Експерти у темі безпеки та оборони обговорили у Львові наслідки саміту НАТО у Варшаві в контексті польсько-українських відносин. Серед тем — загрози зі сторони Росії в сфері інформаціної, енергетичної та військової безпеки в регіоні Центарльно-Східної Європи. Обговорення відбулося під час “Польсько-українського стратегічного форуму, який організував Фонд “Центр досліджень Польща-Україна”.
“Одним із важливих наслідків саміту у Варшаві стало додавання п’ятого виміру безпеки — кібербезпеки”, – каже головний редактор порталу Biznesalert.pl Войцех Якубік. І додає: “це передбачає, що кібератака на одного члена означає напад на весь Альянс. В України є досвід боротьби з російським кібертероризмом”.
Також експерт розповів про інший вимір безпеки — енергетичний. “Ще одним важливим рішенням саміту стала енергетична безпека Альянсу, – каже редактор, – НАТО – оборонний союз, який не може наказувати своїм членам, де купувати енергоресурси. Зате Альянс може підказати, де енергетично безпечно. НАТО не могло заборонити газопровід “Північний потік-2” (розширення газопроводу “Північний потік”, яким зараз експортують газ із Росії до Німеччини), зате на саміті підтримали пропозицію щодо диверсифікації енергопостачання для членів Альянсу. Це максимум, якого можна було досягти, бо німці заангажовані в проекті “Північний потік-2”. Натомість Норвегія, Данія і Польща зацікавлені, щоб запустити альтернативну лінію або так званий “Норвезький коридор”, яким газ піде зі Скандинавії. Цим шляхом можна буде постачати газ і в Україну”.
Переходячи до теми втілення в життя ідеї балтійсько-чорноморської співпраці Якубік додав: “Ідея Міжмор’я може втілитися лише, якщо визначать її конкретні цілі. Існує давній сценарій розвитку цього проекту, закладений у міжвоєнній Польщі прихильниками Пілсудського. Він передбачав федералізацію другої Речі Посполитої та тісну співпрацю народів, які її населяли — поляків, українців, білорусів, литовців. Ціль була протистояти радянській Росії. Сьогодні, попри те, що загроза зі сходу повернулася, її сприйняття в столицях Міжмор’я відрізняється. Радянська Росія могла небагато запропонувати з економічної точки зору. Сучасна РФ спокушає дешевою сировиною, вигідними контрактами. Це видно на прикладі російсько-німецьких відносин – через доступ до активів в Сибіру, будівництво газопроводів та прямі хабарі. Ідея Берліну була зв’язати ЄС із Росією й цим унеможливити агресивні дії Москви. Та економічна співпраця радше зв’язала ЄС і унеможливила його адекватну реакцію на агресію Москви. Хоча Польща, Україна і балтійські країни, які бачать реальні загрози з Москви, залишаються критичними щодо Кремля, та ростуть небезпідставні страхи, що економічні зв’язки із Москвою розіб’ють солідарність Євросоюзу щодо Росії”.
Якубік пропонує рецепт розв’язання проблеми: “Маємо шукати контрпропозиції до тих, що йдуть із Москви. Прикладом може бути співпраця між Україною і Польщею у будівництві “Норвезького коридору”. Також Київ і Варшава зацікавлені в реанімації газогону “Одеса-Броди-Гданськ”, навіть, якщо він не окупиться відразу. Зі сторони України для цього потрібно більше прозорості в процесі, а зі сторони Польщі – збільшення інвестицій у проекти, які економічно наразі не надто привабливі”.