понеділок, 20 Травень, 2024
pluken
Головна / Інтерв’ю / «Єдина можливість захистити українську енергетичну інфраструктуру – отримати ракети, здатні бити по Росії у відповідь» – Володимир Омельченко
Фото зі сторінки Володимира Омельченка у Facebook
Фото зі сторінки Володимира Омельченка у Facebook

«Єдина можливість захистити українську енергетичну інфраструктуру – отримати ракети, здатні бити по Росії у відповідь» – Володимир Омельченко

Share Button

Україна сьогодні більш вразлива до нового можливого російського терору взимку ракетами та дронами проти української енергетичної інфраструктури – пошкоджені понад 50% генеруючих потужностей країни та понад 45% основних підстанцій. Водночас зараз в України значно кращі сили ППО, проте жодне ППО не може перехопити 100% ракет, тим паче над такою великою країною. У разі великих пошкоджень із України можуть хлинути нові хвилі біженців у ЄС. Зокрема, до Польщі. Про це PolUkr.net розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

10 жовтня минулого року Росія почала кампанію терору проти української енергетичної інфраструктури. В якому стані вона зараз, порівняно з тим, якою була рік тому, до російських атак, і наскільки її за рік вдалося відновити?

Попри проведені за рік ремонти, вона в значно гіршому стані, ніж була до цих атак. Були пошкоджені понад 50% всіх генеруючих потужностей України та понад 45% основних підстанцій компанії «Укренерго» (державний оператор систем передачі електроенергії в Україні та єдиний оператор високовольтних ліній електропередач країни. – PolUkr.net). Безумовно, за такий стислий термін повністю відремонтувати таку пошкоджену енергетичну систему неможливо.

Якщо в минулому році українська енергетична енергосистема входила в осінньо-зимовий період у жовтні, до атак, із певним профіцитом потужностей – на 30%-40% більше, ніж були потреби України. То в цьогорічний осінньо-зимовий сезон входимо з дефіцитом. У пікові години, в холодні дні, коли температура повітря буде опускатися нижче -7 градусів за Цельсієм, цей дефіцит може досягати 2-3 гігават-годин.

Цей дефіцит може настати через недостатнє виробництво електроенергії чи неможливість її передачі через знищені підстанції?

Передусім йдеться про дефіцит генерації енергії. Щодо можливостей передачі, то тут дефіциту немає.

Як Україна підготувала енергетичну інфраструктуру до нових можливих атак росіян, які можуть розпочатися з початком холодів?

Насамперед виконані великі обсяги ремонтних робіт. Це стосується передусім ТЕЦ. Там із 27 енергетичних блоків корпорації ДТЕК (найбільший комерційний енергетичний оператор України, підприємства компанії виробляють електроенергію на теплових, сонячних і вітрових електростанціях, добувають вугілля і газ, торгують енергопродуктами на українському та зарубіжному ринках, розподіляють і постачають електроенергію споживачам, розвивають мережу зарядних станцій для електромобілів, належить олігарху Рінату Ахметову. – PolUkr.net) відремонтовані 14. Ще 6 ремонтують. Решта сім будуть відремонтовані після початку осінньо-зимового періоду.

Щодо АЕС, із 9 наявних у нас енергоблоків (Запорізька АЕС із 6 енергоблоками перебуває під російською окупацією. – PolUke.net), 7 відремонтовані. Раніше на них теж провели поточні ремонти. Із них 7 із 9 блоків АЕС зараз працюють. До осінньо-зимового періоду, до 1 листопада, планують включити решту 2 блоки, тож всі 9 із 9 будуть працювати.

Також відремонтовані на 80% від плану потужності компанії «Укргідроенерго» (державне підприємство, яке керує багатьма великими ГЕС на річках Дніпро та Дністер, головна гідрогенеруюча компанія країни. – PolUkr.net).

Щодо «Укренерго», там теж на понад 80% проведені планові ремонтні роботи. Але це все рівно значно гірший стан, ніж був до обстрілів. План ремонтів складався відносно можливостей, а не відносно того, як було до російського ракетного терору.

В принципі, тривають ремонтні роботи й вони на стадії завершення до початку осінньо-зимового сезону. Але велика проблема – серйозний брак фінансів для енергетиків. Виникла проблема боргів. Держава заборгувала компанії «Укренерго» близько 60 млрд грн. ($1,62 млрд в перерахунку. – PolUkr.net). У свою чергу, «Укренерго» винна 50 млрд грн ($1,35 млрд в перерахунку. – PolUkr.net). Це заважає проводити ремонти та закуповувати потрібні деталі.

Ці борги виникли через те, що громадяни не платять за комунальні послуги?

