Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Опубліковані сьогодні, 11 грудня, рекомендації, які містяться в офіційному висновку Венеційської комісії щодо Закону України «Про освіту», дозволять впроваджувати закон в інтересах української мови як державної, а також з урахуванням важливості забезпечення розвитку мов національних меншин. А рішення Венеційської комісії дозволяє перевести питання подальшої імплементації освітньої реформи в Україні виключно в експертне русло. Про це йдеться в заяві, яку оприлюднило Міністерство закордонних справ України за висновками Венеційської комісії щодо Закону України «Про освіту», – дізнався POLUKR.net з сайту МЗС.
«У цьому зв’язку закликаємо утриматися від подальшого вільного тлумачення згаданих рекомендацій, припинити політизацію питання нового освітнього закону, його використання для спекуляцій і конфронтації», – наголосили в українському МЗС.
У міністерстві додали, що розраховують «на конструктивний підхід з боку іноземних партнерів, готові надавати повну та змістовну інформацію про наступні кроки України в цьому напрямку, щоб процес освітньої реформи відбувався прозоро і не ставав предметом подальших непорозумінь».
Свою позицію з докладними поясненнями щодо опублікованого висновку Венеційської комісії також оприлюднило Міністерство освіти і науки України.
«Венеційська комісія врахувала більшість поправок МОН, висновок є збалансованим і конструктивним. Зокрема, комісія підкреслила, що «сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість для усіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави». Також зазначено, що державна мова – чинник єдності та взаєморозуміння в суспільстві», – зазначили в МОН.
У Міністерстві освіти і науки окремо згадали про заключний пункт рекомендацій комісії, за яким згодом Рада Європи проводить моніторинг імплементації країною рекомендацій ВК.
Відповідно до цього пункту, Венеційська комісія, зокрема, рекомендувала:
- повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;
- продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови;
- покращити якість викладання державної мови;
- внести зміни до перехідних положень Закону «Про освіту», забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;
- звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;
- розпочати в межах виконання нового закону «Про освіту» новий діалог із представниками національних меншин і всіх зацікавлених сторін щодо мовного питання у освіті;
- забезпечити, щоб виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах».
У МОН зазначили, що, враховуючи ці рекомендації, планують повною мірою використати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7 Закону «Про освіту». Окрім того, розповіли про три моделі імплементації «мовної статті» освітнього закону, які пропишуть у Законі «Про загальну середню освіту». Моделі навчання у школах з мовами меншин врахують освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на вразливість мови, мовне середовище, в якому проживає меншина, і мовну групу, до якої належить відповідна мова.
Щодо 124 пункту висновку Венеційської комісії, де зазначено, що положення мов, які не належать до мов ЄС, зокрема російської, є певною мірою нерівним, у МОН наголосили: «В Україні нема меншин, окрім російської, мова яких не належить до мов ЄС та які б навчалися рідною мовою у школах. Однак, враховуючи наведені вище аргументи, а також те, що відповідна рекомендація не входить до заключного пункту висновків Венеційської комісії, Міністерство освіти і науки України не погоджується із твердженням Комісії, що стаття 7 не пропонує рішень, зокрема, для російської мови».
У МОН додали, що розпочали роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад. Та погодилися, що питання звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог не врегулювано в Законі «Про освіту», і це можна буде зробити у Законі «Про загальну середню освіту».
«Україна готова й надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи задля розвитку законодавчої бази у сфері забезпечення прав національних меншин. Крім того, Україна закликає партнерів-сусідів до конструктивного діалогу», – наголосили у МОН.
Зазначимо, сьогодні, 11 грудня, було опубліковано офіційний висновок Венеційської комісії щодо відповідності мовної статті Закону «Про освіту». Його підготували за підсумками роботи Комісії, а також її фінального засідання, що відбулося 8 грудня 2017 року.
Джерела: mfa.gov.ua, mon.gov.ua
