Хто втратив, а хто примножив статки за час україно-російської війни
Через об’єктивні обставини минулий 2014 рік важко назвати вдалим для бізнесу в Україні. Збройний конфлікт на Сході країни, загроза повномасштабної війни, наслідки дій попередньої влади, і не в останню чергу – гальмування реформ поставили будь-яку галузь в Україні на грань виживання. В першу чергу постраждали ті, чиї виробничі та ресурсодобуваючі потужності знаходились на Сході України, також – ті, чий бізнес був зав’язаний на Російську Федерацію. Інші чинники різкого падіння доходів великих підприємств – енергозалежність виробництва, небажання шукати ринки збуту, альтернативні російським, невміння будувати бізнес без лояльної влади.
Однак, за підсумками 2014 року в Україні виявились і такі великі підприємці, які зуміли не втратити, а деякі – навіть примножити власні статки. В першу чергу це стосується виробників харчової продукції, які уже давно пробивають для себе дорогу на європейські та азійські ринки.
Нагодувати весь світ
Колись, за радянських часів було прийнято називати Україну «житницею Європи». Величезні обсяги зерна, картоплі, кукурудзи, іншої продукції ешелонами відправлялись або на допомогу «братнім народам», або ж продавались за валюту в країнах Заходу. Сьогодні, принаймні, в окремих галузях сільського господарства Україна може повернути собі це звання. Так, Україна традиційно займає лідируючі позиції в світі з виробництва і експорту соняшникової олії, томатної пасти та яєчних продуктів.
Найуспішніші власники харчового та переробного бізнесу уже давно займають лідируючі позиції в Європі і навіть в світі за обсягами продукції. Окрім цього, представники цієї галузі давно і успішно утримують вітчизняні ринки, успішно конкуруючи з закордонними виробниками. І хоча, в загальній структурі ВВП України частка агропромислового комплексу становить приблизно 20% (за даними Укрстату), зараз складається довгострокова тенденція на збільшення впливу цієї галузі на економіку країни.
Цьому суттєво посприяло рішення Євросоюзу в односторонньому порядку зменшити митні збори для українських товарів на європейському ринку, прийняте в квітні 2014 року. Відповідно до нього, на окремі групи товарів, серед яких – продукція харчової промисловості, скасовано до 98% мита, яке сплачують українські експортери на кордонах ЄС. Як результат – в минулому році агросектор приніс близько 14 млрд доларів для економіки держави
Ще один чинник позитивного росту галузі в 2015 році, який є особливо актуальним в Україні – присутність багатьох крупних аграріїв у парламенті. Власника крупної агрофірми, а віднедавна – депутат українського парламенту Аркадій Корнацький так пояснив присутність своїх колег по сфері в діяльності в парламенті: «Мета великих орендарів земель, які зайшли в Раду особисто або делегували своїх представників – не тільки впорядкувати ринок землі. Мета – більш широка: не дати корумпованим чиновникам, які завжди стоять позаду тих законів, що приймаються, і далі, нав’язувати свою волю бізнесу; не дати створити ще більш корупційне законодавство, щоб задушити аграрний бізнес» (http://ukr.lb.ua/news/2014/12/12/289148_latifundisti_zayshli_radu_shchob.html ).
В будь-якому випадку, аграрії в українському парламенті отримали потужне законодавче лобі, яке суттєво впливатиме на прийняття рішень у владі, і, в перспективі дасть змогу здійснити ривок галузі, який може потягнути вперед всю вітчизняну економіку.
Варто зауважити, що багато підприємців харчової та переробної галузей уже доволі довгий час є фігурантами рейтингів найбагатших людей України. В Україні історично склалось, що любителі швидких надприбутків, які традиційно використовують владні важелі для лобіювання своїх інтересів не надто приглядались до важкої, кропіткої праці на полі. Відтак, в цій галузі стають успішними ті, хто, як правило, починав з малих підприємств, власною працею поступово збільшуючи обсяги виробництва, розширюючи ринки збуту. Це люди, які люблять свою справу, добре знають специфіку виробництва та є добрими господарниками.
