Польські та українські прикордонники готові до безвізу

У ніч на неділю, 11червня, для українців почне діяти безвізовий режим із ЄС. За умови наявності біометричного паспорта, вони зможуть відвідати 34 країни Європи – 26 країн ЄС, крім Великої Британії та Ірландії, 4 країни, які не входять в ЄС – Ісландію, Ліхтенштейн, Швейцарію і Норвегію, а також 4 карликові країни – Андорру, Монако, Сан-Марино і Ватикан. Крім паспорту в них мають бути документи, що підтверджують мету візиту (бронь готелів, зворотні квитки, лист-запрошення) та достатня кількість коштів.

Введення безвізу зі сторони ЄС дасть змогу в перспективі лібералізувати візовий режим із країнами так званого «білого шенгенського списку», – повідомляє МЗС України. Переговори з цією групою країн тривали протягом 2015–2017 років. Так безвіз із ЄС відкриває в майбутньому шлях для таких же поїздок українців до ще близько 60 країн, включно зі США, Канадою, Мексикою, Бразилією, Аргентиною, Японією, Малайзією, Тайванем, Сінгапуром, ОАЕ, Австралією та Новою Зеландією.

Коментарі

Агнєшка Голіас, речник Головної комендатури Прикордонної служби Польщі

З точки зору Прикордонної служби Польщі, скасування віз для українців, які мають біометричні паспорти, жодним чином не змінює характеру роботи наших прикордонників. Як і досі, будемо перевіряти, чи українці, які їдуть в Польщу, виконують умови в’їзду в Шенгенську зону. Контроль на кордоні скоротиться на час, який досі йшов на перевірку віз. Жителі багатьох країн, зокрема, Грузії та Молдови вже користуються з безвізу. У цьому для нас немає нічого нового.

Для нас важливо, аби українці розуміли, що скасування віз не означає скасування решти умов в’їзду, записаних в Прикордонному кодексі зони Шенген. Аби вони мали не лише діючий біометричний паспорт, але теж документи, щоб довести мету візиту. Щоби мали необхідну суму грошей. Не були в базах даних осіб, яким заборонено в’їзд в ЄС, бо загрожують громадському порядку і внутрішній безпеці країн Євросоюзу. І головне, аби українці не забували, що безвізове перебування в країнах ЄС не може бути довшим, ніж 90 днів протягом 180. У ті 90 днів входитимуть теж короткотермінові візити в ЄС до 11 червня, здійснені на основі шенгенських віз. За приписами ЄС, усі короткотермінові візити сумуються автоматично.

Розраховуємо, що рух через кордон після 11 червня зросте. Теж збільшиться кількість відмов у в’їзді через невиконання більшою кількістю українців умов в’їзду. Досі консульства країн ЄС перевіряли візові анкети, оцінювали відповідність прохача візи затребуваним умовам. Скасування віз може збільшити кількість українців, які хочуть в’їхати в ЄС, а раніше не отримали б візи.

За перший квартал 2017 року, з України до Польщі в’їхало 2,52 млн. українців. Із них 2,48 млн. через українсько-польський кордон. Надіємося, їх кількість зросте. І чекаємо на українців.

Посилений рух через кордон не головна причина черг на польсько-українському кордоні. Перша передумова – брак доріг з української сторони на прикордонні. Між Польщею та Україною вісім автомобільних пунктів пропуску, але рух через кордон не розподіляється між ними рівномірно. Друга причина, зареєстровані в Польщі авто, співвласниками яких є українці. Митний кодекс України змушує їх покидати Україну кожні п’ять діб. За нашими даними станом на 30.11.2016 в Польщі зареєстровано 60 тис. таких авто. Тільки ці машини генерують близько 4,5 млн. перетинів кордону. Це понад половина усього приватного авторуху через українсько-польський кордон. Третя причина, у цьому році в 64 із 97 випадків відповідальною за збільшення черг на кордоні була Прикордонна служба України.

Проблема черг на кордоні предмет постійної уваги Польської прикордонної служби, а скасування віз для українців – тема постійних зустрічей на рівні окремих пунктів пропуску та відділів прикордонної служби обох країн.

Ярослава Мельник, підполковник, начальник прес-служби Львівського прикордонного загону

Для українських прикордонників в оформлені документів практично нічого не зміниться. Наявність необхідної суми грошей і підтвердження мети перебування будемо перевіряти не ми, а поляки. Для нас головне, аби був дійсний паспорт з правом перетину кордону. Намагаємося донести до всіх українців, які будуть перетинати кордон, які документи будуть вимагати наші польські колеги.

Наша підготовка до безвізу відбувалася не один день чи навіть рік. В рамках цієї роботи було багато зустрічей з польськими колегами на всіх пунктах пропуску, навчань, нарад тощо. На початку року у нас була встановлена відповідна техніка, яка зчитує біометричні паспорти. Відповідно вона під’єднана до бази даних «Інтерполу» і можемо виявляти громадян України та інших держав з цієї бази, які скоїли злочини.

Ми готові до збільшення кількості охочих перетнути кордон. Передбачаємо збільшення пасажиро-транспортного потоку на 5-15%. До таких збільшень звикли – вони відбуваються щороку на початку туристичного сезону. Для нас суттєво нового нічого не буде. Маємо досвід високих пропускних операцій під час «Євро-2012».

Але, якщо говорити про пропускну здатність, то в трилітрову банку більше трьох літрів води не поміститься. Якщо пункт пропуску розрахований на 5-6 тисяч авто на добу, то що б ми чи поляки не робили, а більше людей не пропустимо. Існує проектна спроможність пунктів пропуску та реальна. Остання завжди більша за першу.

Ті черги, які зараз є на українсько-польському кордоні на 60-70% спричинені автами на іноземній реєстрації, які змушені щоп’ять діб перетинати український кордон. Їм слід ставити відмітки, аби не розмитнювати авто. Але, наприклад, в пунктах пропуску «Рава-Руська», «Краківець» і «Ягодин» ми вже встановили розмежування – авто на українській реєстрації та громадяни ЄС їдуть по одній смузі, а авто українців на іноземній реєстрації по іншій.

Існує теж цікава річ з малим прикордонним рухом – якщо наші громадяни будуть їхати в Польщу за документом малого прикордонного руху (дає право їздити по Польщі в межах 30 км від кордону – Polukr.net), а в Польщі діставатимуть біометричний паспорт і їхатимуть вглиб країни на понад 30 км, то польські прикордонники будуть виявляти таких порушників і карати аж до заборони в’їзду в Польщу.

Ігор Тимоць