субота, 15 Лютий, 2025
pluken
Головна / Новини / «Європа регіонів»: у Трускавці відбувся ІІ Форум місцевого розвитку
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

«Європа регіонів»: у Трускавці відбувся ІІ Форум місцевого розвитку

Share Button

У Трускавці 23-25 червня за участі високопосадовців України та Польщі відбувся Форум місцевого розвитку, присвячений обговоренню розвитку Карпатського регіону і реформи децентралізації.

Понад 400 учасників говорили про розвиток Карпат

Форум, який відбувся другий рік поспіль, має стати міжнародною платформою з обміну досвідом щодо питань регіонального і місцевого розвитку, дискусійним полем для обговорення та координації зусиль органів місцевого самоврядування, виконавчої влади всіх рівнів, бізнесу і неурядових організацій для сталого розвитку та процвітання місцевостей у Карпатах по різні сторони кордонів.

На Форум приїхали спікер Верховної Ради Андрій Парубій, перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода, віце-прем’єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, маршалок польського Сейму Марек Кухцінський, представники урядів Польщі, Угорщини та Румунії, обласних і місцевих влад.

Під час заходу відбулось засідання голів райрад Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, а також засідання правління Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна».

Уперше Форум у Трускавці відбувся у 2016 році, тоді завітало понад 150 учасників. Цьогоріч його відвідали понад 400 гостей з України та закордону. Головною подією Форуму стала двостороння зустріч спікера Верховної Ради Парубія і маршалка Сейму Кухцінського, а також робоча зустріч парламентських делегацій української Ради та польського Сейму.

На Форумі, зокрема, презентували макрорегіональну стратегію розвитку Карпат. У її реалізації зацікавлені всі 8 держав, через територію яких пролягають Карпати. Стратегія отримала на словах підтримку урядів Польщі й України, а також органів місцевого самоврядування зазначених країн.

Головна проблема – дороги

Загалом учасники дискусії переконані: перше і нагальне питання для вирішення в Карпатах – розвиток доріг та інфраструктури. Про важливість шляхів комунікації говорила більшість спікерів. У «Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року», яка затверджена українським урядом, вирішення проблем гірських територій є одними із пріоритетних, – розповів перший заступник міністра регіонального розвитку В’ячеслав Негода. Він зауважив, що виконавча влада України підтримує ініціативу польських колег щодо створення нової макрорегіональної стратегії розвитку Карпатського регіону.

«Дві основні проблеми Карпатського регіону – погана інфраструктура та невелика кількість міжнародних переходів через кордон, – зазначив спікер Ради Парубій. – Це водночас гальмує розвиток туризму в Карпатах, як основного напрямку для тамтешнього розвитку. Вирішення цих проблем – завдання для парламенту, над яким працюємо».

Також він нагадав, що кілька днів тому Рада проголосувала за зміни до бюджету, частина яких стосується виділення коштів на реалізацію інфраструктурного проекту Via Carpatia (автомагістраль, яка має з’єднати країни Північної та Південної Європи, від литовської Клайпеди до грецьких Салонік, відгалуження магістралі повинно йти через Україну теж – Polukr.net).

«Насамперед нас цікавить транспортна інфраструктура та доступність регіонів Карпат», – сказав заступник міністра розвитку Польщі Єжи Квєцінський.

«Потрібно більше пунктів пропуску на кордонах»

Водночас маршалок Сейму Кухцінський звернув увагу на потребу реконструкції та відкриття нових пунктів пропуску: «На польсько-німецькому кордоні маємо 43 пункти перетину. У 2004 році, за кілька місяців до приєднання Польщі до ЄС, через них пройшло близько 90 млн осіб. На польсько-українському кордоні лише 14 пунктів пропуску, які у 2016 році обслужили близько 22 млн осіб. Тож одна з основних наших цілей, аби цих пунктів було якнайбільше, а рух відбувався комфортно для кожного учасника».

Його підтримав український колега Парубій: «Наразі українські Карпати мають багато труднощів в інфраструктурі та економіці. Під час зустрічей з головами місцевих рад шукаємо шляхи вирішення цих проблем. Утім, саме напрацювання макрорегіональної стратегії дозволить Карпатам отримати нові шанси та перспективи. Такі регіональні стратегії реалізовані в Альпах, у Балтійських країнах тощо. Цей досвід маємо поширити і використати у наших Карпатах».