Юрій Косюк (7 місце в рейтингу найбагатших людей України за версією Forbs, $1300млн)
Видання Forbes поставило власника та керівника найбільшого в Україні підприємства-виробника м’яса птиці на сьому сходинку у своєму щорічному рейтингу найбагатших людей України з статками 1300 млн грн. Однак, ці цифри не повністю відображають зростання впливу бізнесмена.
3 липня 2014 року Косюк був призначений на посаду першого заступника глави Адміністрації Президента України. І хоча він пропрацював на цій посаді трохи більше п’яти місяців (до 8 грудня цього ж року), однак таке призначення є показовим для розуміння стосунків Косюка з діючим Президентом України.
Згідно оприлюднених фінансових результатів за 2014 рік, дітище Косюка агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) займає долю від 50 до 65 % на ринку промислово виробленої курятини. Найвідоміші марки, під якими реалізовується продукція – «Наша Ряба» (охолоджена курятина), «Легко!» (заморожені напівфабрикати). Також, підприємство займається виробництвом зернових, соняшникової олії, інших продуктів харчування.
Керівництво компанії у річному звіті за 2014 рік відзначає, що в результаті девальвації гривні внутрішній попит на курятину виріс унаслідок переходу споживачів з дорожчих видів м’яса (свинини і яловичини) на доступніші. Відтак, за підсумками 2014 року реалізовано 546,5 тис. тонн курятини, що на 15,6% перевищує результат 2013 (472,8 тис. тонн).
За рахунок девальвації гривні в минулому році, незважаючи на суттєвий ріст виробництва м’яса птиці, фінансові показники підприємства погіршились. Зазнав холдинг і прямих втрат в результаті війни. МХП втратила контроль над фермою в Шахтарську Донецької області. За даними «Украгроконсалтинг», ця ферма постачала компанії 30% інкубаційних яєць, які довелося замінити імпортом з Угорщини, Німеччини та Нідерландів.
Однак, незважаючи на падіння абсолютних показників, очікується, що 2015 рік буде успішним для Юрія Косюка, як підприємця. Навіть попри різке погіршення економічної ситуації в країні, зростання інвестиційних ризиків через війну, наприкінці минулого року холдинг отримав кредит Європейського інвестиційного банку в обсязі 85 млн. євро. Лояльність європейської фінансової структури до українського підприємства є добрим сигналом про інвестпривабливість підприємства, що в Україні зараз є великою рідкістю. Тож і в майбутньому МХП зможе розраховувати на отримання позик від Європейських банків.
Інвестиційний проект з розширення потужностей на базі Вінницької птахофабрики дасть можливість суттєво збільшити обсяги виробництва, а отже – й розміри прибутку. Секрет успіху МХП, за словами його власника, Юрія Косюка, полягає в тому, що він особисто займається цим бізнесом, не відволікаючись на інші проекти. Відтак, повернення підприємця з владних кабінетів у стіни свого підприємства це можливість для Косюка знову зайнятись улюбленою справою, що не може не відбитись на фінансових успіхах його дітища в майбутньому.
Андрій Веревський (12 місце в рейтингу Forbs, $667 млн)
Як і іншим експортерам продукції, різка девальвація гривні зіграла на руку власнику найбільшого виробника та постачальника на внутрішній та закордонні ринки української олії агрохолдингу «Kernel». До складу холдингу входять близько 70 компаній різного роду діяльності, однак основний вид діяльності – переробка і продаж соняшникової олії та експорт зернових.
Продукція підприємства Веревського відома українському споживачу за торговими марками «Щедрий ДАР», «Стожар», «Чумак Домашня» та «Чумак Золота». Велика частка продукції йде на експорт. Також «Kernel» займається переробкою зерна і користується найбільшою мережею зернових елеваторів в Україні загальною потужністю понад 2,8 млн тонн.
