четвер, 18 Липень, 2024
pluken
Головна / Інтерв’ю / За останні два роки ми стали ефективнішими – помічник Голови Державної прикордонслужби України
Fot. Oleg Slobodyan
Fot. Oleg Slobodyan

За останні два роки ми стали ефективнішими – помічник Голови Державної прикордонслужби України

Share Button
Fot. Oleg Slobodyan
Fot. Oleg Slobodyan

Розмова з помічником Голови Держприкордонслужби України Олегом Слободяном, про новинки в охороні українського кордону, особливості роботи Служби в зоні АТО та міжнародну співпрацю з європейськими колегами.

За останні два роки, відколи на Сході України фактично триває війна, чи змінились підходи до охорони Західного кордону України?

В цілому підходи до охорони українського кордону, у тому числі західного, не змінилися. Ми і далі ставимо перед собою завдання, аби кордон був прозорим для законослухняних громадян, натомість надійною перепоною для зловмисників. Інша справа, що з’явилися нові ризики, які ми враховуємо і в охороні західної ділянки кордону. Передусім йдеться про ризики, пов’язані із бойовими діями на Сході країни. Ми посилили захист від поширення засобів терору, переміщення осіб, які налаштовані екстриміськи, терористів тощо. Таким чином ми убезпечуємо і народ України, і громадян інших країн.

Якщо говорити про ризики конкретно західної ділянки кордону, то це зміна характеру дій злочинних угрупувань, які тут працюють. Стосується це, зокрема, контрабанди цигарок. Останнім часом вони почали більше використовувати безпілотні літальні апарати для переправлення цигарок через кордон. З одного боку, це означає, що наша боротьба зі старими методами дієва, а, з іншого, змушує шукати нові методи протидії.

За рік ми суттєво активізували нашу роботу з усіма правоохоронними відомствами всередині держави, а також з прикордонниками європейських країн. Від теорії перейшли до практики. Якщо раніше співпраця мала більше декларативний характер і не завжди бажаний результат, зараз вона справді ефективна. Наприклад, за минулий рік ми провели 5 спільних операцій, у тому числі з прикордонниками з європейських країн. Результати вразили і нас, і наших колег. Основне, чого вдалось досягнути минулого року – те, що наші партнери почали нам довіряти. Зараз рівень спільної роботи дозволяє говорити про нову якість охорони західної частини кордону.

Наприклад, нещодавно разом з польськими колегами затримали групу, яка займалась переправкою цигарок. Ми затримали п’ять громадян, які переправляли цигарки, а колеги з Польщі затримали сам товар – 18 ящиків цигарок. Є також хороші результати по протидії переміщенню цигарок повітрям. Разом зі словацькими колегами провели операцію, завдяки якій на відстані близько 45 км від державного кордону словацькими партнерами був виявлений пошкоджений літак типу «Чмелак» без розпізнавальних знаків, який використовувався для протиправної діяльності. Таких прикладів останнім часом дуже багато. Ми у режимі реального часу обмінюємось інформацією і реагуємо на неї.

Чи продовжились процедури перетину кордону через АТО в Україні, чи запровадили додаткові перевірки?

В рамках лібералізації візового режиму, продовжуємо процес підключення наших пунктів пропуску до баз Інтерполу. Практично щодня повідомляємо про спрацювання баз даних та затримання злочинців. Це реальне підсилення ефективності охорони кордону. Окрім цього, ми інтегрували свої бази даних з базами даних Міністерства внутрішніх справ та СБУ. Осіб, які потрапляють у категорію ризику, перевіряють і в цих базах даних.

Часто черги на кордоні з Польщею тривають багато годин. Як плануєте зробити, аби перетин кордону був швидшим та ефективнішим?

Черги – проблема України, але вони притаманні і іншим країнам. Тут є кілька аспектів. По-перше, їх причина у недостатній розбудованості інфраструктури. Але це не наша компетенція. Розвиток прикордонної інфраструктури – це завдання на державному рівні. Ми намагаємось робити максимум, аби зменшити скупчення транспорту. Наприклад, як експеримент, з допомогою колег з Національної полілії на Львівщині розмежовуємо смуги для різних видів транспорту. Щодо автобусів, то ще під час Євро-2012 ми випробували алгоритм, за яким перевізники заздалегідь надсилають інформацію про пасажирів, ми її перевіряємо і надсилаємо автобусу приблизний час прибуття на кордон. Автобус відповідно вже не стоїть у черзі. Ще одне полегшення – запровадження спільного огляду в пунктах пропуску: контрольні служби двох країн спільно працюють і скорочують час на формальності.

Нещодавно прийняли рішення про тимчасове відновлення призову на строкову службу до Державної прикордонної служби України. Чому є така необхідність і наскільки це допоможу службі?

