вівторок, 7 Грудень, 2021
pluken
Головна / Аналітика / Коментарі / Курс на Придністров’я для «ДНР» та «ЛНР»
Фото: donpress.com
Фото: donpress.com

Курс на Придністров’я для «ДНР» та «ЛНР»

Share Button

18 лютого 2017 року президент Росії Володимир Путін підписав указ «про визнання документів, виданих громадянам України та особам без громадянства, які проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України», чим остаточно поховав мрії «ДНР» та «ЛНР» найближчим часом повторити шлях Криму і приєднатися до Росії, за що, фактично, й «голосували» місцеві мешканці на сумнозвісному «референдумі» 11 травня 2014 року (а зовсім не за незалежність).

Таким чином Москва дала чіткий сигнал різним сторонам конфлікту. У Донецьку й Луганську нарешті зрозуміли, що «ДНР» та «ЛНР» не будуть Росією, повторюючи шлях Абхазії та Придністров’я. У світі переконалися, що за сепаратистами на Донбасі таки стоїть Кремль (про що й без того здогадувались), а отже в Україні не громадянська війна, а військова експансія Росії. Для Києва головний посил цієї акції полягає в тому, що «Мінськ-2», який до цього служив універсальним засобом примирення, фактично зірваний.

Жодні вибори в українському правовому полі з паспортами самопроголошених республік провести не вдасться. Урочисті похорони мінської мантри ще не відбулись, але вони вже не за горами.

Москва готується до приходу до влади в Європі популістів, своєрідно реагуючи на відкриту антиросійську риторику Мюнхенської конференції з безпеки.

То що за документ підписав Путін? Згідно з указом президента Росії, «тимчасово, на період до політичного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей України, на підставі Мінських угод (!) у Російській Федерації визнаються дійсними документи, що засвідчують особу, документи про освіту та (або) про кваліфікацію, свідоцтва про народження, укладення (розірвання) шлюбу, зміну імені, про смерть, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, реєстраційні знаки транспортних засобів, видані відповідними органами (організаціями), які фактично діють на територіях зазначених районів, громадянам України та особам без громадянства, які постійно проживають на цих територіях». Також указом президента РФ встановлено, що «громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України, можуть в’їжджати до Російської Федерації і виїжджати з Російської Федерації без оформлення віз на підставі документів, що засвідчують особу (неповнолітні діти віком до 16 років – на підставі свідоцтва про народження), виданих відповідними органами, які фактично діють на територіях зазначених районів». Таким чином, так званих «громадян ДНР та ЛНР» фактично прирівняли до українських громадян, для яких діє подібний режим перетину кордону.

Юридично було закріплене те, що де-факто, з хитрощами на кшталт умовної нострифікації дипломів про вищу освіту (коли після закінчення місцевого ВНЗ студент проходив екстернатуру десь у Бєлгороді або Ростові й отримував разом з дипломом «ДНР» також диплом російського зразка) або без них, уже існувало на практиці. Проблеми виникали лише з перетином кордону РФ автомобілів з місцевими номерами, тоді як українські державні номери на авто (які на окупованих територіях не видають уже понад два роки) не викликали жодних застережень у російських прикордонників. Москва не лише таємно фінансувала життєдіяльність «республік» (зокрема соціальну сферу (пенсії) та освіту), витрачаючи на це за найоптимістичнішими підрахунками понад 3 млрд доларів США на рік, але й керувала політичними процесами через своїх кураторів (Сурков був на чолі цілої піраміди «радників»). Тепер Кремль лише узаконив свою присутність. Маски остаточно скинуті. Що на це скаже Захід?

Гіпотетично – мав би посилити санкції. Але на практиці все дещо інакше. Ті європейські політики, що приїхали на безпекову конференцію в Мюнхені, вже за півроку опиняться поза грою. Натомість набуває ключового значення позиція США, яких президент України Петро Порошенко запросив приєднатися до Нормандського формату. Усунення Майкла Флінна з посади радника президента США з національної безпеки за телефонну розмову з російським послом і твіт (так-так, зовнішня політика тепер вирішується через Твіттер) наступного дня про те, що Обама був занадто м’яким щодо Росії, були розцінені російським істеблішментом як відверто ворожі акції. В Москві наростає розчарування Трампом, і останній вчинок Кремля – прямий виклик Вашингтону. Якою буде реакція нової влади за океаном?

Україна відреагувала однозначно. У заяві Міністерства закордонних справ чітко зазначено, що «це, де-факто, є визнанням контрольованих Росією на окупованих українських територіях Донбасу нелегітимних органів влади. Російська сторона вкотре порушує державний суверенітет і територіальну цілісність України, свої міжнародні зобов’язання, фундаментально порушує Мінські домовленості». Заява закликає міжнародних партнерів посилити тиск на Росію «з метою неухильного виконання нею Мінських домовленостей та повернення Кремля в міжнародне правове поле». У подібній тональності виступив і Президент України, і секретар РНБО. Залишається сподіватися, що, вимагаючи додаткових санкцій від Європи, Київ і сам зробить щось подібне. Зокрема, можна було б припинити торгувати з Росією через треті країни (Білорусь, Казахстан), відкликати посла або ж запровадити візи. Проте є певні сумніви, що Україна зробить хоч щось конкретне задля відстоювання своєї позиції, окрім жертовних декларацій та апелювання до Заходу. В нашій країні офіційно з’явилося своє «Придністров’я» – нова ситуація потребує більш рішучої політики.

Валерій Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Володимир Зеленський. Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

Аналіз щодо пріоритетів зовнішньої політики України на сучасному етапі.

У даній статті розглянеться аналіз пріоритетів зовнішньої політики України на сучасному етапі. Аналіз буде здійснюватися …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.