Веревський уже давно намагається зробити свій бізнес максимально публічним та прозорим в очах західних фінансових кіл. Ще в 2007 році акції «Kernel» були розміщені на Варшавській фондовій біржі. В 2012 році Веревський зайняв сьоме місце в переліку бізнесменів, активи яких коштують на Варшавській фондовій біржі більше мільярда злотих, згідно з рейтингом газети Puls Biznesu (http://www.pb.pl/2927443,29420,ranking-gieldowych-miliarderow ). І зараз Kernel є найбільшою за капіталізацією українською компанією, що котируються на Варшавській фондовій біржі.
У порівнянні з попередніми роками, 2014 рік, якщо брати до уваги лише фінансові показники був не надто успішним для компанії. В річному звіті компанії йдеться, що в 2014 фінансовому році (ФР, липень 2013 р. – червень 2014 р.) компанія отримала 98,3 млн дол. чистого збитку проти 111,6 млн дол. чистого прибутку в 2013 році. Відтак, виручка холдингу скоротилася на 14,4% – до 2,393 млрд дол. При цьому EBITDA (прибуток до сплати податків, витрат на амортизацію та відсотків за кредитами) «Kernel» в минулому ФР скоротився на 22,4% – до 223 млн дол.
За словами Андрія Веревського, наведеними в тому ж звіті, в 2015 році холдинг планує переробити 2,4-2,5 млн тонн насіння соняшнику за очікуваного врожаю в 10 млн тонн, а також експортувати 4,5-5 млн тонн зернових. Капітальні витрати на цей рік становитимуть 55 млн дол. і будуть скеровані на оновлення техніки та будівництво елеваторів.
Незважаючи на зменшення доходів підприємства в 2014 році, характерного для практично усіх українських підприємств, Веревський має усі підстави з оптимізмом дивитись на 2015 рік і далі.
«Kernel» не має активів у Криму та Східній Україні, тож військові дії прямим чином не впливатимуть на продуктивність підприємства. Окрім цього, прогнози обіцяють рекордні врожаї соняшникових та зернових в 2015 році. Оперативний доступ до фінансів західних банків, значна частка експорту в структурі доходів компанії та власна мережа елеваторів з розгалуженою інфраструктурою свідчать, що Kernel та його власник Андрій Веревський готові до збільшення обсягів виробництва, відповідно – й експорту власної продукції в цьому році.
Олег Бахматюк (13 місце в рейтингу Forbs, $623 млн)
На відміну від інших аграрних бізнесменів, Олег Бахматюк суттєво постраждав від агресії Російської Федерації та окупації Криму. В серпні 2014 року влада Криму виступила з ініціативою примусового викупу, а фактично – захоплення найбільшої на півострові птахофабрики «Південна Холдинг», яка належить холдингу Бахматюка «Avangardco IPL». Наразі діяльність підприємства зупинена. В «Avangardco IPL» висловлюють побоювання, що в разі якщо примусовий викуп птахофабрики таки буду реалізованим, це стане прецедентом і для інших кримських активів Бахматюка, сумарна вартість яких становить $ 150-200 млн.) (http://avangard.co.ua/ukr/press-centre/press-releases/e/year/2014/id/279/news_next/6/ ).
Зупинена, також, робота птахофабрики «Червоний прапор» (с. Червоний прапор, Луганська область) та «Інтербізнес» (с. Берестове, Донецька область) яке знаходиться під контролем сепаратистів. Підприємство вказує, що в кожній фабриці на утриманні перебувало 1,5 млн голів птиці.
