Сміттєва катастрофа під Львовом

Прапори з чорною стрічкою, скасування гучних святкувань і приспущений штандарт міста – першого дня літа у Львові оголосили жалобу. Напередодні на міському сміттєзвалищі під завалом сміття, розміром з десятиповерховий будинок, загинуло троє рятувальників, які гасили пожежу, що виникла. Ймовірно, під цими завалами тіло ще однієї людини – еколога місцевого комунального підприємства «Збиранка» Олександра Бутіна, який прийшов на роботу, міг бути у районі обвалу і наразі вважається зниклим. Пошукові роботи тривають від понеділка з невеликими перервами.  

Пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі виникла в ніч на неділю, 29 травня. У понеділок в обід на місці роботи рятувальників стався обвал: на трьох працівників служби з висоти 90 метрів впало близько 100 тис. куб. м сміття. На місці одразу почали пошукову операцію. Знайти тіла колег вдалося лише наступного дня пообіді. За інформацією Державної служби надзвичайних ситуації у Львівській області, їх виявили на глибині 7 метрів. До пошуково-рятувальних робіт було залучено більше 300 осіб та 68 одиниць техніки.

За фактом зсуву на сміттєзвалищі львівські правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою).

Складне питання

Грибовицьке сміттєзвалище – найбільший полігон твердих побутових відходів в Україні, розташований біля села Великі Грибовичі, у кількох кілометрах від Львова. Він діє ще зі середини 1950-х років. Туди вивозять сміття зі Львова, а також частини Жовківського, Пустомитівського, Яворівського, Кам’янка-Буського районів. Щорічно Грибовицьке сміттєзвалище поповнюється більш ніж 300 тисячами тонн твердих побутових відходів. За 60 років на понад 30 га площі накопичилось сміття заввишки від 50 до 65 метрів.

За підрахунками екологів, згідно з нормами екологічної безпеки, полігон мали б закрити ще у 1970-х роках (!). Однак через відсутність альтернативної ділянки під новий полігон, цього так і не зробили. Від початку 1990-х про нього говорили чи не щороку: обіцяли закрити, рекультивувати і навіть побудувати поруч сміттєпереробний завод. Термін закриття Грибовицького сміттєзвалища кілька разів «відсували». Попри численні протести жителів довколишніх сіл та застереження екологів, полігон працював далі.

Грибовичі нині – це місто зі сміття, зі своїми конструкціями, дорогами і навіть мешканцями – дехто там живе, а дехто щодня приходить, як на роботу, аби нелегально сортувати сміття: метал, пластик, скло, папір та інший матеріал, на якому можна заробити.

Від 2007 року Львівська міська рада провела кілька конкурсів, щоб знайти фірму, яка візьметься рекультивувати Грибовицьке сміттєзвалище та побудувати для Львова сміттєспалювальний або сміттєпереробний завод. Однак жоден не завершився успіхом. Еколог, громадський активіст та колишній депутат міської ради Мирон Колодко переконаний – інвестора не знайшли, бо насправді не хотіли.

«Хто бачив ці конкурси? Я як фахівець не бачив. Їх не афішували, серйозно не розглядали, як би це мало бути, якщо інвестора справді шукали. Ці питання мали розглядати фахівці. Натомість завжди у серйозних питаннях сміттєзвалища була темнота. Не думаю, що Андрій Садовий (міський голова Львова) може відрізнити хороший проект від поганого. Були лише загальні фрази і ніхто не знав, хто що насправді пропонує і робить. Тому проблему і не вирішували. Роблю висновок: якщо все так приховується, там шукають свої власні інтереси, інтереси власної кишені», – розповів Мирон Колодко.

За інформацією Львівської обласної організації партії “УКРОП”, за останні роки львівська влада відмовила уже 43 фірмам із 14 країн світу у будівництві сміттєпереробного заводу на території Грибовицького сміттєзвалища. Свої послуги пропонували фірми із США, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Австрії, Нідерландів, Мальти, Чехії, Польщі, Туреччини, Латвії, Росії, України. 

У міській раді виправдовуються – реальних інвесторів, кажуть, не було.

«Я би не називала ці фірми інвесторами, які готові були будувати завод. Справді, були звернення до міської ради з тим, що фірми цікавляться темою переробки сміття у Львові. Але багато з них пропадали, коли чули наші тарифи. Жодного інвестора не влаштовує тариф у три долари за тонну сміття. У Польщі цей тариф – 30 євро, у Німеччині – 130 євро. Жодні проекти за нашим тарифом не рентабельні. До міської ради звертається багато фірм, однак це не означає, що це реальні інвестори», – пояснює polukr.net начальниця управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міської ради Ольга Сивак.

Натомість її слова заперечує Мирон Колодко та наводить приклад як мінімум одного інвестора, який був готовий будувати завод, але міська рада так і не забезпечила нормальних умов.

«Були реальні інвестори, наприклад, фірма, що має сміттєспалювальні заводи у Чехії. Я був скептиком, поки сам не побачив все. Сміття збирають, сортують, спалюють, енергію використовують для обігріву. Фірма має в Чехії монополію і на збір, і на переробку сміття, і на кожному етапі вона отримує гроші».

У Львові ж представникам фірми не вдалось домовитись із міською владою про спільну роботу. Відповідальність за плачевний стан сміттєзвалища та трагедію, що сталася цього тижня, Мирон Колодко покладає власне на керівника міста – міського голову Андрія Садового, який вже давно мав вирішити питання закриття старого полігону.

