вівторок, 3 Серпень, 2021
pluken
Головна / Новини / Російськомовні громадяни: захисту в Україні потребує українська мова
Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

Російськомовні громадяни: захисту в Україні потребує українська мова

Share Button

Російськомовні українці зазначають, що держава Україна ніколи не провадила цілеспрямованої політики дискримінації за мовною ознакою. А відчуття, що права російськомовних в Україні порушують, можуть виникати або під впливом необ’єктивного інформування, або внаслідок політичних спекуляцій. Таких висновків, як дізнався POLUKR.net із сайту texty.org.ua, дійшли експерти Українського незалежного центру політичних досліджень у рамках проекту «Від конфлікту до миру: шляхи взаєморозуміння та примирення», який реалізовували за підтримки International Alert (Великобританія).

Під час дослідження проведено 6 фокус-груп і 15 інтерв’ю з експертами з мовного питання та публічними особами, які ідентифікували себе як російськомовні або білінгви. Таке дослідження є «якісним», воно, на противагу «кількісному», не відповідає, скільки представників досліджуваної групи дотримується тих чи інших поглядів. Проте дозволяє глибше дослідити мотивації, почуття та ставлення до ситуації.

Учасники дослідження (крім 2 осіб) були лояльними до України, тому його результати є характерними для тих російськомовних українців, які пов’язують себе з Україною.

Як показало дослідження, російськомовність не завжди є ознакою прихильності до дій Росії та/або відсутності патріотизму. Чимало російськомовних громадян інтегрувалися до української політичної нації, при цьому зберігаючи російськомовну частину власної ідентичності.

Респонденти з південно-східних регіонів, де домінує російська мова, вказували, що необхідно захищати й розвивати українську мову для подолання наслідків політики русифікації, яку активно провадили в СРСР. Вони наводили приклади утисків за мовною ознакою щодо української мови в період незалежності України.

Респонденти в переважно російськомовних регіонах говорили, що не мають потреби вивчати українську мову, оскільки російська домінує в повсякденному житті й у медіа.

Загалом бажання перейти на українську мову не є масовим серед російськомовних. Ті, хто асоціює себе з Україною, здебільшого додають українську в побут, рухаючись у напрямі білінгвізму. Хоча більшість респондентів розповіли, що віддали своїх дітей до україномовних шкіл і дитсадків.

Для учасників дослідження важливо, щоб їхні діти володіли російською мовою. Проте, на їхню думку, цілком достатньо тих знань, які можуть дати своїм дітям батьки вдома. Думка, що діти повинні мати змогу вивчати російську мову в школі, була озвучена, але не домінувала. При цьому більшість учасників дослідження – за державний статус української мови і не бачать потреби зміни статусу російської. Водночас вважають неприпустимою насильницьку українізацію.

Учасники дослідження пов’язують своє майбутнє з Україною. У разі погіршення ситуації або ескалації конфлікту на сході жоден із них не планує їхати до Росії. Якщо необхідність покинути Україну все ж виникне, більшість планує шукати нове місце для життя в Європі.

На думку багатьох респондентів, конфлікт унаслідок російської агресії інтенсифікував процес формування політичної нації в Україні. Зміцнюється довіра до російськомовних громадян з боку україномовних під впливом того, що обидві групи на рівних брали участь у Революції гідності, а також виступають у війні з Росією на одному боці.

З боку етнічних росіян і російськомовних українців спостерігається образа, нерозуміння, осуд агресії РФ щодо України. Багато російськомовних громадян болісно переживають розрив або охолодження відносин із родичами, які мешкають у РФ. Не всі вони готові давати різкі оцінки подіям на сході України.

Дехто відмовляється від російської ідентичності на користь української громадянської ідентичності через небажання нести відповідальність за дії Росії. Зміна ідентифікації не завжди призводить до зміни мови спілкування, хоча робить людину більш відкритою до української мови.

На думку респондентів, нинішні події позначаться на ставленні молодого покоління громадян України до РФ у довгостроковій перспективі.

Джерело: texty.org.ua

Share Button

Також перегляньте

Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Відновив роботу пішохідний пункт пропуску на українсько-польському кордоні

Сьогодні опівночі відновив роботу пункту пропуску «Шегині-Медика» на кордоні з Польщею у Львівській області, в …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.