вівторок, 11 Лютий, 2025
pluken
Головна / Новини / У польському Сенаті розпочався саміт спікерів парламентів країн Центральної і Східної Європи
Фото: facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce
Фото: facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

У польському Сенаті розпочався саміт спікерів парламентів країн Центральної і Східної Європи

Share Button

Сьогодні, 5 червня, у Сенаті республіки Польща розпочався 4-й саміт голів парламентів країн Центральної і Східної Європи. Серед почесних гостей саміту – й колишній Посол України в РП, відомий український поет та громадський діяч Дмитро Павличко. Про це інформує Посольство України у Польщі. 

Саміт присвячений 30-річчю повністю вільних виборів до Сенату Польщі, що відбулися 4 червня 1989 року. Вони мали великий вплив на падіння комуністичної системи й відновлення незалежності країн Східної Європи, зокрема й України.

У рамках саміту заплановано дві сесії: «Падіння комунізму в Центральній і Східній Європі – формування спільної історичної пам’яті» та «Центральна і Східна Європа перед викликами сучасного світу», – повідомляє сайт Сенату Польщі.

До Варшави, зокрема, приїхали голова та заступники голови парламентів таких країн, як Вірменія, Білорусь, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Литва, Латвія, Сербія, Словенія, Угорщина й Туреччина. Серед гостей також є десятки дисидентів та опозиціонерів, які боролися за свободу в країнах комуністичного блоку, зокрема в НДР, Чехословаччині, Угорщині та СРСР.

Відкриваючи першу сесію про падіння комунізму в Центральній та Східній Європі, спікер польського Сейму Марек Кухцінський висловив думку, що падіння комунізму спричинило фундаментальні зміни, які сформували сучасне обличчя цієї частини Європи. Він вважає, що це був справжній прорив і наріжний камінь у побудові нових політичних систем. Спікер згадав про Папу Івана Павла ІІ, який «зробив відносини духу й політики важливим елементом свого глобального пастирського служіння». «Власне, така перспектива виявилася важливою основою для відмови від ідеології та комуністичного режиму. Відмінності в чудовій культурі Центральної та Східної Європи виявилися значно міцнішими, ніж тоталітарний режим», – зазначив Кухцінський, наголосивши, що сучасна політика держав у цій частині Європи базується на гаслі «максимальне розмаїття на мінімальному просторі», яке суперечило комуністичній моделі.

Довідково. У 1989-1991 роках під впливом масових суспільних протестів комуністичні партії в Польщі, Угорщині, Німецькій Демократичній Республіці, Чехословаччині, Болгарії, Албанії та Югославії розпочали переговори з опозицією, яка на той момент перебувала в нелегальних умовах. У підсумку комуністичні режими відмовилися від диктаторського уряду на користь багатопартійної системи. У більшості колишніх соціалістичних країн зміна влади відбувалася мирним шляхом. Проте в Румунії режим Чаушеску був повалений збройним повстанням 1989 року, а спроби розділити Югославію вилились у тривалу війну.

Однією з перших східноєвропейських країн, які стали на шлях змін, була Польща. В умовах погіршення економічної та політичної ситуації в країні та тривалих страйків керівництво Польської об’єднаної робітничої партії (ПОРП) скликало «круглий стіл» і розпочало переговори з опозицією. У вересні 1988 року уряд ПНР очолив Мечислав Раковський, прихильник проведення демократичних реформ. Склад уряду було значно оновлено.

У червні 1989 року на виборах у Сейм і Сенат опозиція досягла значних успіхів: її представники отримали 161 місце з 460 в Сеймі (за квотою) і 99 зі 100 в Сенаті (в результаті вільних виборів). Президентом з перевагою в один голос обрали Войцеха Ярузельського, головою уряду став видатний діяч «Солідарності» Тадеуш Мазовецький.

Поразка ПОРП сприяла подальшому розпаду цієї партії. 29 грудня 1989 року країна стала знову називатися Республіка Польща. 27 січня 1990 року, на XI з’їзді ПОРП ухвалила рішення про саморозпуск. Польська Народна Республіка припинила своє існування.

Джерела: facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce, senat.gov.pl

Share Button

Також перегляньте

Fot. prezydent.pl

У Польщі відзначають День польського війська

15 серпня – річниця Варшавської битви, у якій більшовицька армія, що наступала на Варшаву, зазнала …