КИЇВ. 2 березня. УНН. США планують направити в Україну в березні-жовтні не менше 300 військовослужбовців по лінії співпраці з українською армією. Про це повідомляє РІА “Новости”, передає УНН.

“Американські військові перебуватимуть в „Міжнародному центрі підтримки миру і безпеки“ на Яворівському полігоні у Львівській області в рамках об’єднаної військової місії”, — повідомляє агентство.

Уточнюється, що персонал буде прибувати в міжнародний аеропорт Львова та перенаправлятися в Міжнародний центр.
Нагадаємо, також США направляють в Україну невелику групу військових фахівців, які нададуть допомогу в підготовці медичних інструкторів української армії.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1443932-ssha-planuyut-napraviti-v-ukrayinu-ne-menshe-300-viyskovikh

КИЇВ. 2 березня. УНН. Рішення про надання Сполученими Штатами Америки оборонного озброєння Україні готове на 99%. Про це в ефірі “5 каналу” заявив позаштатний радник Президента України, екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, передає УНН.

“Америка – демократична країна, тому було дуже важливо, що публічно звучало в Конгресі та Сенаті, і буде звучати на наступному тижні гучне вимогу дати Україні зброя. Це звучить зараз по всім засобам масової інформації США. Коли Президент Порошенко сказав про це в Конгресі в своєму тріумфальний виступ у вересні минулого року, для багатьох це стало несподіванкою і багато хто про це навіть слухати не хотів. Зараз, практично, це рішення на 99 відсотків підготовлено. Коли буде останній, самий значний відсоток я не знаю, сподіваюся – протягом найближчого часу, тому що часу в України дуже мало”, – заявив М.Саакашвілі.

За його словами, отримання Україною оборонної зброї “буде потужним сигналом для того, щоб врятувати тисячі і тисячі людських життів”.

“Зупинити подальшу російську агресію, ми всі знаємо, що Путін спробує зараз не тільки Маріуполь, але і весь південний фланг захопити, потім він спробує звалити уряд у Києві. Українській державі треба оборонятися і захищати свою безпеку”, – підкреслив грузинський екс-президент.

Нагадаємо, напередодні держсекретар США Джон Керрі анонсував рішення Президента Барака Обами щодо постачання зброї Україні в найближчі дні.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1443684-rishennya-pro-nadannya-ukrayini-amerikanskogo-zbroyi-gotove-mayzhe-na-99-m-saakashvili

КИЇВ. 2 березня. УНН. У понеділок, 2 березня, в Брюсселі відбудуться переговори щодо дисципліни виконання “Газпрмом” тристороннього контракту щодо постачання газу. Про це сказав голова НАК “Нафтогаз” Андрій Коболєв, передає УНН.

“В Брюсселі будуть перемовини щодо дисципліни виконання “Газпромом” меморандуму та контракту підписаного 30 жовтня в тому самому Брюсселі. У нас є чітке підтвердження і ми передали дані в Єврокомісію, що “Газпром” порушив свої зобов’язання за цим контрактом недопоставивши газ для українських споживачів за графіком, який був передбачений саме цим контрактом”,- зазначив А.Коболєв.

Він додав, що саме порушення “Газпромом” цих контрактів буде розглядатись в першу чергу.

У Єврокомісії зазначили, що виконання умов “зимового пакету”, погодженого між Україною, Росією і ЄС, стане головною темою сьогоднішніх тристоронніх газових переговорів

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1443726-sogodni-u-bryusseli-vidbudutsya-gazovi-peregovori-za-uchastyu-yek-ukrayini-i-rf

Хто втратив, а хто примножив статки за час україно-російської війни

Через об’єктивні обставини минулий 2014 рік важко назвати вдалим для бізнесу в Україні. Збройний конфлікт на Сході країни, загроза повномасштабної війни, наслідки дій попередньої влади, і не в останню чергу – гальмування реформ поставили будь-яку галузь в Україні на грань виживання. В першу чергу постраждали ті, чиї виробничі та ресурсодобуваючі потужності знаходились на Сході України, також – ті, чий бізнес був зав’язаний на Російську Федерацію. Інші чинники різкого падіння доходів великих підприємств – енергозалежність виробництва, небажання шукати ринки збуту, альтернативні російським, невміння будувати бізнес без лояльної влади.