Стратегія, озвучена на Форумі, має чотири блоки – екологічний, історико-культурний, інфраструктурний та інноваційний. Якщо Євросоюз схвалить цей документ, кожен із блоків отримає додаткове фінансування.

Ще однією темою для обговорення стала децентралізація. На думку багатьох учасників Форуму, це чи не єдина реформа в Україні, яку можна назвати успішною. «Нині децентралізацію підтримують 60% українців. На рівні обласних рад теж робимо багато, аби процес був успішним. Ухвалюються відповідні програми. Це серйозний процес, до якого слід підходити з розумом, після обговорення», – сказав заступник голови Львівської облради Володимир Гірняк.

«Карпатський регіон простягається на 1500 км від словацької столиці Братислави до нас і до кордонів Сербії та Румунії, – додав Парубій. – Для українців ця транскордонна співпраця – дуже важлива, бо наша країна перебуває на шляху до ЄС. Польща була партнером в написанні цієї стратегії, стала її ініціатором. Також з нами поруч колеги з Румунії та Угорщини. Спільно прагнемо через розвиток туризму зробити Карпати перспективними».

«Україна активно прямує до ЄС, що гаряче вітаємо, – продовжив маршалок Сейму Кухцінський. – Останнє досягнення – безвіз. Ми в Польщі вважаємо, що ЄС повинен розширюватися далі схід, аби кордон Євросоюзу був за Луганськом. Простір Карпат – європейський регіон, який хочемо розвивати. Він чи не найгірше розвинутий інфраструктурно та чи не найбагатший культурно. Пора спробувати більш циклічну форму співпраці між нашими країнами. Найкращою – була би міжпарламентська асамблея Карпатських держав».

«Важлива співпраця на найнижчому рівні»

«Впевнений, що співпраця регіонального характеру – хороша модель для подальшої співпраці між Україною і Польщею, – заявив на Форумі журналіст Віталій Портніков. – Європа – об’єднання регіонів. Лише шляхом інтенсивного регіонального співробітництва зможемо знайти відповіді на багато питань, які зараз важко розв’язати в Україні та Польщі. Регіони – це люди, це спільна історія, цивілізація. Маємо пояснювати всім західним друзям, що не може бути Європи без Львова, Івано-Франківська чи Чернівців. Не можуть існувати теж Перемишль, Львів, Сучава і Чернівці одне без одного. Але для цього, щоб це донести, потрібно реально втілювати задумані проекти. Потрібні економічні та соціальні досягнення в Україні, які б стали привабливими для наших партнерів по Карпатах із країн ЄС».

Під час Форуму відбулося більше 10 пленарних дискусій. Захід став майданчиком, де учасники змогли за особистими зустрічами обговорити важливі речі. Як заявив Парубій, у розмові з маршалком Кухцінським йшлося про можливість співпраці в енергетичній сфері між Україною і Польщею. Адже кілька тижнів тому польський LNG-термінал прийняв перший танкер скрапленого газу зі США. За словами Парубія, ця подія відкриває для України новий шлях до енергетичної співпраці через Польщу з Америкою. «Отримання нового потоку скрапленого газу допоможе нашій енергетичній безпеці», – зазначив спікер Ради.

Він теж повідомив, що разом з маршалком Сейму домовився підготувати спільний лист до голів парламентів європейських держав, аби висловити спільну негативну позицію щодо будівництва газопроводу «Північний потік-2» (для транспортування газу з РФ до Німеччини по дну Балтійського моря – Polukr.net), бо це може зашкодити енергетичній безпеці Європи, а також висловити парламентами України та Польщі солідарну позицію щодо співпраці в енергетичній сфері.

Ігор Тимоць,

Фото:  Андрій Поліковський

Share Button

Також перегляньте

Fot. gov.pl

Польський уряд інвестує 650 млрд злотих у розбудову інфраструктури

Нові інвестиції оголосивпрем’єр-міністр Польщі Дональд Туск Сума 650 млрд злотих, яку вказав Дональд Туcк під …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.