понеділок, 17 Лютий, 2025
pluken
Головна / Думки та коментарі / Економіка / Енергоефективність в кредит
iStock_000024253095_XXXLarge

Енергоефективність в кредит

Share Button
Джерело - http://www.eusew.eu/
Джерело – http://www.eusew.eu

«Холодний душ» у вигляді суттєвого зростання тарифів на опалення, яке вже відчули українці, влада намагається якось компенсувати. Окрім субсидій (користь і ефективність яких – тема окремої розмови) держава не лише декларує, а й робить низку кроків щодо фінансової підтримки громадян у сфері підвищення енергоощадності та енергоефективності їх житла. Системним наразі виглядає кредитування заходів з енергоефективності для населення державними банками та часткова компенсація цих кредитів з бюджету.

Ощадний – не завжди ефективний

Потрібно розуміти, що енергоефективність і енергоощадність –  хоч і схожі поняття, але все ж не ідентичні. Оскільки в енергозбереженні основне зекономити енергоресурси, а отже, і кошти на їх використання. Водночас інколи «поборники» енергоощадності забувають про те, що витрати на певні заходи з енергозбереження можуть коштувати значно дорожче, ніж зекономлені на оплаті енергоносіїв кошти, а тому споживачеві такий підхід не буде економічно вигідним. А також не завжди враховується те, що людина має почуватися комфортно у приміщенні, в якому живе. Адже можна просто не вмикати батареї, але чи багатьом у таких умовах буде комфортно зимувати?

Натомість поняття енергоефективності будівлі враховує і комфорт перебування в ній, і економічну доцільність проведення тих чи інших заходів. Наприклад, польський експерт з енергоефективності Гжегож Гайда, який зараз керує програмою Міжнародної фінансової корпорації IFC «Енергоефективність у житловому секторі України» і активно консультує українські ОСББ щодо підвищення енергоефективності їхніх будинків, скептично ставиться до ідеї встановлення лічильників тепла в кожній квартирі.

«Якщо провести низку енергоефективних заходів у будинку, зокрема встановивши один тепловий лічильник на весь будинок (чи принаймні на під’їзд), то нема сенсу встановлювати теплові лічильники, які коштують немало, поквартирно, адже це до загальної економії додасть не більше 5%. Ніде в Європі  мешканці не ставлять теплові лічильники на квартиру», – наголошує експерт. І разом з цим додає, що приклад того ж лічильника демонструє, наскільки більшість українців поки що не готові співпрацювати між собою на рівні навіть одного будинку, залишаючись «кожен сам по собі».

«Ідея поквартирного встановлення теплових лічильників розвиває, як на мене, не зовсім корисну автономізацію мешканців. Краще розглядати будинок як одне ціле, щоб мешканці разом приймали рішення, як цим одним цілим управляти. Бо якщо кожен поставить собі окремий лічильник, а в кожного будуть різні комунікації, то кожен житиме окремо – сам по собі, але це життя коштуватиме дорожче для всіх. Практика показує, що мешканці отримують значно більшу вигоду, коли діють і приймають рішення разом», – наголосив Гжегож Гайда.

OPALENNYA-3-640x752
Джерело – http://dreamkyiv.com/

Енергоефективним може бути будинок, але не квартира

Та якщо від встановлення теплового лічильника у квартирі шкоди точно не буде, то експерти вкотре наголошують на безглуздості та шкідливості зовнішнього утеплення стін лише для окремо взятої квартири, проте безуспішно. Але їх все одно не чують, адже ледь не щодня на фасадах сусідніх багатоповерхівок можна побачити нові «теплі» латки. А власники цих помешкань, які на таке утеплення потратити кілька десятків тисяч гривень, навіть не здогадуються, що хоч ці латки і піднімуть температуру у їхніх помешканнях на кілька градусів, втім, вже через зиму-другу вони отримають сюрприз у вигляді цвілі і грибка, який стане помітним і всередині квартири. А витрати на його виведення, не кажучи вже про загрози здоров’ю, навряд чи покриє досягнута економія на теплі. Саме тому фахівці хоч і називають зовнішнє утеплення стін одним з найважливіших заходів для підвищення енергоефективності будинку, але наполягають, що робити його потрібно лише комплексно – для всіх зовнішніх стін будинку, і велику увагу приділяти як матеріалам, які будуть використовуватися для утеплення, так і рівню кваліфікації майстрів.

Загалом, вивчаючи питання підвищення енергоефективності багатоквартирного будинку, все вказує на те, що тут мешканцям необхідно консолідуватися і приймати спільні комплексні рішення.