Відповідальність: юридична та політична

Після трагедії у Львові говорять про дві речі – хто ж відповідальний за те, що сталось, та що робити з львівською сміттєзвалищем далі.

Провину за трагедію найбільше покладають на міських та обласних чиновників, які десятиліттями не вирішували проблеми Грибовицького сміттєзвалища. Звинувачення висувають міському голові Львова Андрію Садовому, наміснику Президента Олегові Синютці, керівнику місцевого відділення Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Якщо юридичну відповідальність згодом встановить слідство і суд, то про політичну – кожному доведеться задуматись вже незабаром. Зокрема, трагедію на сміттєзвалищі називають чи не найбільшим ударом по іміджу міського голови Андія Садового, який до того ж є лідером всеукраїнської політичної партії «Самопоміч» та має серйозні політичні амбіції. Свій імідж мер Львова великою мірою будував як добрий господарник та лідер безпечного європейського міста, протиставляючи тим себе багатьом іншим українським мерам та політикам. Однак понеділкова трагедія та історія з проблемою, яку не вирішували більше десятка років, що призвело до людських жертв, може похитнути переконливість створеного образу.

Цим вже спробували скористатись політичні опоненти. 31 травня у Львові відбулася позачергова сесія Львівської міської ради у питанні Грибовицького сміттєзвалища. На ній фракція ВО «Свобода», яка є найбільш опозиційною до мера, винесла на розгляд депутатів питання про недовіру міському голові. Проте більшість ініціативу не підтримала: за таке рішення проголосували 14 з 64 львівських депутатів.  Депутатів зі «Свободи» підтримали також колеги з “Української галицької партії” та ВО “УКРОП”.

Однак на невдалому голосуванні свободівці не зупинились. Член партії Василь Молдаван офіційно зареєстрував електронну петицію щодо «позбавлення міського голови міста Львова – А. І. Садового повноважень очільника міста та визнання роботи виконавчих органів ЛМР незадовільною». Аргументація: «за службову халатність, корупцію в мерії та саботування спорудження сміттєпереробного заводу на місці Грибовицького сміттєзвалища, що призвело до екологічного лиха та низки трагічних подій довкола цієї катастрофи».

За два дні на сайті вона набрала майже 700 голосів, тобто більше половини від потрібної кількості, аби її розглянули у міській раді. Проте свободівці, голосно кричучи про відповідальність Садового, здається, намагаються забути про свою відповідальність.

«До кінця нашої каденції ми обов’язково побудуємо сміттєпереробний завод. Це однозначно», – заявляв на початку 2011 року секретар Львівської міської ради свободівець Василь Павлюк. Тоді їхня партія виграла вибори до Львівської міської ради і 5 років мала там більшість. Однак львів’яни не отримали не те що заводу, а навіть його проекту чи можливої ділянки під будівництво.

Гроші від Європи

На жаль, саме трагедія спонукала чиновників до пошуку рішень. За словами службовців із міської ради, зараз Львів разом з Кабміном веде переговори про кредит від Європейського інвестиційного банку на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища та будівництво сміттєпереробного заводу для відходів, що вивозять зі Львова.

Рекультивацію робитимуть за проектом інституту «Гірхімпром», який у грудні 2011 року за результатами конкурсу уклав угоду з містом на розробку проектно-кошторисної документації з рекультивації сміттєзвалища. Вартість договору складає близько 3,5 млн грн. У 2013 році проект був готовий.

Відомо, що процес рекультивації і закриття  звалища, запропонований «Гірхімпромом», передбачає відведення інфільтратних вод і вирішення проблеми, пов’язаної з токсичними озерами з гудронами. Проте для цього потрібно щонайменше 10 років.

«У 2013 році порахували, що рекультивація коштуватиме 213 млн грн. Ми дещо актуалізували цю цифру і говоримо, що приблизно вона коштуватиме 30 млн євро. Саме на цій сумі ґрунтуються переговори з Європейським інвестиційним банком», – розповіла Ольга Сивак.

За словами чиновниці, переговори з Європейським інвестиційним банком про можливе фінансування рекультивації сміттєзвалища у Грибовичах вели ще з вересня минулого року, коли Банк запропонував Україні 400 млн євро на інфраструктурні проекти. «Рамкову угоду на цю суму Верховна Рада ратифікувала лише у лютому 2016 року. Координаторами проекту будуть Міністерство регіонального розвитку та Європейський інвестиційний банк», – зазначила Ольга Сивак.

Однак навряд чи все буде швидко. Адже обидві структури, які координують проект, не приймають швидких рішень. За оцінками Ольги Сивак, в найліпшому разі всі погодження займуть близько року.

Водночас не лише гроші є проблемою для вирішення сміттєвого питання у Львові. Аби дістати гроші Європейського інвестиційного банку, Львову треба показати ділянку під новий полігон та завод. Закриття Грибовицького сміттєзвалища має відбуватись паралельно із запуском нового полігону.

«Згідно з рекомендаціями «Гірхімпрому», ми розглядали більше 10 ділянок під розміщення нового полігону. Міська рада зверталась до сільських рад за згодою, але, на жаль, ми всюди отримали відмову. Зараз будемо вести нові переговори. Це буде зовсім інший, сучасний полігон, зроблений за європейськими екологічними стандартами, і цілком безпечний. Але треба вести роз’яснювальну роботу, бо усі налякані Грибовичами», – пояснила Ольга Сивак.

Мирослава Іваник