Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Міністерство культури та національної спадщини Польщі засуджує вандалізм в Монастирі та працює над внесенням цього місця пам’яті в реєстр військових поховань, що гарантує йому державний захист. Про це в міністерстві відповіли у відповідь на звернення PolUkr.net. Таблиця на могилі упівцям в селі Монастир була знищена в 2015-му, а хрест розфарбований в червоно-білі барви. Хрест відчистили, а таблиця так і залишалася розтрощеною. Відтоді польська влада відмовлялася її відновити чи дозволити відновити. У листопаді 2019-го польські активісти пов’язали на могилі й деревах довкола могили українські вишиті рушники. Під час різдвяних свят невідомо-хто скинув розбиту таблицю і рушники в яму біля могили. Ці дії засудило польське і українське МЗС. Вандалізм відбувся напередодні візиту українського президента Зеленського, який візьме участь у заходах з нагоди звільнення нацистського концтабору «Аушвіц-Біркенау» в Польщі 27 січня.
«Міністерство культури звернулося до підкарпатського воєводи, щоб внести могилу в Монастирі до реєстру військових могил»
“Міністерство культури і національної спадщини засуджує акти знищення місць пам’ять – могил і військових цвинтарів, а також будь-які інші акти вандалізму. Це також стосується дій, що відбулися в Монастирі. Тим паче, що в справі цього об’єкту за зверненням міністра культури воєвода Підкарпатського воєводства розглядає справу щодо включення могили до реєстру військових могил і цвинтарів, що передбачає захист зі сторони держави. Крім того, у цій справі поінформовані відповідні (правоохоронні) органи, які займаються з’ясуванням деталей”, – йдеться у відповіді.
На початку листопада 2019-го голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима розповідав PolUkr.net, що відновленню могили в Монастирі заважає те, що її польські чиновники не хочуть вносити у список військових могил. Причина в тому, що, на думку Інституту національної пам’яті Польщі (ІНП), в могилі поховані члени УПА, – організації, винної у вбивствах поляків, тому вносити її у реєстр військових не можна. А відтак не можна розраховувати на її відновлення і захист зі сторони держави.
“Після вандалізму 2015-го український посол у Польщі Андрій Дещиця звернувся до замісника міністра культури Польщі Ярослава Селліна. Він просив відновити меморіал в Монастирі, який законно встановили в 2000-му. В уряді відповіли, що звернуться до Підкарпатського воєводи, бо за це відповідає місцева влада. Воєвода відповів, що відновити могилу неможливо, бо вона не вписана в реєстр військових. Позаяк вона поза реєстром, то не підлягає охороні держави. Тож влада не має зобов’язань її відновлювати. Водночас історик польського ІНП з Ряшева Томаш Береза заявив, що там поховані люди, які вчинили злочини проти поляків, тож могилу не можна внести у реєстр. Згодом міністр Селлін заявив, що в Польщі жодна форма возвеличення УПА – неможлива. На заперечення, що возвеличення на могилі немає, він відповів, що слова “Загинули в боротьбі за Україну” – форма возвеличення”, – сказав у листопаді Петро Тима.
Вандалізм в Монастирі в часі різдвяних свят
Вандалізм в Монастирі виявила особа, яка була там в часі різдвяних свят, і надіслала фото Об’єднанню українців у Польщі. Невідомі зняли таблицю і кинули її у яму. Те саме зробили з вишитими рушниками.
Могилу в Монастирі встановили законно, за підсумками діалогу польської Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва, представників Об’єднання українців у Польщі та Всесвітнього об’єднання солдатів Армії крайової. На могилі є напис: “Загинули в боротьбі за Україну”, затверджений покійним секретарем Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Анджеєм Пшевозніком. На таблиці були лише імена, прізвища, і дати життя покійних, без військових звань чи символіки. Таблиця була присвячена 62-ом місцевим жителям і членам УПА з навколішніх сіл, які загинули в боях із НКВД у лісах довкола 2–3 березня 1945 року.
Вандалізм в Монастирі – один із близько 15 схожих актів, що відбулися у Польщі з 2014-го. Після початку російської агресії в Криму та на Донбасі посилилася російська пропаганда, спрямована на розпалювання українсько-польської ворожнечі, і провокації в Польщі та Україні. Були осквернені, навіть деякі по кілька разів, вісім українських місць пам’яті в Польщі – хрести і могили.
Попри те, що від часу деяких актів вандалізму минуло шість років, влада Польщі, міністерство культури, ІНП та будь-які інші органи, відповідальні за захист місць пам’яті, не відновлювали сплюндрованих пам’яток і досі не знайшли нікого винного. У листопаді 2019-го польські активісти встановили хрест на місці, де знищено у 2016-му пам’ятник на могилі мирних українців і воїнів УПА на сільському цвинтарі у селі Верхраті, неподалік Монастиря. І це вперше зараз за шість років лунає засудження такого акту вандалізму від офіційних польських органів.
Польсько-російська суперечка про історію
Із кінця грудня між Росією і Польщею розгорнулася суперечка у публічній площині щодо історичних питань. Президент Росії Путін та інші російські вищі чиновники кілька разів заявили, що СРСР і нацистська Німеччина не розпочали спільно нападом на Польщу ІІ світову війну. У Кремлі вважають, що, навпаки, це Польща була агресором, окупувавши частину Чехословаччини після Мюнхенської угоди 1938 року. Саме ця угода, на думку Путіна, а не пакт Молотова-Ріббентропа, і стала причиною війни. Також Москва вважає, що Червона армія не окупувала Польщу в 1939 році, а просто ввела війська на територію, де вже не контролювала ситуацію.
У Польщі засудили ці заяви, назвавши їх пропагандою сталінської епохи, та викликали через це до МЗС посла Росії в Польщі. У Варшаві кажуть, що дії Червоної армії на початку війни були агресією проти незалежної держави, а визволення з-під німецької окупації принесло подальше комуністичне поневолення Польщі.
Президент Польщі Анджей Дуда відмовився їхати до Ізраїлю 23-24 січня на форум Голокосту, бо передбачалося, що Путін матиме там слово, і може заявити, що Польща співучасна у знищенні євреїв під час ІІ світової війни, а польський президент не матиме права виступу і змоги заперечити ці слова. Тож це могло виглядати як згода Варшави з російською історичною пропагандою. До речі, український лідер Зеленський до Ізраїлю полетить.
У Польщі також створили кризовий штаб через наближення форуму Голокосту, щоб оперативно реагувати на історичні провокації російського керівництва. Штаб комунікаційних експертів та істориків має швидко відповідати на брехливі заяви Путіна. Водночас канцелярія польського прем’єра Матеуша Моравецького підготувала серію платних статей в американських та ізраїльських газетах, щоб показати польську версію на історичні події.
Перед цим 9 січня Сейм Польщі ухвалив резолюцію «проти маніпуляцій та перебріхування історії політиками РФ», щоб протистояти дискредитації країни.
Водночас на сторону Польщі стала Єврокомісія, яка висловилася проти «руйнування Путіним історичних фактів» щодо причин початку ІІ світової війни.
Ігор Тимоць
