вівторок, 11 Серпень, 2020
pluken
Головна / Новини / «Не маємо допускати, щоб будь-чиї могили поросли бур’янами, бо людська гідність понад усе», – глава УІНП Антон Дробович
Глава УІНП Антон Дробович / Фото liga.net
Глава УІНП Антон Дробович / Фото liga.net

«Не маємо допускати, щоб будь-чиї могили поросли бур’янами, бо людська гідність понад усе», – глава УІНП Антон Дробович

Share Button

Новий глава Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович 23 грудня дав першу пресконференцію на цій посаді. Він заявив, що в Україні та Польщі мають бути належно впорядковані всі могили, незалежно, хто там похований, а також, що розраховує на відновлення зруйнованих легальних українських надмогильних пам’яток в Польщі. Також він розповів, що з нового року планує зустрітися з послом Польщі в Україні і запустити нові проекти співпраці з польським ІНП.

«Могили учасників усіх збройних формувань в Польщі та Україні мають бути вшановані», – Дробович

«У відносинах з Польщею хочу підкреслити, що могили представників всіх збройних формувань, які загинули в Польщі та Україні, мають бути вшановані. Маємо, перш за все, поважати гідність людей. Якщо вони загинули і поховані у братських могилах, то ця земля не може порости бур’янами. Маємо бодай меморіальну плиту поставити там, де покояться рештки. Слід відійти від перетягування канатів на політичній арені та почати спілкуватись. Будь-яка людина по смерті має право на гідне вшанування. Переконаний, знайдемо спільну мову з Польщею». – заявив Дробович.

Дробович розповів, що запланував зустріч на початку січня з послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцьким. А також, що отримав політичні сигнали від посольства Польщі в Україні та польського ІНП про готовність до конструктивної співпраці, діалогу і відновлення проектів, які раніше були призупинені.

«Коли будуть домовленості про конкретні результати з польськими колегами, то я вам про них розповім», – сказав глава УІНП.

«У польсько-українські історичні відносини можна додати багато речей, які раніше не були на порядку денному. Це краще, ніж повторювати один одному наші позиції, про які обидві сторони знають. Наприклад, будемо запускати Архівів репресивних органів. Цей проект відкриває доступ до найбільшої в світі бази даних про злочини комуністичного режиму, до близько чотирьох мільйонів справ колишнього КДБ та інших репресивних органів СРСР. Зокрема, там буде багато справ, цікавих для поляків». – додав Дробович.

«Дуже хочу, щоб законні українські пам’ятки в Польщі відновили», – Антон Дробович

Дробович теж висловився про зруйновані українські надмогильні пам’ятники в Польщі (протягом 2015-2017 було близько 15 актів вандалізму проти українських надмогильних пам’яток, жодну пам’ятку влада Польщі не відновила і не дала дозволу відновити, а винуватців вандалізму не знайдено і не покарано – PolUkr.net).

«Дуже хочу, щоб законні українські пам’ятки були відновлені. Принаймні, одна з них (вірогідно, в селі Монастир, яка була законно встановлена. – PolUkr.net). Із відновлення цієї пам’ятки можна починати наш діалог. Це був би хороший знак у відповідь на відновлення для поляків дозволів на пошукові роботи в Україні». – сказав глава УІНП.

«Маємо пояснити частині суспільства, чому Бандера і Шухевич – важливі для іншої частини нашого суспільства», – глава УІНП

Також Дробович висловився про український націоналістичний рух середини ХХ століття, який спричиняє гострі суперечки між українськими та польськими істориками і політиками – у Польщі українських націоналістів вважають на законодавчому рівні винуватими у геноциді польського населення на Волині та в східній Галичині в 1940-х, а в Україні за попереднього глави УІНП В’ятровича ці події трактували як частину польсько-української підпільної війни зі злочинами та етнічними чистками з обох сторін.

