Вандали пошкодили два пам’ятні для поляків місця у Львові й області

На цвинтарі у селищі Підкамінь Львівської області невідомі вандали замалювали та залили червоною фарбою пам’ятні хрести й меморіальні таблички на могилах поляків, загиблих у 1940-х роках. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки відкритої групи «Варта-1».

Як написав на сторінці групи депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич, вандали пошкодили місця пам’яті сьогодні вночі. На центральному хресті вони залишили напис «Смерть ляхам!».

Окрім того, за інформацією Ігоря Зінкевича, 10 березня вандали пошкодили пам’ятник на Вулецьких пагорбах у Львові. Пошкоджень зазнав пам’ятник польським професорам, яких розстріляли на цьому місці у 1941 році.

Вандали закидали пам’ятник червоною фарбою і написали «смерть ляхам» на задній частині експозиції.

Адміністрація швидко відреагувала на цей акт вандалізму, відразу видаливши всі написи з монумента.

Наразі немає жодної офіційної реакції правоохоронних органів та органів влади Львівщини на ці акти вандалізму.

Підкамінь – селище міського типу Бродівського району Львівської області. Через містечко проходить міжнародний автошлях Р39. На місцевому цвинтарі розміщена могила поляків, які загинули внаслідок трагічних подій у березні 1944 року.

За даними Вікіпедії, тоді в ході акції військовослужбовці 4-го полку Добровольчої дивізії СС «Галичина» за участю підрозділів УПА знищили понад 250 осіб цивільного населення (етнічних поляків), що ховалися в домініканському монастирі. Трагедія сталася в середині березня (між 12 і 16 числом) 1944 року.

Водночас у публікаціях ветеранів дивізії і низці робіт, виданих в Україні в кінці ХХ століття, про події в Підкамені не згадано, а також заперечено причетність особового складу дивізії СС «Галичина» до інших аналогічних подій.

Розстріл польських професорів і лікарів на Вулецьких пагорбах відбувся в липні 1941 року під час німецької окупації міста.

Досі точаться суперечки з приводу організаторів та виконавців цієї події. За радянських часів було поширене твердження про те, що винуватцями акції був батальйон «Нахтігаль», сформований з активістів ОУН. Однак згодом з’ясували, що вояки батальйону вийшли зі Львова задовго до початку акції, тож «Нахтіґаль» не мав стосунку до знищення львівської інтелігенції.

Натомість нині знаходить усе більше підтверджень того, що хоча, можливо, українці брали участь у складаннях списків до арешту, основна ідея організації страти належить німецькій поліції та Службі безпеки. Імовірно, вони наприкінці червня 1941 року створили оперативну команду спецпризначення «Лємберґ» (німецька назва Львова), головною метою якої було винищення польської інтелігенції, що могла б своєю діяльністю порушити окупаційний режим.

Після 22-ї години ночі з 3 на 4 липня 1941 року розпочалися масові арешти викладачів львівських вишів, зокрема, Університету Яна Казиміра (нині Львівський національний університет ім. Івана Франка), Львівського медичного інституту та «Львівської політехніки».

Усього було заарештовано 28 викладачів, переважно, лікарів і правників. Загальна кількість жертв акції – 45 осіб, за даними деяких джерел – 52.

2011 року, до 70-х роковин трагедії, на місці розстрілу встановили пам’ятник загиблим – прямокутну арку, побудовану з кам’яних кубів із зображенням чисел – їх 10, як і Заповідей Божих. Камінь із зображенням п’ятірки (5-та Заповідь – «Не вбий!») трохи висунутий, як символ того, що кожне порушення цих Заповідей має жахливі наслідки.

Джерела: facebook.com/groups/govarta1, photo-lviv.in.ua, uk.wikipedia.org