Однак, за підсумками 2014 року в Україні виявились і такі великі підприємці, які зуміли не втратити, а деякі – навіть примножити власні статки. В першу чергу це стосується виробників харчової продукції, які уже давно пробивають для себе дорогу на європейські та азійські ринки.

Нагодувати весь світ

Колись, за радянських часів було прийнято називати Україну «житницею Європи». Величезні обсяги зерна, картоплі, кукурудзи, іншої продукції ешелонами відправлялись або на допомогу «братнім народам», або ж продавались за валюту в країнах Заходу. Сьогодні, принаймні, в окремих галузях сільського господарства Україна може повернути собі це звання. Так, Україна традиційно займає лідируючі позиції в світі з виробництва і експорту соняшникової олії, томатної пасти та яєчних продуктів.

Найуспішніші власники харчового та переробного бізнесу уже давно займають лідируючі позиції в Європі і навіть в світі за обсягами продукції. Окрім цього, представники цієї галузі давно і успішно утримують вітчизняні ринки, успішно конкуруючи з закордонними виробниками. І хоча, в загальній структурі ВВП України частка агропромислового комплексу становить приблизно 20% (за даними Укрстату), зараз складається довгострокова тенденція на збільшення впливу цієї галузі на економіку країни.

Цьому суттєво посприяло рішення Євросоюзу в односторонньому порядку зменшити митні збори для українських товарів на європейському ринку, прийняте в квітні 2014 року. Відповідно до нього, на окремі групи товарів, серед яких – продукція харчової промисловості, скасовано до 98% мита, яке сплачують українські експортери на кордонах ЄС. Як результат – в минулому році агросектор приніс близько 14 млрд доларів для економіки держави

Ще один чинник позитивного росту галузі в 2015 році, який є особливо актуальним в Україні – присутність багатьох крупних аграріїв у парламенті. Власника крупної агрофірми, а віднедавна – депутат українського парламенту Аркадій Корнацький так пояснив присутність своїх колег по сфері в діяльності в парламенті: «Мета великих орендарів земель, які зайшли в Раду особисто або делегували своїх представників – не тільки впорядкувати ринок землі. Мета – більш широка: не дати корумпованим чиновникам, які завжди стоять позаду тих законів, що приймаються, і далі, нав’язувати свою волю бізнесу; не дати створити ще більш корупційне законодавство, щоб задушити аграрний бізнес» (http://ukr.lb.ua/news/2014/12/12/289148_latifundisti_zayshli_radu_shchob.html ).

В будь-якому випадку, аграрії в українському парламенті отримали потужне законодавче лобі, яке суттєво впливатиме на прийняття рішень у владі, і, в перспективі дасть змогу здійснити ривок галузі, який може потягнути вперед всю вітчизняну економіку.

Варто зауважити, що багато підприємців харчової та переробної галузей уже доволі довгий час є фігурантами рейтингів найбагатших людей України. В Україні історично склалось, що любителі швидких надприбутків, які традиційно використовують владні важелі для лобіювання своїх інтересів не надто приглядались до важкої, кропіткої праці на полі. Відтак, в цій галузі стають успішними ті, хто, як правило, починав з малих підприємств, власною працею поступово збільшуючи обсяги виробництва, розширюючи ринки збуту. Це люди, які люблять свою справу, добре знають специфіку виробництва та є добрими господарниками.

Юрій Косюк (7 місце в рейтингу найбагатших людей України за версією Forbs, $1300млн)

Видання Forbes поставило власника та керівника найбільшого в Україні підприємства-виробника м’яса птиці на сьому сходинку у своєму щорічному рейтингу найбагатших людей України з статками 1300 млн грн. Однак, ці цифри не повністю відображають зростання впливу бізнесмена.

3 липня 2014 року Косюк був призначений на посаду першого заступника глави Адміністрації Президента України. І хоча він пропрацював на цій посаді трохи більше п’яти місяців (до 8 грудня цього ж року), однак таке призначення є показовим для розуміння стосунків Косюка з діючим Президентом України.