«Не вважаю, що за часів В’ятровича УІНП приділяв забагато уваги українським визвольним змаганням першої половини ХХ століття. Тема зазнала величезних ідеологічних впливів СРСР. Починаючи з затирання історії, закінчуючи фальсифікацією, демонізацією тих, хто боровся за незалежність України. УІНП має проливати світло на ці речі, розвінчувати міфи. Це одна з програмних задач Інституту. Водночас, слід розуміти, що так постаті, як лідер ОУН Бандера чи головнокомандувач УПА Шухевич викликають полярні оцінки в суспільстві. Тож Інститут має вести діалог з громадянами, щоб люди, в яких є запитання до цих постатей, не отримали пакет рекомендації, як їх сприймати, а зрозуміли, чому вони – герої для частини суспільства. Ці особи цінні, а їх внесок у державотворення істотний. Нам важливо зрозуміти, як формувалася наша держава, що вона не виникла на порожньому місці, що в нас складна багатолітня історія, а ці люди – частина цієї історії». – сказав Дробович.

«Ми повинні пояснити співгромадянам, чому, коли більшість населення УРСР сиділи на радянських кухнях і не хотіли нічого робити, а в тюрмах розстрілювали людей за вільнодумство, деякі люди піднялися зі зброєю проти радянського режиму. Частина повстанців вступила в союз з нацистами, частина виступила проти обох тоталітарних режимів. Це історія, яку слід знати. Люди самі зроблять висновки, коли матимуть повну інформацію». – продовжив глава УІНП.

Архів репресивних органів і міжнародне визнання Голодомору геноцидом

Також Дробович розповів про пріоритети на чолі УІНП. Серед них, по-перше, – продовження декомунізації. Зокрема, подальше позбавлення публічного простору від комуністичних назв. По-друге, створення Архіву репресивних органів в 2020-му. На його створення в бюджеті на наступний рік закладено 50 млн. грн., а сумарна вартість сторення Архіву оцінюється зараз в 550 млн. грн.. Уже виділено приміщення, яке має близько 10 тис. кв. м., і буде з часом збільшено до 19 тис. кв. м.

«Це буде мабуть найбільший відкритий архів документів репресивних органів у Європі. – сказав Дробович. – В Україні маємо теж одне з найбільш ліберальних в Європі законодавств щодо доступу до матеріалів репресивних органів. Робота з архівами – осердя декомунізації. Крім цього, для нас важлива праця з закладами освіти. УІНП продовжить виготовлення методичних матеріалів, текстів, малюнків, аудіо і відеоматеріалів, які мають чітко розповісти про логіку та причини декомунізації в Україні».

Серед інших пріоритетів глава УІНП назвав міжнародне визнання Голодомору геноцидом. «Спочатку має бути консолідація українських науковців щодо спірних питань по Голодомору, а потім єдина позиція на міжнародній арені», – сказав Дробович.

Ще один пріоритет – протидія російській гібридній агресії в Україні, боротьба з історичною дезінформацію та російськими міфами. А також – розвиток критичного мислення в країні.

Дробович розповів, що УІНП продовжить створення Меморіалу героям Небесної сотні та Національного музею Революції гідності. «Сподіваюся, нам вдасться знайти спільну мову з прокуратурою, зняти арешт із земельних ділянок і завершити створення Меморіалу та Музею», – заявив Дробович.

Довідка

Нагадаємо, 18 вересня уряд звільнив главу УІНП Володимира В’ятровича, який обіймав посаду з березня 2014-го. 4 грудня уряд обрав главою УІНП Антона Дробовича. А 17 грудня відбулося офіційне призначення.

Антон Дробович – кандидат філософських наук, експерт у сфері освіти і культури, дослідник міфології та сучасних комунікацій, арткритик, член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. Працює доцентом кафедри культурології Національного педагогічного університету імені Драгоманова та експертом Інституту суспільно-економічних досліджень.

Ігор Тимоць

Share Button

Також перегляньте

Генконсульство Польщі у Львові. Фото: facebook.com/PLinLviv

Польські консульські установи частково поновлюють видачу віз в Україні

З понеділка, 4 травня, консульські установи Республіки Польщі в Україні поновлять видачу віз. Спочатку прийматимуть …