Незважаючи на це, «Avangardco IPL» залишається найбільшим гравцем на українському ринку харчової продукції. В 2014 року агрохолдинг зберіг виробництво яєць у порівнянні з попереднім 2013 роком на рівні 5,11 млрд штук. В 2014 році Avangardco IPL експортувала сухі яєчні продукти на ринки Азії, Близького Сходу і Північної Африки. і 30 вересня 2014 року завод з переробки яєць «Імперово Фудз» отримав офіційний дозвіл експортувати яєчні продукти в країни Європейського Союзу, а 18 серпня 2014 року Компанія отримала сертифікат про «кошерність яєць і яєчних продуктів», і уже готується здійснити першу поставку своєї продукції до Ізраїлю.
Загалом, на групу компаній «Avangardco IPL» припадає третина всього виробництва курячих яєць в Україні і більше половини, випущених промисловим способом, а також близько 90% загального обсягу сухих яєчних продуктів.
Інша «перлина» імперії Бахматюка – акціонерне товариство Ukrlandfarming, відповідно до інформації на сайті, управляє найбільшим в країні і восьмим у світі банком родючих чорноземів площею 653 тис. га. За звітом минулого року 38% виручки підприємству дало вирощування сільгоспкультур, 33% – виробництво яєць і яєчного порошку, 16% – дистрибуція сільгосптехніки, 7% – виробництво цукру, а 6% – тваринництво і його продукти.
Через зупинку частини підприємств, загальне погіршення економічної ситуації в країні, девальвацію національної валюти у компаній Бахматюка можуть виникнути проблеми з погашенням в жовтні 2015 року єврооблігацій на загальну суму 200 млн євро. Відтак, в кінці лютого цього року міжнародна рейтингова агенція Fitch Ratings знизила до рівня «CC» з «CCC» довгострокові рейтинги Avangardco IPL та Ukrlandfarming PLC. Крім цього, національний довгостроковий рейтинг компаній знижений до рівня «BB (ukr)» з «A (ukr)», прогноз «негативний». Така оцінка означає високу ймовірність кредитних ризиків, для можливих кредиторів та може суттєво утруднити залучення додаткових коштів в разі потреби.
Для того, щоб розрахуватись з кредиторами Олегу Бахматюку наприкінці 2013 року довелось продати 5% акцій холдингу Ukrlandfarming. Сума угоди склала $200 млн. Можливо, подібну операцію доведеться провести повторно, для того, щоб погасити єврооблігації. Однак зараз, зважаючи на суттєве зниження рейтингів за версією Fitch Ratings та поганий інвестиційний клімат в Україні, здійснити це буде вкрай важко.
Збільшує ризики для підприємств Бахматюка і непроста ситуація з ще однією власністю багатія – банком VAB. В грудні минулого року Нацбанк відніс VAB Банк Олега Бахматюка до категорії неплатоспроможних, зараз установою керує тимчасова адміністрація.
Відтак, якщо до кінця 2015 року Олег Бахматюк не знайде коштів для погашення єврооблігацій, доля його підприємств може видатись доволі сумною. Однак, слід наголосити, що неприємності у підприємця виникли через співпадіння факторів війни на Сході, проблем з іншими активами (VAB-Банк) та необхідністю розрахунку по єврооблігаціям.
Не безхмарні перспективи
Навіть зважаючи на всю сукупність негативних факторів, агарна галузь в Україні залишилась єдиною, що зберегла зростання і позитивну динаміку в 2014 році. Цьому сприяли ряд чинників, основні з яких – зростання експорту продукції в Європейський Союз (через скасування квот), рекордні урожаї останніх років, девальвація гривні. Окрім цього, найбільші українські експортери продукції уже давно були орієнтовані на світові ринки, тож змогли безболісно пережити припинення торгівлі з Російською федерацією. Багато експертів прогнозують, що саме аграрна галузь може стати тим локомотивом, що може «виштовхнути» вітчизняну економіку з кризи. Однак, для цього потрібні серйозні та рішучі кроки з дерегуляції, лібералізації галузі та приведенні вітчизняних стандартів до вимог ЄС.
Віктор Біщук