Історики виклали у вільний доступ 380 документів на тему польсько-українських стосунків у 1942-1947 роках. У них відображено і взаємне протистояння, і спроби переговорів між підпільними структурами обох народів, і навіть співпраця. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Українського інституту національної пам’яті.
УІНП, Центр досліджень визвольного руху й Архів СБУ в рамках співпраці над електронним сервісом доступу до копій архівних матеріалів «Електронний архів визвольного руху» avr.org.ua опублікували колекцію, присвячену польсько-українському протистоянню 1940-х років. У збірці – 380 документів, передовсім із розсекречених архівів КДБ. Великий блок матеріалів – з архіву одного з очільників українського визвольного руху Миколи Лебедя. Багато років цей архів вважали втраченим, але 2007 року його передали Центру досліджень визвольного руху. Іншу частину архіву зараз зберігають у Гарвардському університеті.
«Головним завданням воюючих сторін було встановлення власного контролю над спірними теренами сучасної Східної Польщі та Західної України, – пояснює історик, автор книги «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» Володимир В’ятрович. – Особливість цієї війни у війні в тому, що вона була збройним протистояння між не регулярними, а партизанськими формуваннями, активну участь у ній брало цивільне населення, яке або підтримувало одну зі сторін, або не мало жодної чітко окресленої політичної орієнтації та користувалося конфліктом як способом розв’язання власних непорозумінь. Ці причини зумовили вчинки обох сторін, які нині можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини».
Документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині 1942 року. «Згодом війна перекинулася на Волинь, де набула неконтрольованого характеру селянської жакерії. Наступною ареною війни стала Галичина, де вона вилилася в завзяте, часом навіть фронтове, протистояння обох підпільних рухів – УПА і АК, а згодом ще й Надсяння і Лемківщина. Її завершальним акордом стала акція «Вісла» 1947 року, в рамках якої було депортовано близько 150 тисяч українців, що населяли східні райони відновленої після війни Польщі», – розповідає В’ятрович.
Нагадаємо, у 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна. Боротьба тривала за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину) й на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Утім питання кордонів вирішили після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських і східнопольських територій.
Переглянути колекцію можна на сайті Електронного архіву визвольного руху.
Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовують спільно Центр досліджень визвольного руху, Львівський національний університет імені Івана Франка та Національний музей «Тюрма на Лонцького» за участі Архіву СБУ, УІНП та Національного університету «Києво-Могилянська академія». Нині в Е-архіві доступні копії 23 545 документів.
Джерело: memory.gov.ua