субота, 15 Травень, 2021
pluken
Головна / Події / Зустріч: Три розмови про схід довкола книжки Павла Коваля
mP2214018_filtered

Зустріч: Три розмови про схід довкола книжки Павла Коваля

Share Button

21 лютого у варшавській книгарні “Траффік” відбулася зустріч під назвою “Три розмови про схід довкола книжки Павла Коваля”. Книга, яка стала підставою для роздумів на тему Сходу в широкому розумінні – це інтерв’ю з польським євродепутатом Павелом Ковалем  під назвою “Між Майданом і Смоленськом” Петра Легутка і Доброслава Родзєвіча.

Вступне слово виголосив директор Студій східної Європи Варшавського університету Ян Маліцкі, який ствердив, що книжка Павла Коваля дає не лише знання, але показує, чому слід цікавитися сходом.

Перша з трьох розмов, в якій брали участь журналістка Агнеса Рибак і колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський, торкалася України і “помаранчевої революції”, а також показувала що сьогодні залишилось Україні з того періоду. На думку Олександра Кваснєвського, рішення про участь в подіях, які відбувалися на той момент в Україні, було правильним, – адже варто було допомогти не “помаранчевій революції” як такій, але Україні, оскільки за свою понад тисячолітню історію ця країна заслужила на незалежність. Певною поразкою цього прагнення слід визнати змарнування значної частини велетенського кредиту довіри, який отримала влада в Києві, – на думку колишнього президента він був навіть більшим, ніж мала його Польща на початку дев’яностих років XX століття.

Так чи інакше, все ж підтримка незалежної України – це єдина розумна стратегія, яку повинна здійснювати Польща і Європа. Угода про асоціацію, щодо якої на даний момент ведуться переговори – це великий шанс на наближення України до Європейського союзу і на підвищення стандартів і рівня життя в самій Україні. Підписання цього порозуміння буде, без сумніву, великою подією особливого значення для України, яку можна прирівняти до референдуму про незалежність в 1991 році. Важко сказати, коли коли Україна зможе вступити до ЄС, оскільки на даний момент обидві сторони мусять вирішити свої проблеми, проте прямування до цієї мети повинно бути визначником української політики.

Щодо польсько-українських взаємин то, на думку президента Кваснєвського,  не слід їх зводити до дискусії на історичні теми. Події спільної історії, навіть такі складні, як питання, пов’язані з Волинню, повинні стати об’єктом історичних досліджень і основою для поєднання між поляками і українцями, при цьому слід пам’ятати, що в певних сферах слід залишити кожній із сторін право на власну інтерпретацію історичних фактів.

У другій частині зустрічі відбулася розмова журналіста Богдана Ромашевського и Анджеліки Борис, колишньої голови Товариства поляків в Білорусії, невизнаного владою в Мінську. На Думку Анджеліки Борис, в Білорусі надалі панує дуже скрутне становище, з огляду на політику Олександра Лукашенка, однак останнім часом репресії влади в меншій мірі торкаються Товариства поляків в Білорусі. Проте це не змінює факту, що діяльність цієї організації складна. Уряд Польщі і Європейський союз повинні надалі підтримувати білоруську демократичну опозицію і проводити послідовну політику щодо влади в Мінську.

В третій частині німецький журналіст Ґерхард Ґнаук розмовляв про взаємини з Польщею з колишнім президентом Литви, Вітаутасом Ландсбергісом, колишнім міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком та білоруським опозиціонером та кандидатом в президенти Олександром Мілінкевічем. Провідне питання дискусії звучало: чи можна розраховувати на Польщу і поляків? На Думку Олександра Мілінкевіча, Польща багато разів довела, що винятково підтримує Білорусь і демократичну опозицію в цій країні. Важливо, що незважаючи на чергові зміни урядів у Варшаві, незмінною залишається політика країни до Білорусі. Однак не вистачає стратегічного бачення Білорусі в польській політиці, більше того, такого бачення не має також Європа вцілому. На Думку Олександра Мілінкевіча, ця політика повинна опиратися на принципах, які проголошував Єжи Гедройц, оскільки лише в цьому випадку можна розраховувати, що Білорусь матиме шанс залишитися в Європі (у ментальному сенсі), а Польща матиме шанс стати лідером цього регіону.

На Думку Бориса Тарасюка, відповідь на питання, чи можна розраховувати на Польщу і поляків в Україні не викликає жодних сумнівів. Він пригадав факт, що саме Польща першою визнала незалежність України. Подібно, як і у випадку Білорусі, політика Польщі по відношенню до України не змінюється, незалежно від того, хто саме при владі, і кожен наступний Польський уряд старається підтримувати Україну в інтеграції з ЄС і НАТО. Лоббістом номер один України в світі безумовно є Олександр Кваснєвський, який відіграв надзвичайно важливу роль в період “помараньчевої революції” на рубежі 2004 і 2005 року.

 

 

 

В свою чергу Вітаутас Ландсбергіс ствердив, що добрі польсько-литовські взаємини мають довгу традицію, а їх найновіша історія сягає післявоєнного періоду і співпраці в боротьбі з комунізмом, як на рубежі сорокових і п’ятдесятих років так і в вісімдесятих роках XX століття, в період “Солідарності”. Добрі відносини Польщі і Литви з періоду президентства Олександра Кваснєвського і Леха Качиньського – це стійка основа, щоб підтримувати добрі відносини в майбутньому.

фoтo: Kinga Kalinowska

Share Button

Також перегляньте

Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Великдень у Львові (фоторепортаж)

Кожного року традиційно до Великодня у Львові організовують багато цікавих тематичних заходів, безліч атракцій, майстер-класів …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.