Згідно оприлюднених фінансових результатів за 2014 рік, дітище Косюка агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) займає долю від 50 до 65 % на ринку промислово виробленої курятини. Найвідоміші марки, під якими реалізовується продукція – «Наша Ряба» (охолоджена курятина), «Легко!» (заморожені напівфабрикати). Також, підприємство займається виробництвом зернових, соняшникової олії, інших продуктів харчування.

Керівництво компанії у річному звіті за 2014 рік відзначає, що в результаті девальвації гривні внутрішній попит на курятину виріс унаслідок переходу споживачів з дорожчих видів м’яса (свинини і яловичини) на доступніші. Відтак, за підсумками 2014 року реалізовано 546,5 тис. тонн курятини, що на 15,6% перевищує результат 2013 (472,8 тис. тонн).

За рахунок девальвації гривні в минулому році, незважаючи на суттєвий ріст виробництва м’яса птиці, фінансові показники підприємства погіршились. Зазнав холдинг і прямих втрат в результаті війни. МХП втратила контроль над фермою в Шахтарську Донецької області. За даними «Украгроконсалтинг», ця ферма постачала компанії 30% інкубаційних яєць, які довелося замінити імпортом з Угорщини, Німеччини та Нідерландів.

Однак, незважаючи на падіння абсолютних показників, очікується, що 2015 рік буде успішним для Юрія Косюка, як підприємця. Навіть попри різке погіршення економічної ситуації в країні, зростання інвестиційних ризиків через війну, наприкінці минулого року холдинг отримав кредит Європейського інвестиційного банку в обсязі 85 млн. євро. Лояльність європейської фінансової структури до українського підприємства є добрим сигналом про інвестпривабливість підприємства, що в Україні зараз є великою рідкістю. Тож і в майбутньому МХП зможе розраховувати на отримання позик від Європейських банків.

Інвестиційний проект з розширення потужностей на базі Вінницької птахофабрики дасть можливість суттєво збільшити обсяги виробництва, а отже – й розміри прибутку. Секрет успіху МХП, за словами його власника, Юрія Косюка, полягає в тому, що він особисто займається цим бізнесом, не відволікаючись на інші проекти. Відтак, повернення підприємця з владних кабінетів у стіни свого підприємства це можливість для Косюка знову зайнятись улюбленою справою, що не може не відбитись на фінансових успіхах його дітища в майбутньому.

Андрій Веревський (12 місце в рейтингу Forbs, $667 млн)

Як і іншим експортерам продукції, різка девальвація гривні зіграла на руку власнику найбільшого виробника та постачальника на внутрішній та закордонні ринки української олії агрохолдингу «Kernel». До складу холдингу входять близько 70 компаній різного роду діяльності, однак основний вид діяльності – переробка і продаж соняшникової олії та експорт зернових.

Продукція підприємства Веревського відома українському споживачу за торговими марками «Щедрий ДАР», «Стожар», «Чумак Домашня» та «Чумак Золота». Велика частка продукції йде на експорт. Також «Kernel» займається переробкою зерна і користується найбільшою мережею зернових елеваторів в Україні загальною потужністю понад 2,8 млн тонн.
Веревський уже давно намагається зробити свій бізнес максимально публічним та прозорим в очах західних фінансових кіл. Ще в 2007 році акції «Kernel» були розміщені на Варшавській фондовій біржі. В 2012 році Веревський зайняв сьоме місце в переліку бізнесменів, активи яких коштують на Варшавській фондовій біржі більше мільярда злотих, згідно з рейтингом газети Puls Biznesu (http://www.pb.pl/2927443,29420,ranking-gieldowych-miliarderow ). І зараз Kernel є найбільшою за капіталізацією українською компанією, що котируються на Варшавській фондовій біржі.
У порівнянні з попередніми роками, 2014 рік, якщо брати до уваги лише фінансові показники був не надто успішним для компанії. В річному звіті компанії йдеться, що в 2014 фінансовому році (ФР, липень 2013 р. – червень 2014 р.) компанія отримала 98,3 млн дол. чистого збитку проти 111,6 млн дол. чистого прибутку в 2013 році. Відтак, виручка холдингу скоротилася на 14,4% – до 2,393 млрд дол. При цьому EBITDA (прибуток до сплати податків, витрат на амортизацію та відсотків за кредитами) «Kernel» в минулому ФР скоротився на 22,4% – до 223 млн дол.