Ці борги склалися на ринку не через те, що люди не платять, але виникли між самими державними енергетичними компаніями країни. Створена система ПСО, компаній-постачальників спеціальних обов’язків. Ці функції поклали на компанії «Енергоатом» (державне підприємство, оператор чотирьох діючих АЕС України. – PolUkr.net) і «Укргідроенерго». В основному, борги створює компанія «Енергоатом», яка не сплачує різниці між ринковою ціною на електроенергію й тією, за якою електрика продається для населення. Також не сплачуються гроші різниці в ціні за так званим «зеленим тарифом» (електрика від вітрових і сонячних електростанцій. – PolUkr.net).

Це створює багато проблем, бо борги впливають потім на весь український енергетичний ринок.  Ці борги державних структур. Поки що невідомо, як вони будуть покриватися, але вони вже зараз призводять до великого дефіциту ліквідності       на ринку, й створюють суттєві проблеми для закупівлі обладнання, проведення ремонтних робіт. Без належних фінансових можливостей, не можливо відновлювати в потрібних обсягах енергетичну інфраструктуру.

Минулого року Росія активно била ракетами та іранськими дронами Shahed по українських енергетичним підстанціям. Чи можна підстанції та інші невеликі, але численні енергетичні об’єкти, захистити хоча б від дронів якимось захистом із металевих прутів чи сітки, або іншим чином, щоб безпілотники вибухали об них?

Думаю, майже неможливо. Може, теоретично – можливо, але практично – не надто реально. Певні роботи для захисту об’єктів проводять. Передусім встановлюють залізобетонні конструкції.

Але основний розрахунок на ППО. У нас дедалі більше поставок цих систем від західних партнерів. Велике значення проти дронів можуть зіграти німецькі системи Gepard, які мають потужні кулемети і можуть збивати ці дрони.

Наскільки Україна за рік змогла і зуміла синхронізувати свою енергетичну інфраструктуру з тими деталями, що їх виготовляють в країнах ЄС?

Україна не могла цього синхронізувати за такий короткий проміжок часу. Перебудувати всю енергетичну систему такої великої країни в умовах війни практично неможливо. Більшу частину запчастин завезли за рік зі складів країн колишнього СРСР та Варшавського блоку – країн Балтії, Польщі. Ці запчастини ми змогли застосувати. Деякі завезли з колишніх радянських республік Центральної Азії.

Нове західне обладнання теж використовують, але його нам виготовляють за індивідуальним замовленням – дуже повільна справа.

Чи Україна на державному рівні або на приватному як то компанія ДТЕК закупила або законтрактувала підстанції, генератори, дизельне паливо, вугілля та інші елементи енергетики, щоб їх заздалегідь більше виготовили?

Приватна компанія ДТЕК значно краще підготувалася до осінньо-зимового періоду, ніж державні. У них значно більші проблеми. Їм бракує грошей на ремонти, про що вже згадував.

А ці деталі радянського зразка, чи їх десь ще виготовляють за межами Росії, щоб Україна могла їх при потребі купити?

У країнах ЄС їх ніде не виготовляють, бо там перейшли на інші стандарти. Можливо, якусь частину сумісних деталей можна використати – перемикачі, системи автоматичного захисту. Але високовольтні трансформатори неможливо виготовляти в країнах Євросоюзу, бо для цього немає необхідного обладнання. Трансформатори на 750 кіловольт там ніколи не застосовували.

Де ці трансформатори виготовляють, і де Україна їх може брати, та бере?

Таких ніде не бере. Їх привозили зі складів країн Балтії та Центральної Азії, а також країн колишнього Варшавського блоку – Польщі, Чехії, Словаччини. Їх складають із деталей, які збирають звідусіль. Точні цифри таких запасів невідомі, бо це зі зрозумілих причин непублічна інформація.

Як Польща та інші країни ЄС за рік допомогли Україні підготувати нашу енергетичну інфраструктуру до можливого російського терору дронами та ракетами?

Не можу говорити конкретно про Польщу, бо не маю інформації. Але країни ЄС направили нам фінанси на цільові програми відновлення енергетичної інфраструктури, присилали обладнання та запчастини.

Нам дали різні системи ППО, Gepard (німецька зенітна самохідна артилерійська установка, використовує модифіковане шасі від танка Leopard-1 і артилерійську частину на основі двох 35-мм гармат. – PolUkr.net) від Німеччини. Допомога йде дуже суттєва. Але яка б не була ППО, не може вона на 100% захистити інфраструктуру. Ніхто не здатний. Навіть Ізраїль, хоча це маленька країна. Україна – дуже велика, її значно важче захистити.

Єдиний варіант, як захистити інфраструктуру – дати Україні балістичні ракети середньої дальності, на 1000-5500 км. Це ракети стримування, щоб чітко Росія розуміла, що у відповідь на її удар буде такий самий удар у відповідь. Більше нічого росіян не стримає.