Ми очікували значного зменшення особового складу через демобілізацію. Але треба розуміти, що ми не можемо бути менш ефективними щодо охорони держкордону. На жаль, не можемо сказати, що зараз маємо достатньо високу зарплату, аби вона була основним мотиватором приходу на службу. Тому і вирішили тимчасово відновити призов. Зараз ми готові прийняти 4 тис військовослужбовців строкової служби. Їх не відправлятимуть у зону АТО. До служби вони будуть допущені після двомісячних курсів навчання.

Відбирати їх будемо на конкурсній основі. До прикордонників ще з радянських часів потрапляли ті, хто мав добрі фізичні та інтелектуальні дані. Нам насправді не потрібні випадкові люди. Призов здійснюють на підставі Указу Президента через систему військкоматів, що є в системі Міністерства оборони. Але наші працівники будуть у військкоматах і ми ретельно відбиратимемо кандидатів. Служити вони будуть за місцем проживання. Переводити будуть, якщо особа порушуватиме дисципліну.

Як ви оцінюєте вклад Державної прикордонної служби України під час анексії Криму та у війні в Донбасі? Зокрема якими є завдання Служби в зоні ATO?

Перше і найважливіше, що треба чітко розуміти усім, – зона АТО не є кордоном. Там є лінія розмежування. Її створили з необхідності, оскільки маємо тимчасово окуповану територію, частково військами іншої країни. Це тимчасова ситуація. Там діють особливі правила. Державна прикордонна служба працює на цій території відповідно до єдиного задуму штабу АТО. У нас там обмежені функції. Полягають вони передусім у здійсненні контролю за рухом транспортних засобів в контрольних пунктах в’їзду та виїзду, контроль за переміщенням осіб. Також спільно з іншими правоохоронцями беремо участь у діяльності міжвідомчих груп, що протидіють незаконному переміщенню товарів через зону розмежування. У межах компетенції протидіємо переміщенню зброї через лінію розмежування, а також протидіємо діяльності розвідувально-диверсійних груп на цій території.

Колишні пункти пропуску з Росією не працюють взагалі у цій зоні?

Це ділянка кордону, яка тимчасово нам непідконтрольна. Їх офіційно закрили ще у лютому – квітні 2014 року.

У зв’язку з ситуацією останніх років, чи виникала потреба додаткової співпраці, наприклад, з у Поліцією, Національною гвардією України, Збройними Силами України?

Така співпраця є. Маємо приклад нещодавньої спільної роботи в Одеській області. Затримали велику партію цигарок, вартістю понад 7 млн грн., виявили склад в Болгород-Дністровському районі, де накопичувався контрабандний тютюн та алкоголь. Працювали з іншими правоохоронними органами. Це стосується також протидії незаконній міграції, поширенню наркотиків, зброї, незаконного видобутку і переміщенню через кордон бурштину тощо. Можливості Державної прикордонної служби обмежені законодавством і ми можемо працювати лише в межах своєї компетенції.

Чи плануються будь-які зміни у структурі, зокрема у зв’язку з досвідом, накопиченим в АТО?

Звичайно, зміни є. Виклики, які маємо на Сході, значною мірою впливають на внутрішню організацію Служби. Передусім, це стосується необхідності готувати персонал до дій у бойових умовах, під час відбиття атак. Це передбачає наявність зброї та відповідного вишкілу персоналу. Тому зараз тривають навчання стрільби з усіх видів зброї, користування протитанковою зброєю, зенітними установками тощо. Така зброя вже є у наших підрозділів, які служать на Сході країни. Інший аспект: торік чисельність Служби була збільшена на три тисячі осіб. Це ті люди, що входять до складу комендатур швидкого реагування. Поки що створено три такі підрозділи, вони призначені для дій на будь-які ділянці кордону. Якраз у них в штаті є вся необхідна зброя, щоб забезпечити захист кордону та відбуття можливих атак.

Ми також посилили охорону за рахунок створення минулого року Краматорського загону. До початку конфлікту ділянку кордону з Росією охороняло не так багато прикордонників. Наприклад, Луганський загін охороняв ділянку довжиною понад 700 км. Щільність підрозділів була невелика: один міг охороняти до 100-120 км кордону. Коли ситуація зміниться і Україна знову контролюватиме весь кордон, новий загін займе своє місце в загальній системі охорони кордону.

Як розвивається зараз міжнародне співробітництво, особливо з польським колегами? У чому посилюється співпраця? Чи проводять спільні навчання?

Власне з польськими колегами у нас дуже ефективна співпраця. У 4 пунктах пропуску у нас працює спільний контроль. Також вже певний час ефективно діє механізм спільного патрулювання кордону. Ми також активно переймаємо досвід у підготовці персоналу. Наприклад, ми наразі єдина служба в Україні, яка запровадила і розвиває систему аналізу ризиків. Як цим користуватись, нас свого часу навчали власне польські колеги. Ця співпраця має давні традиції і постійно вдосконалюється.

Розмовляла Мирослава Іваник

Share Button

Також перегляньте

J.Olchowski

Якуб Ольховський: підтримка України залишається в інтересах Великої Британії

Доктор Якуб Ольховський з Інституту Центральної Європи та Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні розповідає сайту …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.