За словами Андрія Веревського, наведеними в тому ж звіті, в 2015 році холдинг планує переробити 2,4-2,5 млн тонн насіння соняшнику за очікуваного врожаю в 10 млн тонн, а також експортувати 4,5-5 млн тонн зернових. Капітальні витрати на цей рік становитимуть 55 млн дол. і будуть скеровані на оновлення техніки та будівництво елеваторів.
Незважаючи на зменшення доходів підприємства в 2014 році, характерного для практично усіх українських підприємств, Веревський має усі підстави з оптимізмом дивитись на 2015 рік і далі.

«Kernel» не має активів у Криму та Східній Україні, тож військові дії прямим чином не впливатимуть на продуктивність підприємства. Окрім цього, прогнози обіцяють рекордні врожаї соняшникових та зернових в 2015 році. Оперативний доступ до фінансів західних банків, значна частка експорту в структурі доходів компанії та власна мережа елеваторів з розгалуженою інфраструктурою свідчать, що Kernel та його власник Андрій Веревський готові до збільшення обсягів виробництва, відповідно – й експорту власної продукції в цьому році.

Олег Бахматюк (13 місце в рейтингу Forbs, $623 млн)

На відміну від інших аграрних бізнесменів, Олег Бахматюк суттєво постраждав від агресії Російської Федерації та окупації Криму. В серпні 2014 року влада Криму виступила з ініціативою примусового викупу, а фактично – захоплення найбільшої на півострові птахофабрики «Південна Холдинг», яка належить холдингу Бахматюка «Avangardco IPL». Наразі діяльність підприємства зупинена. В «Avangardco IPL» висловлюють побоювання, що в разі якщо примусовий викуп птахофабрики таки буду реалізованим, це стане прецедентом і для інших кримських активів Бахматюка, сумарна вартість яких становить $ 150-200 млн.) (http://avangard.co.ua/ukr/press-centre/press-releases/e/year/2014/id/279/news_next/6/ ).

Зупинена, також, робота птахофабрики «Червоний прапор» (с. Червоний прапор, Луганська область) та «Інтербізнес» (с. Берестове, Донецька область) яке знаходиться під контролем сепаратистів. Підприємство вказує, що в кожній фабриці на утриманні перебувало 1,5 млн голів птиці.

Незважаючи на це, «Avangardco IPL» залишається найбільшим гравцем на українському ринку харчової продукції. В 2014 року агрохолдинг зберіг виробництво яєць у порівнянні з попереднім 2013 роком на рівні 5,11 млрд штук. В 2014 році Avangardco IPL експортувала сухі яєчні продукти на ринки Азії, Близького Сходу і Північної Африки. і 30 вересня 2014 року завод з переробки яєць «Імперово Фудз» отримав офіційний дозвіл експортувати яєчні продукти в країни Європейського Союзу, а 18 серпня 2014 року Компанія отримала сертифікат про «кошерність яєць і яєчних продуктів», і уже готується здійснити першу поставку своєї продукції до Ізраїлю.

Загалом, на групу компаній «Avangardco IPL» припадає третина всього виробництва курячих яєць в Україні і більше половини, випущених промисловим способом, а також близько 90% загального обсягу сухих яєчних продуктів.
Інша «перлина» імперії Бахматюка – акціонерне товариство Ukrlandfarming, відповідно до інформації на сайті, управляє найбільшим в країні і восьмим у світі банком родючих чорноземів площею 653 тис. га. За звітом минулого року 38% виручки підприємству дало вирощування сільгоспкультур, 33% – виробництво яєць і яєчного порошку, 16% – дистрибуція сільгосптехніки, 7% – виробництво цукру, а 6% – тваринництво і його продукти.

Через зупинку частини підприємств, загальне погіршення економічної ситуації в країні, девальвацію національної валюти у компаній Бахматюка можуть виникнути проблеми з погашенням в жовтні 2015 року єврооблігацій на загальну суму 200 млн євро. Відтак, в кінці лютого цього року міжнародна рейтингова агенція Fitch Ratings знизила до рівня «CC» з «CCC» довгострокові рейтинги Avangardco IPL та Ukrlandfarming PLC. Крім цього, національний довгостроковий рейтинг компаній знижений до рівня «BB (ukr)» з «A (ukr)», прогноз «негативний». Така оцінка означає високу ймовірність кредитних ризиків, для можливих кредиторів та може суттєво утруднити залучення додаткових коштів в разі потреби.

