Польський парламент здійснив політичну, юридичну й історичну помилку, назвавши антипольські акції УПА в 1943-1945 роках геноцидом. Такою ж помилкою буде спроба Верховної Ради України назвати геноцидом антиукраїнські дії Армії Крайової. Так пояснює свою незгоду з імовірністю симетричної відповіді польському Сейму з боку українського парламенту директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Він зауважує, що липневе рішення польського Сейму про визнання геноцидом поляків дій УПА на Волині спричинило дискусію в українському та польському суспільстві, зокрема щодо того, якою має бути відповідь ВРУ на такий крок польських колег.
«У дискусіях найчастіше чуємо просту відповідь — симетричною, тобто по суті такою ж, як дія польського парламенту. Можу лише частково погодитися щодо цього. Симетрія має проявитися в тому, хто відповідає – це повинен бути український парламент. Але не згоден щодо змісту відповіді. Повною симетрією на глупоту є тільки нова дурість», – наголошує директор УІНП.
В’ятрович пояснює: польський парламент допустив політичну, юридичну та історичну помилку, назвавши антипольські акції УПА геноцидом. Водночас повністю симетрична відповідь буде такою ж помилкою з боку українців. «Фактично така оцінка підтвердить правоту польських політиків. Адже акції українських та польських підпільників у роки Другої світової війни насправді були симетричними, і, визнаючи геноцидними вчинки АК, ми визнаємо такими і дії УПА».
Іще одним аргументом проти такої симетрії В’ятрович називає небезпеку розмиття унікальності поняття «геноцид», який юристи називають «злочином над злочинами». Крок до цього вже зробив польський Сейм, адже, за його логікою, геноцидом можна кваліфікувати тисячі воєнних злочинів і в роки Другої світової, і після неї.
«І за цими тисячами поступово зникнуть чи розчиняться такі справді надзвичайні навіть для жорстокого ХХ століття Голодомор і Голокост. Такий підхід баналізує страшні злочини тоталітарних режимів, жертвами яких стали мільйони людей. Для України, як держави, яка намагається донести світові страшну правду про мільйони вбитих голодом, добивається визнання цього злочину геноцидом на міжнародному рівні, некоректне застосування цього терміну неприпустиме», – наголошує директор УІНП.
На думку В’ятровича, реакція українського парламенту не має стосуватися минулого, Верховна Рада має оцінити саме резолюцію Сейму та вказати на можливі наслідки в майбутньому дій нинішніх польських політиків.
Володимир В’ятрович зауважує, що на зустрічі 24 серпня українського та польського президентів також здебільшого йшлося про майбутнє, хоча глави держав згадали і про потребу діалогу істориків стосовно проблем минулого. Анджей Дуда тоді навіть зазначив, що Україна та Польща намагатимуться зробити такий діалог більш продуктивним.
«Насправді ж конкретний формат історичного діалогу вже напрацьований дослідниками з України і Польщі з ініціативи вповноважених урядових установ обох країн. Від минулого року (після багаторічної перерви) Інститути національної пам’яті Польщі та України заснували Українсько-польський форум істориків. До його складу ввійшло 12 кращих фахівців теми конфлікту між нашими народами в роки Другої світової війни», – нагадує В’ятрович.
Суперечки фахових істориків довкола минулого є шляхом до його розуміння. «Тоді як дискусії про минуле за участю політиків іноді ставлять під загрозу приязні стосунки сьогодні і в майбутньому», – резюмує директор УІНП.