І діятимуть три роки. «Цим рішенням дозволяємо збільшити український експорт в ЄС. – заявив глава МЗС Естонії, яка від липня головує в ЄС, Свен Міксер. – Наш обов’язок підтримувати Україну і зміцнювати наші політичні та економічні вузи на тлі конфлікту, який триває в цій країні».

Українські аграрії вичерпали у липні річні квоти безмитного ввозу в ЄС

У липні Україна повністю вичерпала річні квоти на 2017 рік щодо безмитного експорту в ЄС за 9 групами товарів, – повідомили в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». «Повністю використані квоти на поставки в ЄС меду, цукру, круп і борошна, оброблених томатів, виноградного і яблучного соків, курятини, пшениці, кукурудзи, ячменю. Квоти на безмитний експорт солоду і пшеничної клейковини вичерпані на 98%. Порівняно з минулим роком динаміка закриття квот значно прискорилася», – йдеться у повідомленні.

Квоти залежатимуть від української боротьби з корупцією

ЄС теж вирішив, що далі в дискусіях про квоти і механізми захисту виробників Євросоюзу, зможуть брати участь великі представники відповідного сектору, а не лише представники країн на рівні міністрів. А умовою для нових експортних преференцій для України буде впровадження реформ і боротьба з корупцією.

Торгові преференції стали додатком до Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, яка діє між Україною і ЄС з початку 2016 року. Завдяки їй Україна і ЄС відкрили ринки одне для одного, хоча деякі з секторів з обох сторін захищені від проблем, які можуть виникнути від великого напливу товарів. Додаткові поступки зі сторони ЄС, зокрема, збільшення квот на безмитний ввіз та швидше зменшення мит – відповідь ЄС на економічні труднощі України, а також нагорода для Києва за проведення реформ.

Україна більше купує в ЄС, ніж продає

ЄС – найбільший торговий партнер Києва. Проте торгівля з Україною складає лише 0,8% від торгівлі Євросоюзу. Український експорт в ЄС у 2016 році склав 13,1 млрд. євро, а експорт з ЄС в Україну – 16,5 млрд. євро. Тобто негативне сальдо торгівлі для України – 3,4 млрд. євро.

Основні українські експортні товари в ЄС – агросировина, хімічні продукти і машини. Експорт з ЄС в Україну – це машини, транспортне обладнання, хімікати та промислова продукція.

Коментар

Ольга Мельник, завідувач кафедри зовнішньоекономічної і митної діяльності, доктор економічних наук, професор Національного університету «Львівська Політехніка»

Між Україною та ЄС зберігається постійна динаміка росту взаємної торгівлі. Зростають, зокрема, обсяги експорту з України в Євросоюз. За 5 місяців 2017 року у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року зростання експорту з України в ЄС сягає 25,2%.

Якщо аналізувати структуру експорту, то за ключовими позиціями кардинальних змін не відбулось – продаємо в ЄС переважно агропромислову продукцію та продукти харчування, продукцію металургійного комплексу та продукцію машинобудування. Україна – традиційний експортер зернових, ми завжди входили до найбільших експортерів світу. Маємо максимум користати з цього потенціалу.

Тарифні квоти – це захист Євросоюзу від нашого експорту. Потенціал України продавати ці товари – значно вищий, ніж є. Окремі безмитні квоти на українські товари вичерпуються за лічені дні. Розширення експортних квот – це додаткові торгівельні преференції зі сторони ЄС для нас. Це крок назустріч нам.

Маємо теж зрушення в структурі експорту – виникають нові товарні експортні позиції. Наприклад, істотно зріс експорт в ЄС українських самохідних бульдозерів, екскаваторів, труб. Це вже продукти переробки, тобто не сировина, а товари з доданою вартістю. Маємо перспективи щодо продажу в ЄС моторних транспортних засобів, буксирів.

Ситуація поволі покращується, позитивні зрушення відбуваються. Українські експортери багато вчаться – відвідують тренінги, семінари, працює українська інформаційна система підтримки експорту, відбувається чимало торгівельних місій у конкретні країни Європи.

Такі торгівельні преференції ЄС визначив на три роки. У 2019 році можна буде переглянути самі положення Угоди про зону вільної торгівлі.

ЄС через цю Угоду також підштовхує Україну до подальших активних реформ і боротьби з корупцією, щоб творити сприятливіший бізнес-клімат в Україні, допомогти створенню нових підприємств, які вироблятимуть більше товарів із більшою доданою вартістю.

Завдяки тиску США і ЄС вже створені антикорупційні органи в Україні, які не без скрипу, але боряться з корупцією. Система змінюється, хоча б частково. Сподіваюся, такі зовнішні впливи та стимули надалі сприятимуть змінам на краще в Україні.