Для того, щоб розрахуватись з кредиторами Олегу Бахматюку наприкінці 2013 року довелось продати 5% акцій холдингу Ukrlandfarming. Сума угоди склала $200 млн. Можливо, подібну операцію доведеться провести повторно, для того, щоб погасити єврооблігації. Однак зараз, зважаючи на суттєве зниження рейтингів за версією Fitch Ratings та поганий інвестиційний клімат в Україні, здійснити це буде вкрай важко.

Збільшує ризики для підприємств Бахматюка і непроста ситуація з ще однією власністю багатія – банком VAB. В грудні минулого року Нацбанк відніс VAB Банк Олега Бахматюка до категорії неплатоспроможних, зараз установою керує тимчасова адміністрація.

Відтак, якщо до кінця 2015 року Олег Бахматюк не знайде коштів для погашення єврооблігацій, доля його підприємств може видатись доволі сумною. Однак, слід наголосити, що неприємності у підприємця виникли через співпадіння факторів війни на Сході, проблем з іншими активами (VAB-Банк) та необхідністю розрахунку по єврооблігаціям.

Не безхмарні перспективи

Навіть зважаючи на всю сукупність негативних факторів, агарна галузь в Україні залишилась єдиною, що зберегла зростання і позитивну динаміку в 2014 році. Цьому сприяли ряд чинників, основні з яких – зростання експорту продукції в Європейський Союз (через скасування квот), рекордні урожаї останніх років, девальвація гривні. Окрім цього, найбільші українські експортери продукції уже давно були орієнтовані на світові ринки, тож змогли безболісно пережити припинення торгівлі з Російською федерацією. Багато експертів прогнозують, що саме аграрна галузь може стати тим локомотивом, що може «виштовхнути» вітчизняну економіку з кризи. Однак, для цього потрібні серйозні та рішучі кроки з дерегуляції, лібералізації галузі та приведенні вітчизняних стандартів до вимог ЄС.

Віктор Біщук

КИЇВ. 1 березня. УНН. Незаконні збройні формування “ЛНР” на Луганщині проводять перегрупування сил. Про це УНН повідомив прес-офіцер сектору штабу АТО в секторі “А” Володимир Корніяка.

“Незаконні збройні формування „ЛНР“ проводять масштабні заходи з перегрупування сил, у тому числі пов’язані з виведенням частини підрозділів ЗС РФ, які перебувають на підконтрольній сепаратистам території Сходу України. Відмічена ротація бандитських угрупувань, які тривалий час перебували у районі бойових дій”, — зазначено в повідомленні.

Як повідомлялось, до 7:00 1 березня на Луганському напрямку спостерігалась стабільно напружена ситуація.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1443534-boyoviki-na-luganschini-provodyat-peregrupuvannya-sil-shtab-ato

КИЇВ. 28 лютого. УНН. За минулу ніч у зоні АТО не було жодного обстрілу позицій українських військ. Про це повідомив міністр оборони України Степан Полторак, передає УНН з посиланням на прес-службу МО України.

“З 00 години і до часу, коли я приїхав до Академії Сухопутних військ у Львові, не було жодного обстрілу наших позицій”, – сказав він журналістам у Львові.

За його словами, Збройні сили України відвели 100-мм гармати, але, якщо сепаратисти порушать умови, то українські війська готові відповісти.

“Ми відвели 100-мм гармати з передової”, – підкреслив міністр.

С.Полторак в суботу, 28 лютого, прибув до Львова в Академію Сухопутних військ ЗСУ, де проходить випуск молодих офіцерів і сержантів.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1443372-s-poltorak-yakscho-separatisti-porushat-umovi-to-ukrayinski-viyska-gotovi-vidpovisti

КИЇВ. 28 лютого. УНН. Половина першого траншу кредиту, який Україна отримає від МВФ буде спрямовано до валютних резервів НБУ. Про це журналістам повідомила міністр фінансів Наталія Яресько, передає кореспондент УНН.

“Половина суми піде на поповнення резервів НБУ, половина на потреби уряду щодо виконання зовнішніх зобов’язань”, – сказала міністр.