«Як показав досвід низки країн Східної та Центральної Європи, які вже пережили масову енергомодернізацію будинків, питання енергоефективності житла варто розглядати в розрізі саме будинків, а не квартир. Бо утепливши квартиру, в кращому випадку, може підвищитися комфорт проживання у ній, але зекономити нічого не вдасться, і тому це не є енергоефективністю, оскільки не економляться ні гроші, ні енергія. Про енергоефективність можемо говорити лише реалізовуючи низку заходів для всього будинку – тоді можна зекономити кошти і знизити витрати тепла», – не втомлюється повторювати Гжегож Гайда.

Чим допомагає держава

Разом з підняттям тарифів держава закликає мешканців працювати над енергоефективністю свого житла. А щоб робити це їм було простіше і найменш затратно, пропонує брати під енергоефективні заходи пільгові кредити, які полягають в тому, що держава компенсує частину тіла кредиту, взятого на купівлю обладнання та проведення робіт з енергоефективності будівель. Рівень цієї компенсації залежить від того, хто бере кредит і на які заходи. На найвищий відсоток компенсації – 40% можуть розраховувати мешканці квартир, об’єднані в ОСББ. Якщо ви мешкаєте в індивідуальному або в багатоквартирному будинку, в якому нема ОСББ, то компенсація може становити 30% на енергоефективні заходи (заміна вікон, наприклад), а для мешканців приватних будинків додатково ще 20% на заміну котла (з газового на твердопаливний). Однак для сімей, які отримують субсидії, рівень компенсації значно вищий – 70%.

Втім, преференції все-таки мають ОСББ. І тут мова навіть не так про «зайві» 10% компенсації, як про перелік тих заходів, під які ОСББ може отримати компенсацію за кредитом, а от окремий власник квартири – ні.

Банківська бюрократія

Водночас поки що частими є нарікання від керівників ОСББ щодо складності процедури отримання кредиту. Хоча державні банки, які уповноважені видавати ці кредити («Ощадбанк» «Укргазбанк», «Укрексімбанк»), заявляють, що для їх отримання достатньо лише, аби рахунки ОСББ були відкриті в цьому банку (власне рух коштів по рахунку є єдиною заставою для кредиту), на практиці все виглядає складніше. Зокрема, доводиться надавати повний пакет документів для отримання кредиту від власника кожної з квартир, що суттєво сповільнює процес, а інколи й унеможливлює його.

Проте керівники банків переконують, що, по-перше, на шляху до «легких» кредитів стають деякі вимоги регулятора (НБУ) щодо видачі кредитів, а також «необкатаність» системи: мовляв, продукт відносно новий і не надто популярний, тож працівники банків самі не завжди  розуміють, що можуть і мають вимагати від потенційних позичальників у такому випадку. І обіцяють найближчим часом побороти ці перепони.

Кредитний енергокомунізм по-львівськи

Однак і зараз, хоч не завжди просто і швидко, але кредити ОСББ таки беруть. Причому першим, хто скористався цією можливістю стало одне з ОСББ у Слов’янську ще в 2013 році, взявши кредит на утеплення даху будинку. І, як відзначають банкіри, попри воєнні дії і окупацію міста минулого року, мешканці справно виплачували кредит, не порушуючи графіків. Загалом, за час існування програми, за словами голови Державного агентства з енергоефективності Сергія Савчука, банки видали 41 тис. кредитів для населення і ОСББ на загальну суму майже 700 млн гривень.

Втім найбільш популярними ці кредити стали у мешканців Львівської області, де показник освоєння коштів на ці цілі втричі вищий за середній по Україні і вже сягнув 80 млн гривень. Заступник голови Держагентства з енергоефективності Олексій Корчміт такий ривок Львівщини пояснює тим, що окрім компенсації тіла кредиту мешканці регіону мають можливість суттєво зекономити і на процентній ставці за енергоефективними кредитами.

«Львівська область суттєво випереджає всі інші регіони з однієї причини – там діє місцева програма з відшкодування частини відсотків за кредитом, тож люди, отримавши компенсацію від держави тіла кредиту, ще й відсотків по ньому платять не 25%, а 5-10%, оскільки решту відшкодовується з місцевого бюджету. Саме тому наша Агенція зараз дуже тісно співпрацює з обласними адміністраціями і мерами великих міст і переконує їх запровадити програму часткової компенсації відсоткової ставки, бо Львівщина довела, що за таких умов ця програма може розвиватися в рази швидше», – зазначив Олексій Корчміт.

За його словами, міськими, обласними і районними радами вже затверджено 34 програми схожі на Львівську (десь регіони готові відшкодовувати частину відсотків, а десь вносити свою лепту у додаткове відшкодування тіла кредиту), а через рік він сподівається, що цей показник буде не менше 100.

