субота, 25 Вересень, 2021
pluken
Головна / Новини / Польсько-український стратегічний форум: про медіа та децентралізацію
Фото: facebook.com/wojjan
Фото: facebook.com/wojjan

Польсько-український стратегічний форум: про медіа та децентралізацію

Share Button

10 лютого 2017 року в Дубецькому замку біля Перемишля уже вдруге в рамках Польсько-українського стратегічного форуму відбулася конференція під назвою Польсько-українські стосунки на порозі 2017 року стан та перспективи”. Організатором зустрічі був Фонд «Центр досліджень Польща-Україна» та Громадська організація “Українські Медійні Проекти”, а серед гостей були представники локальної влади, неурядових організацій, журналісти з Польщі та України, а також солдати Литовсько-польсько-української бригади.

Зустріч була присвячено двом важливим темам: децентралізаційній реформі і можливості використання польського досвіду у сфері самоврядування в Україні, а також роботі медіа у польсько-українських стосунках в сучасних умовах перебігу інформаційної війни.

Конференцію розпочав виступ спеціального гостя: Януша Хамрищака, заступника президента Перемишля і викладача Державної вищої східноєвропейської школи. „Важливо переконати мешканців, що реформи мають сенс. Люди повинні мати глибоке переконання, що мають вплив на своє життя шляхом самоврядування” – зазначив віце-президент, звертаючи увагу, що зміни повинні бути зосереджені навколо людей та їх потреб. Варто шукати зразки у подібних країнах, а такими якраз є Польща та Україна не лише з географічної, але і ментальної чи мовної точки зору. „Польську модель не вдасться повністю перенести в Україну, але гадаю, що багато чого можна втілити” – заявив Януш Хамрищак, одночасно вказуючи на можливості практичних дій, як-от створення програми курсів територіального самоврядування. Віце-президент Перемишля згадав також інциденти, які трапилися в останні місяці в Перемишлі, заявивши, що вони не повинні зупинити співпрацю і не потрібно перебільшувати їх значення, оскільки Перемишль залишається лідером і бенефіціаром польсько-української співпраці.

Модератором першої дискусійної панелі була представниця Фонду «Центр досліджень Польща-Україна» Агнєшка Пясецька, а дискусія була присвячена реформам в Україні, а також тим рішенням, які застосовуються, і можливостям впровадження польського досвіду. Крістіна Аврамченко з Інституту суспільно-економічних досліджень стосовно питання реформ заявила, що для України дуже важливим є польський досвід у сфері децентралізації. Перші кроки вже було зроблено, а зміни в законодавстві дають можливість старим адміністративним одиницям об’єднуватись у нові – «громади». Основним викликом на даний час залишається фінансування, проте на 2017 рік заплановано виділити приблизно на 30% більше коштів на потреби локальних адміністративних структур. „Сподіваємось, що початкові труднощі не призведуть до того, що цей процес буде менш ефективним у майбутньому” – додала Крістіна Аврамченко.

Тетяна Тищук з організації VoxUkraine представила розроблений її організацією індекс моніторингу реформ IMoRe. Найшвидше реформи відбуваються у сферах боротьби з корупцією, дерегуляції і банківської системи. „На жаль, динаміка є спадною найшвидші зміни відбувалися на початку 2015 року” – розповіла Тетяна Тищук, вказуючи можливі причини цього, які пов’язані із потужнішою міжнародною підтримкою на початковому етапі.

Своєю чергою, Сергій Лобойко з організації Kyiv Smart City і І Центру Розвитку Інновацій Києво-Могилянської академії розповів про функціонування системи електронних петицій, яку було впроваджено в Києві. До цієї системи вдалося залучити понад 400 тис. осіб, і вона має вплив на вирішення важливих проблем міста, у тому числі, наприклад, питань нелегальної забудови, яка продовжує з’являтись через функціонування корупційних механізмів. Система електронних петицій створює механізм, дещо наближений до референдуму після певного періоду часу влада міста почала його використовувати, наприклад, під час впровадження Бюджету участі: у цій системі понад 50 тис. осіб проголосували за 320 різних проектів, які повинні бути реалізовані в Києві.

Артур Ґроссман із Фонду міжнародної солідарності заявив, що можливості польської підтримки для України є обмежені, особливо у фінансовому плані. Підтримка Польщею реформ має довгу історію, однак лише останнім часом можна помітити її перші ефекти. „Наші партнери в Україні довіряють Польщі і полякам, а приклад Польщі для України є мотивуючим, що особливо видно після навчальних візитів” – розповів Артур Ґроссман.

В рамках конференції виступили також викладачі Державної вищої східноєвропейської школи: д-р Малгожата Кузьбіда і д-р Пьотр Длугош із презентацією про ставлення молоді з Польщі та України одні до одних, а також до представників інших національностей.