Н.Яресько додала, що український уряд прагне отримати першим траншем якомога більшу суму.

Раніше перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський заявив, що Україна може отримати від МВФ першим траншем до 10 мільярдів доларів.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1443393-polovina-pershogo-transhu-mvf-bude-spryamovano-do-rezerviv-nbu-minfin

КИЇВ. 28 лютого. УНН. У столичному главку МВс підтвердили смерть екс-народного депутата Михайла Чечетова, передає УНН.

Як повідомляється, він вистрибнув з вікна своєї квартири на 17 поверсі. Перед смертю він залишив прощальну записку. Текст записки наразі невідомий. На місці працює бригада правоохоронців та слідчих.

Нагадаємо, 21 лютого Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання прокуратури і застосував до екс-нардепа Михайла Чечетова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і як альтернативу визначив йому заставу у сумі близько 5 млн грн. Таке рішення оголосила слідча суддя Олеся Батрин.

“Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно М.Чечетова задовольнити. Застосувати стосовно М.Чечетова запобідний захід у вигляді тримання під вартою … до 14 квітня 2015 року”, — оголосила рішення О.Батрин.

Водночас суддя визначила альтернативний запобіжний захід екс-депутату — заставу у сумі близько 5 млн грн.
Суддя мотивувала своє рішення тим, що вручена підозра М.Чечетову є обгрунтованою. До того ж, він може переховуватися від слідства, може спробувати покинути Україну, впливати на свідків і на хід розслідування справи.
20 лютого Генеральна прокуратура повідомила колишньому народному депутатові України Михайлові Чечетову про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) КК України.

ГПУ розслідує кримінальні провадження, розпочаті за фактом організації та проведення 16 січня 2014 року голосування у Верховній Раді України за “диктаторські законопроекти”, спрямовані на перешкоджання проведенню мирних акцій протесту.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1443352-v-mvs-pidtverdili-smert-mikhayla-chechetova

Маленька білява дівчинка зустрічає першою, коли заходиш в приміщення, де живуть люди, яких на сьогодні вважають внутрішньо переміщеними особами. Посміхається – і тікає у кімнату. Вона тут живе з батьками і двома братами. Зараз в корпусі літнього дитячого табору в Біблійному комплексі «Реховоф» – 31 особа. Вони – з Авдіївки, Сніжного, Горлівки, Макіївки. З червня комплекс став притулком для 220 переселенців з Донбасу. Багато хто наприкінці літа повертався додому – в Краматорськ і Слав’янськ, дехто почав працювати й орендував собі житло. Тоді не думали, що буде ще одна хвиля переселення. Сьогоднішні мешканці тут пережили холоди. І взимку на одну людину навіть стало більше – народився хлопчик, як говорить його мати – «запорожець».

Всі отримують допомогу від держави, раніше багато допомагали волонтери – їжою та одягом. Матері новоронародженої малечі церква дала манеж і пральну машину. «Привезли гуманітарку – ліжко, пеленальний стіл, стілець для кормління, холодильник, шафу. Дуже добре допомогли», – розповідає жителька Горлівки Ольга.

У лютому пенсіонерам виплатили заборгованість за всі місяці із серпня. Тому зараз всі сплачують комунальні послуги, раніше це брала на себе місцева влада. Люди скаржаться, що все дорого, коштів не вистачає. Проте із всіх дорослих працює лише один. «Чоловіка майже випадково взяли на роботу, – говорить мати трьох дітей Юля. – Ми із Сніжного приїхали, там філія «Мотор Січі», і його взяли за переводом. По-іншому роботи немає. Чоловіки, які тут, ще поки тепло було, знаходили який підробіток – плитку клали. Хотіли влаштуватися на роботу, але звідси дуже далеко їздити. Беруть на низьку оплату – 1200-1300, а дорога виходить 20 гривень на день. Коли пропонував нам поїхати і стати на облік безробітних, не було коштів навіть виїхати. Нам видавали проїзні, але водії не завжди хочуть брати за ними. Коли починаєш говорити, що у нас є пільги, ось нам видали, починають: ось понаїжджали, і таке інше. Всі, звичайно, різні. Але в принципі всі добре ставляться».