На жаль, наші партнери, передусім американці, поки що дуже бояться так званої ескалації зі сторони Росії, тому такої зброї у нас досі немає. Україні забороняють наносити удари по території РФ західною зброєю. Це лише заохочує росіян бити по українській інфраструктурі, бо знають, що не буде адекватної відповіді зі сторони України.

Це одна з причин, чому росіяни так нахабно поводяться, бо знають, що західні партнери стримують Україну від нанесення ударів по РФ. Маємо величезний дисбаланс щодо рекет із росіянами. Москва цим поки що користається.

Чи зможе Україна закуповувати електрику в сусідніх країнах ЄС в разі критичної ситуації, і в яких об’ємах, відносно того, що нам може бути потрібно?

Може закуповувати, бо відбулася синхронізація нашої енергосистеми з європейською саме напередодні вторгнення. Технічних перешкод для цього немає. Маємо дозвіл нашого оператора систем передачі електроенергії на її імпорт на 1,2 гігавата. Проте цього може виявитися замало – маємо технічні можливості для закупівлі більших об’ємів у разі потреби. Хотілося б збільшити цей ліміт, як мінімум, до 2 гігават. Поки що ведуться перемовини щодо цього.

Тут існують фінансові та комерційні проблеми, бо український регулятор встановив прайс-кепи (граничні максимальні та мінімальні ціни, встановлені державною комісією на ринку електроенергії для клієнтів. – PolUkr.net) на рівні 7200 грн або 180 євро за 1 мегават. Це менше, ніж ціна на ринку ЄС. А очікується, що взимку ціна ця ще зросте, й буде більшою, ніж 180 євро. Особливо в пікові години навантаження. Тож буде технічна змога, але теж економічна перешкода для імпорту.

Українському регулятору слід переглянути ці прайс-кепи. Поки він цього не зробив. Якщо вони залишаться незмінними, то дефіцит електрики може бути достатньо великим.

Чи варто українцям чекати масових та тривалих відключень електрики, та запастись додатково павербанками, генераторами, свічками, теплими речима?

Це питання ймовірності. Україна воює з країною, в якої досі великі запаси ракет, зокрема, балістичних та ударних дронів. Вона постійно обстрілює та загрожує знищити нашу енергетику. Безумовно, ризики – колосальні. Росія робить усе, що може, щоб зруйнувати нашу енергетичну систему.

Це відповідно ризики нових хвиль, тисяч додаткових українських біженців, які можуть хлинути в країни ЄС, якщо умови життя взимку стануть в Україні нестерпними – без електрики, газу, тепла. Ймовірність такого сценарію існує.

Я вважаю, що рівень ймовірності такого розвитку подій досить високий – більше 15%. Яка б не була система ППО, важко протистояти тисячам ракет і дронів за умов, якщо будуть націлені на енергетичні об’єкти.

Чи Україна нині краще готова до можливого терору проти нашої енергетичної інфраструктури, ніж рік тому?

Із точки зору сил ППО – краще. Із точки зору того, що енергетична система в аварійному стані – гірше. Енергетичні потужності країни – підірвані. Відновити ці величезні руйнування за рік не було ні фінансової, ні часової змоги. Це неможливо було зробити в повному об’ємі.

Який позитивний та негативний сценарій для енергетики країни на цю зиму могли б дати?

Позитивний – країна пройде осінньо-зимовий період з мінімальним дефіцитом електричної енергії. Цей дефіцит буде не більшим, ніж 2 гігавата в пікові години навантаження. Ситуація буде прогнозована й будуть лише невеликі планові стабілізаційні відключення електрики, які триватимуть в окремі дні не більше, ніж 4 год.

Негативний – будуть зруйновані основні енергетичні об’єкти інфраструктури. Передусім генеруючі потужності, систем розподілу та передачі електроенергії. Ймовірність такого сценарію не надто висока – не більше 15%. Тоді велика кількість людей буде не в змозі себе забезпечити теплом, водою, електрикою. Й люди масово будуть вимушені знову виїздити з країни. Зокрема, можливо до Польщі.

Біографія

Володимир Омельченко – народився в 1967 році в Києві. У 1992 році закінчив, факультет хімічного машинобудування Київського політехнічного інституту. У 1992-1996 роках працював на різних посадах в галузі машинобудування. У 1997-1998 роках був головним фахівцем відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України. У 1998-2003 роках очолював напрям транспортування нафти НАК «Нафтогаз України». У 2004-2007 роках був головним консультантом Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України. Із 2007 року – експерт Центру Разумкова, а з 2013 року – директор енергетичних програм. Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проєктів та наукових досліджень міжнародної енергетичної політики.

Share Button

Також перегляньте

ityszkiewicz

«Білорусь не окупована Росією, але вплив Москви – колосальний» – експерт по Білорусі Ігор Тишкевич

Білорусь не варто вважати окупованою Росією, проте під сильним її впливом. Режим Олександра Лукашенко дуже …