Друга дискусійна панель була присвячена питанням функціонування медіа в умовах тих викликів, які перед ними ставить інформаційна війна, супроводжуюча збройний конфлікт на Донбасі. Як заявив Марек Цинкар з польського радіо «Ряшів», історія Польщі та України, особливо її важкі моменти, використовуються для псування сучасних польсько-українських стосунків. Багато українців розчаровані польськими претензіями, які стосуються історії, а в Польщі дуже важко пояснити сучасне значення історичної символіки УПА. Попри це, більшість представників правих середовищ у Польщі та в Україні не хочуть конфліктувати, хоча останнім часом і трапляються такі інциденти, як у Львові чи Перемишлі.

Юрій Банахевич з агенції Укрінформ зазначив, що, на його думку, журналісти в сучасних умовах повинні працювати над нейтралізацією медіа-бомб”, якими дуже часто є історичні теми. Вони викликають інтерес, тому підхід до них вимагає обережності та аналітичного погляду з боку представників медіа. Це надзвичайно важливо, оскільки негативному ставленню дуже часто сприяють стереотипи а медіа не повинні їх поширювати. Основою для інформації повинні бути факти, а дуже часто поширюються міфи в польсько-українських стосунках, наприклад, це стосується постаті Степана Бандери.

Своєю чергою, д-р Адам Лельонек з Фонду «Центр досліджень Польща-Україна» зазначив, що практики польсько-українських стосунків не мають проблем, пов’язаних із взаємною історією проте мусять постійно пояснювати, чому такі проблеми є в інших. „Політики не хочуть нічого пояснювати їх цікавлять лише поточні проблеми, а ні в Польщі, ні в Україні немає фахівців із взаємних стосунків на урядовому щаблі. Більше того, уряди не використовують знань та компетенцій працівників неурядових організацій” – зазначив д-р Лельонек. На його думку, роль медіа полягає в інформуванні, однак, нині треба також замислюватись над тим, який вплив матиме та чи інша інформація, тож потрібно бути компетентним, фактично, потрібно бути одночасно і журналістом, і аналітиком, що мало кому вдається і це використовує російська пропаганда.

Міхал Потоцький з видання Gazeta Prawna заявив, що сучасну модель функціонування медіа важко змінити. „Можливо, варто виокремити дві течії: загальну і аналітичну журналістику” – а також додав, що завжди є попит на перевірену, аналітичну інформацію, хоча і значно менший: оскільки творять його еліти, a вони не мають масового характеру. Це не змінює факту, що основою функціонування медіа повинна бути ретельність і діяльність задля інформування, а не дезінформації.

Галина Терещук з Радіо Свобода звернула увагу на той факт, що з так званої війни навколо пам’ятників надзвичайно тішаться російські медіа, оскільки вона є для них зручною темою, яка дає змогу не лише впливати на суспільні настрої, а й на польсько-українські стосунки. Гарною ілюстрацією є той факт, що інформацію про події в Гуті Пеняцькій, де на початку 2017 року відбувся акт вандалізму, першими поширили російські медіа, а не українські чи польські. Тому дуже важливими є можливості контакту між журналістами з Польщі та України, що дало би змогу перевіряти інформацію і розвіювати сумніви.

Дискусію підсумував Василь Расевич, шеф-редактор розділу IQ. „Журналістика живе сенсацією потрібно це розуміти, оскільки подання лише позитивної інформації не є цікавим” – зазначив він, звертаючи увагу, що серйозною проблемою залишається брак професіоналізму журналістів. Щодо історичних питань він зазначив, що журналіст не є істориком однак, він повинен мати доступ до експертів, яким можна довіряти. Черговою обставиною, яка полегшує процес дезінформації, він назвав надмірне спрощення подачі інформації, через що дуже часто думка представників маргінального середовища називається позицією цілого суспільства.

Перебіг розмов і атмосфера під час конференції вкотре підтвердили, що в стосунках між Польщею та Україною на рівні експертів немає проблем чи питаньщодо яких не можна знайти порозуміння. Умовою порозуміння є взаємна готовність вислухати аргументи і знайти спільну або принаймні подібну точку зору щодо конкретної теми, незалежно від того, якою контроверсійною може здаватись дискусія. Польсько-українські стосунки, незалежно від сфери, мають значний потенціал чергові зустрічі Польсько-українського стратегічного форуму будуть покликані вказати на потенційні можливості в інших сферах.

Даріуш Матерняк

Share Button

Також перегляньте

Fot. defence-ua.com

Український “Руслан” доставив першу партію зроблених у Польщі для Філіппін гелікоптерів

ЗС Філіппін отримали п’ять зібраних у Польщі американських багатоцільових транспортних гелікоптерів S-70i Black Hawk – …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.