Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
8 липня в Києві відбувся саміт Україна – Європейський Союз. На ньому обговорили актуальні питання співпраці між Україною та ЄС, було підписано низку угод щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ, а за підсумками саміту президент України Володимир Зеленський, президент Європейської Ради Дональд Туск і президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер оприлюднили спільну заяву. Про це йдеться на сайті президента України.
На саміті, зокрема, обговорили продовження економічних санкцій щодо Росії з боку ЄС; ситуацію в Азовському морі; надання російського громадянства українцям на непідконтрольних територіях; реформи в ключових галузях та боротьбу з корупцією в Україні; двосторонню торгівлю між Україною та Євросоюзом тощо.
Серед документів, підписаних під час саміту, – угода про фінансування заходу «U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – друга фаза». Вона передбачає залучення допомоги ЄС загальним обсягом 40 млн євро на фінансування заходів з реалізації реформи децентралізації та підтримки об’єднаних громад.
Також було підписано угоду між урядом України та Європейською комісією про фінансування заходу «Антикорупційна ініціатива – друга фаза», загальний бюджет якої – 22,9 млн євро. Допомога ЄС спрямована на посилення боротьби з корупцією на національному та місцевому рівнях.
У рамках угоди про фінансування заходу «Підтримка громадянського суспільства та культури», укладеної між урядом України та Європейською комісією, передбачено допомогу ЄС загальним обсягом 10 млн євро Її мають залучити для підвищення можливостей організацій громадянського суспільства (ОГС).
Окрім того, було підписано угоду між урядом України та Європейською комісією про фінансування заходу «Програма технічного співробітництва 2019 року», спрямовану на підтримку України в реалізації ключових реформ та імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині зони вільної торгівлі у сферах сільського господарства, довкілля, енергетики, державних закупівель, ділового й інвестиційного клімату, торгівлі, сфері трудових відносин. Загальний внесок ЄС у рамках цієї угоди становить 44 млн євро.
Метою додаткової угоди між урядом України та Європейською комісією – про внесення змін до угоди про фінансування заходу «Підтримка ЄС для Сходу України» – є збільшення на 10 млн євро обсягу фінансування ЄС для розширення діяльності за угодою на регіони, що межують з Азовським морем, зокрема на частину Запорізької області. Обсяг допомоги ЄС для фінансування всіх заходів у рамках угоди становитиме 60 млн євро.
У спільній заяві за підсумками саміту Володимир Зеленський, Дональд Туск і Жан-Клод Юнкер підтвердили «відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ)».
У заяві наголошено на «непохитній підтримці й відданості незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах» з боку ЄС. Окрім того, учасники саміту запевнили в «продовженні тісної співпраці для реалізації очікувань, які висловив український народ стосовно зміцнення верховенства права, просування реформ та посилення економічного зростання».
Учасники саміту визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, «як це закріплено в Угоді про асоціацію». У заяві також наголосили на важливості продовження виконання Україною своїх зобов’язань і привітали успіх зони вільної торгівлі, яка сприяла збільшенню двосторонньої торгівлі на близько 50% з початку її застосування у січні 2016 року. Також у заяві йдеться про поглиблення співпраці у рамках Східного партнерства.
Сторони наголосили на важливості підтримання Україною макроекономічної стабільності, реалізації програми МВФ, виконання заходів у рамках Програми макрофінансової допомоги ЄС, а також підтримання незалежності Національного банку та стабільності фінансового сектора. Євросоюз готовий виділити 2-й транш (500 млн євро) Четвертої програми макрофінансової допомоги, щойно буде виконано відповідні умови.
ЄС запевнив у підтримці реалізації реформ в Україні та визнав прогрес, якого Україна досягнула в галузях охорони здоров’я, децентралізації, пенсійного забезпечення, державного управління, державних закупівель. Як зазначено в заяві, учасники саміту домовилися про важливість прискорення цих зусиль, зокрема в боротьбі з корупцією.
У документі наголошено на важливості продовження виконання критеріїв візової лібералізації та прискорення реформ, зокрема в боротьбі з корупцією, стосовно судових і правоохоронних органів, а також про «нагальну необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і забезпечення необхідної незалежності та ефективного функціонування усіх антикорупційних установ».
Також у заяві йдеться про подальшу підтримку України з боку ЄС у протидії гібридним і кіберзагрозам та дезінформації. Окремо згадано про необхідність завершення реформи ринку газу та електроенергії задля сталої інтеграції до Енергетичного ринку ЄС. А також підтверджено роль України як стратегічної держави для транзиту газу. В документі йдеться і про «подальше посилення економічної інтеграції та регуляторного зближення у сферах цифрової економіки, сприяння торгівлі, митного співробітництва та юстиції і внутрішніх справ у рамках Угоди про асоціацію».
Учасники саміту вкотре наголосили на «рішучому засудженні очевидного порушення суверенітету і територіальної цілісності України внаслідок актів агресії збройних сил Росії, починаючи з лютого 2014 року».
«Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та міста Севастополя, здійснену Росією, а також мілітаризацію півострова та значне погіршення ситуації із захистом прав людини, яке там відбувається. Ми закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій та правозахисних інституцій до районів, які тимчасово перебувають поза контролем Уряду України, включно із Кримським півостровом, у відповідності до наявних міжнародних механізмів, а також поважати міжнародне гуманітарне право. Ми закликали негайно звільнити усіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів. Ми залишаємося повністю відданими імплементації нашої відповідної політики невизнання, включно із застосуванням обмежувальних заходів. Ми засудили заходи Росії щодо надання права громадянам України з територій, які на сьогодні перебувають поза контролем Уряду України, звертатися за громадянством Росії за спрощеною процедурою. ЄС залишається готовим розглянути у тісній координації зі своїми міжнародними партнерами подальші заходи, включаючи невизнання російських паспортів, виданих усупереч положенням Мінських домовленостей», – йдеться в заяві.
Щодо ескалації в Керченській протоці й Азовському морі й порушення Росією міжнародного права, то учасники саміту «висловили глибоку стурбованість» і «з жалем відзначили, що Росія не виконала наказ Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня 2019 р., та закликали Росію виконати її зобов’язання і звільнити без зволікання 24 військовослужбовців, захоплених у листопаді 2018 року, а також їхні судна».
Учасники саміту закликали Росію забезпечити безперешкодне і вільне судноплавство до та з Азовського моря відповідно до міжнародного права.
Щодо продовження співпрацю на шляху подолання соціально-економічних і гуманітарних наслідків конфлікту на Донбасі, то «ЄС висловив готовність підтримати інклюзивний підхід України до своїх громадян у постраждалих районах та відігравати провідну роль у зусиллях з відбудови країни, зокрема в окремих районах Донецької та Луганської областей, одразу після виконання Мінських домовленостей».
У заяві підтверджено підтримку зусиль Нормандського формату, ОБСЄ, зокрема роботи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та Тристоронньої контактної групи. Й наголошено на важливості «посилення переговорних зусиль, спрямованих на стале та мирне врегулювання конфлікту, з метою повної імплементації Мінських домовленостей усіма сторонами і здійснення заходів, спрямованих на відновлення довіри». У цьому контексті підкреслено відповідальність Російської Федерації.
З огляду на роковини катастрофи рейсу MH17, яка забрала життя 298 осіб, пам’ять про яких вшановуватимуть 17 липня, в заяві учасники саміту зазначили про очікування притягнення до відповідальності винних у цій трагедії та закликали Російську Федерацію визнати свою відповідальність і співпрацювати повною мірою з тим, щоб відновити справедливість.
Джерело: president.gov.ua