Грошей має вистачити

Однак насправді так звані державні кредити на енергоефективність не є вельми популярними серед українців не лише тому, що вони вважають зависокою відсоткову ставку, а в більшості регіонів її поки що не готові знизити. На поверхні ще як мінімум дві причини. Перша – низька інформованість населення про компенсацію тіла кредиту. Те ж Агентство з енергоефективності, окрім сайту, на якому справді детально описані умови цих кредитних програм, практично ніяк не популяризує їх. Найактивніше, як вдалося помітити, рекламують ці програми мережі будівельних магазинів, які, продаючи ті ж котли, матеріали для утеплення стін, радіатори тощо, на кольорових стікерах вказують, що при їх купівлі можна зекономити 30%. Проте на тлі розмаїття рекламних пропозицій ця часто губиться і не привертає достатньо уваги потенційних «енергоефективних позичальників». Отже, якщо держава не «словом, а ділом» хоче ставати більш енергонезалежною, то для популяризації цих програм потрібно робити суттєвіші кроки.

Інша причина, яка є чи не головною, криється в недовірі людей до всього, що пов’язано з державою. Адже була вже не одна держпрограма, яка активно рекламувалася, на неї спершу виділялися кошти, ті, хто одразу нею скористалися, навіть залишалися задоволеними, але через рік чи кілька з’ясовувалося, що гроші на неї закінчилися, а на наступний бюджетний рік ніхто їх  виділяти не планує, тож «кожен рятуйся, як може». Найсвіжіші спогади – так зване пільгове кредитування житла (там, щоправда, держава відшкодовувала не тіло кредиту, а більшу частину відсоткової ставки за ним, але лише доти, доки були гроші, а далі люди, які вв’язалися в кредит на 15 чи 20 років, змушені виплачувати його на «загальних підставах» і з «традиційними» відсотками).

Чи не буде так само з енергоефективними кредитами? Олексій Корчміт переконує, що – ні, і наводить доволі обґрунтовані аргументи: «У 2015 році на державну програму компенсації «тіла» кредиту, який беруть мешканці та ОСББ для проведення заходів з підвищення енергоефективності будинків передбачено 343 млн гривень, а наразі з них відшкодовано банкам лише 43 млн. Тому питання нестачі коштів на реалізацію цієї програми просто не стоїть, їх є достатньо. Як і не виникає питання, чи буде ця програма розвиватися далі. Однозначно – так, і зараз в Мінюсті вже погоджується питання її продовження на наступний рік. Важливим моментом є те, що кошти, які були виділені на цю програму і не були використані впродовж року не «згорають», а переносяться на наступний рік, оскільки це спеціальний фонд бюджету і він наповнюється ще з 2010 року», – зазначив Олексій Корчміт.

Також чиновники наголошують, що компенсація частини тіла кредиту відбувається доволі оперативно – впродовж місяця-двох після надання всіх документів про придбане обладнання і виконані роботи, тож за цей час передбачені кошти не встигають «випаруватися».

Енергоефективне житло коштує дорожче

Точно порахувати, скільки людям потрібно коштів вкласти у енергоефективність свого будинку, яку частину з них вони отримають як відшкодування, наскільки знизяться їх комунальні витрати і за скільки часу «відіб’ється» вкладена інвестиція – складно («середня температура по лікарні» – це чотири роки). На це впливає дуже багато чинників (стан будинку і мереж, кількість квартир у ньому, проведені заходи, вартість матеріалів, якість робіт тощо), але ставитися до такого проекту варто саме як до інвестиції, – закликають експерти. І мова тут не лише про економію при оплаті за енергоносії, як про здорожчання самої квартири. Гжегож Гайда навів приклад одного з будинків в Польщі, де кілька років тому була проведена повна термомодернізація. «Цей проект обійшовся власникам кожної з квартир у 50 доларів за метр квадратний їхнього помешкання. Сума, безумовно, немала. Але після проведення модернізації будинок став суттєво оновленим не лише всередині (нові комунікації, індивідуальний тепловий пункт, лічильники, енергоощадні лампочки тощо), а й зовні, отримавши привабливий фасад. Як наслідок, ціна на квартири в цьому будинку на той момент виросла на 10% або на 130 доларів за квадратний метр у порівнянні з будинками-сусідами, де енергоефективні заходи не проводилися. Отже, лише завдяки цьому, без урахування зменшення розміру платіжок люди отримали «бонус» у вигляді близько 80 доларів на кожному квадратному метрі», – зазначив експерт.

Андрій Бойко

 

Share Button

Також перегляньте

13009895_849529231836257_1120069621_o

«Війна – це велика проблема, але корупція – більша» – Грігол Катамадзе

Після обох революцій, 2004 та 2014 року, в Україні багато говорилось про грузинський досвід реформ. …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.