«Ми взагалі приїхали на літо. Інші також – на місяць і додому. До сьогодні вже звикли, дорослі між собою знайшли спільну мову. Але добре, що перебуваємо при церкві. Тут забороняють пити – тому нормальна громада. У гуртожитках зовсім жахливо – і бійки, і п’янки, і гулянки. У нас такого немає. І за дітей спокійні: вийшли на вулицю – гуляють у безпеці, – розповідає Ольга. – У мене старшому сину 15 років. Він на індивідуальному дистанційному навчанні – вчителька надсилає йому завдання, до школи йти не хоче. Тільки «я додому, там мій дім. Я в підвалі буду сидіти, але вдома». Ні з ким не спілкується. Вже і психологи приїжджали, він відвертається і все. У нього така позиція, що він живе там, він потрібен там і там правда. Великий вплив телебачення.

Інші діти маленькі, тому з ними простіше. Поряд із мамами. Просяться, звичайно, додому. Поліні три роки, що, здавалося б, вона там розуміє. Однак питає: «Коли поїдемо? Війна скінчиться, поїдемо додому?».

А куди повертатися, поки не знаємо. В Горлівці будинок батька розбомбили. Деякі спочатку переїхали в Україну, коли все нібито стихло в Волновасі, повернулися додому, а зараз розмовляю з сусідкою, в неї троє дітей, виїхати нікуди не може. Сидять у підвалах. Із забезпеченням важко. Два рази на тиждень отримують по півбуханки хліба на дітей. У мене там брат і батько. З 18 будинків на вулиці залишилися тільки 6. Сидять у підвалі школи, у якій ще я вчилася. Раніше хоч по пакету крупи привозили, зараз ділять між собою по ложці. Люди повиїжджали, вони доглядають за домами, беруть продукти, що залишилися там. Якщо собака придушить десь курку, відбирають, дітям варять. Вони не знають, чи буде мир, хочуть лише того, щоб не стріляли, хай домовляються.

І ми, якщо все скінчиться, будемо повертатися. Але питання: хто це все відновлювати буде? Там в деяких містах взагалі нічого не залишилося. Так в 45 років залишитися без усього. Нове ні побудувати, ні купити. І де заробити на це».

«Але головне, щоб все скінчилося, – перебиває жінку Наталя. – Ми жили в приватному будинку. Щось би на городі саджали, вирощували. Вишні, томати на щось міняти будемо, якимось чином виживали б. Будуть овочі. Хай будуть дуже дорогими хліб, яйця, аби мир був. Щоб ми колупалися у землі і не боялися, що почнуть стріляти, не ховалися від вибухів».

«Ми думали, що буде важко, як у 90-ті – поголодуємо пару років. Але що почнеться війна, жоден не міг подумати. Раніше у війні (ІІ Світовій. – Авт.) було зрозуміло: це поганий, а це добрий, тут фашист, тут наш. А зараз взагалі не зрозумілою Тут дядьки воюють, а ми страждаємо, – говорить Юля. – Виховали дітей, і віддають їх воювати. Якщо б було чітко зрозуміло, з ким і за що ми воюємо, то це одна справа. А тут взагалі незрозуміло, хто і що».
«У мене мати пережила війну, але каже, що такого ще не бачила», – додає Наталя з Авдіївки.

Natalia Seliukova

За останній тиждень сталось декілька визначних подій. На тлі перемир’я, припинення артилерійського вогню українською стороною, як й передбачалось, російські найманці та терористичні угруповання зайняли Дебальцеве. Передумови для закриття «котла» були сформовані під час бойових дій та взяття Вуглегірська ще у січні, питання залишалось лише коли українське командування надасть наказ на вихід з оточення. Але такого тактичного маневру Міністерство оборони собі дозволити не змогло, напевно, під політичним тиском Адміністрації Президента. Як же, а за що тоді «воювали» наші дипломати в Мінську? Тож відхід українських сил виявився спонтанним, багато вояків загинуло прориваючись у напрямку Артемівська на звільнені території. Це був важливий урок необхідності гнучкості та оперативності тактики ведення військових дій для українських генералів та політиків-популістів, які налаштували українське суспільство на логічність потреби утримання стратегічного об’єкту, великого транспортного вузла – Дебальцевого, при неможливості відвоювання тих територій на підступі до плацдарму, які б могли забезпечити альтернативні шляхи постачання. До цього додалось показове, майже «кінематографічне» виконання (трансляція промови президента Порошенка для CNN з генерального штабу про припинення вогню) Мінська-2 українською стороною, з метою справити враження на західних союзників. Це рішення коштувало життя кільком десяткам українських солдатів.

А війна тим часом триває, незважаючи на зміну її характеру. Вирівнявши лінію фронту бойовики-терористи почали вдавати виконання Мінську-2, значно зменшивши щільність вогневих ударів, та, навіть, демонстративно почавши відведення важкої артилерії. Звичайно це відбувається виключно там, де присутні запрошені представники спостережної місії ОБСЄ. Проте жодних ілюзій на мирне врегулювання плекати не варто. Це підтвердив теракт на мирній ході-присвяті «Небесній сотні» у Харкові, що стався у Прощену неділю – 22 лютого. Внаслідок подій загинуло четверо людей, десятки отримали поранення, у Харкові була розпочата антитерористична операція. Це дуже схоже на прелюдію чергової «руської весни», де саме Харків та Одеса – два міста які всю зиму потерпали від терактів – будуть займати виключне місце у планах Кремля. Ескалацію виправдає ймовірне надання США Україні летальної зброї, на яке Росія «матиме право адекватно відповісти». Росія проголосить це зривом Мінська-2 й піде у наступ. Путін точно буде йти далі на остаточне розчленування України, роблячи провокації в Прибалтиці та до останнього брехатиме Заходу. Але рішення на остаточний розрив зв’язків та самоізоляцію вже прийнято ідеологами нової Росії.

Дуже схоже, що європейці та американці потроху приходять до розуміння цього. Про це свідчать останні жорсткі заяви Керрі про те, що росіяни послідовно та постійно брехали йому при особистій зустрічі – Росія є агресором та підривником міжнародної системи для США. Британці опублікували звіт палати лордів щодо Росії, де визнали що вони, в чергове в історії, «проспали» агресора, не вірно трактували поведінку Росії на міжнародній арені. Французи знову відмовили у відправці Містраля для Росії, навіть не зважаючи на загрозу судового розгляду та санкцій за невиконання контракту – безпека в Європі коштує дорожче за один великий десантний корабель. Німеччина, оплот політики замирення агресора, взяла паузу на роздуми, водночас погрожуючи через радника канцлера ізоляцією Росії. Кепські справи, пані Меркель, російський ведмідь додумався до цього раніше за Вас й вже пішов у ліс.

На засіданні РНБО на останньому тижні з вуст президента України вперше пролунала фраза необхідності посередництва миротворчої місії на Сході у форматі поліцейської місії ЄС за мандатом ООН. За твердженням МЗС, країни ЄС вже погодились на виділення контингентів для подібної місії. Проте, говорячи реалістично, мандат на подібну місію може бути наданий лише в обхід Ради Безпеки, де Росія має право вето, тобто за рішенням Генеральної Асамблеї організації. В історії вже був подібний прецедент – в 1999 р. Генеральна Асамблея ООН в обхід Ради Безпеки, надала мандат миротворчій місії KFOR (примушення до миру) НАТО в Косово. Безумовно, подібне рішення означатиме фактично проголошення війни між Заходом та Росією, потребуватиме виключної політичної волі світових лідерів. Проте подібний ризик є виправданим з огляду на плани Кремля влаштувати велику війну в Європі. Невиправданим є лише формат поліцейської місії, яка, вочевидь, не зможе ефективно контролювати кордон (найважливіша умова для українців), та розмежовувати сторони конфлікту на фактичній лінії зіткнення. Це має бути повномасштабна військова миротворча місія з залученням сил швидкого реагування (EUFOR) ЄС, подібна до операції «Алтей» 2004 р. (наступниці SFOR НАТО) у Боснії і Герцеговині на виконання Дейтонської угоди. Варто відзначити, що наразі ЄС має діючу військову миротворчу місію в ЦАР, де задіяні 700 військових ЄС за мандатом ООН на допомогу до кількатисячного контингенту «голубих касок» ООН. Не вже африканські справи важливіші європейцям за безпеку на власному континенті?

Valeriy Kravchenko