Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
«Скасування Конституційним Судом статті про покарання чиновників за незаконне збагачення позбавляє сенсу електронне декларування», – експерт Ігор Бураковський
Конституційний Суд України (КСУ) 27 лютого визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу (КК) про покарання за незаконне збагачення. Рішення суду одразу набуло чинності й оскарженню не підлягає. На думку суду, стаття суперечить Конституції, бо передбачає, що громадянин має пояснювати законність статків, тобто «доводити невинуватість». В Україні діє презумпція невинуватості, а доведення провини в суді – справа обвинувачення. PolUkr.net попросив експертів пояснити наслідки цього рішення. Експерт Ігор Бураковський каже, що рішення скасувало сенс електронних декларацій, а реформи в Україні потребують постійного захисту. Правник Богдан Бондаренко вважає, що хоча в рішенні КСУ є логіка, проте суд міг прийняти інше рішення.
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення – вимога для отримання безвізового режиму з ЄС та траншів від МВФ
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели в 2015 році. Її запровадили в рамках виконання Плану дій з візової лібералізації з ЄС. Вона також була включена в меморандум співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Стаття 368-2 КК передбачає увʼязнення на термін до 10 років з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади на строк до трьох років, якщо чиновник не може пояснити походження свого майна та статків.
Зараз за цією статтею Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило 59 кримінальних проваджень. Повідомлення про підозру вручені, зокрема, екс-главі Державної фіскальної служби Мирославу Продану, першому заступникові голови Служби безпеки України Павлу Демчині, міністру інфраструктури Володимирові Омеляну, екс-працівнику Генеральної прокуратури Дмитрові Сусу, главі Державного аудиту Лідії Гавриловій. Кримінальні провадження зареєстровані щодо депутатів Вадима Рабиновича, Олега Ляшка, Євгена Дейдея, Максима Полякова та інших політиків і посадовців. Проте за майже чотири роки за цією статтею досі так ніхто й не був засуджений.
Відповідно до статті 368-2, до відповідальності можуть притягнути чиновників, які мають значні статки чи майно (понад тисячу неоподатковуваних мінімумів – 960 тис. грн), «законність підстав набуття яких не підтверджено доказами». Якщо чиновник не може пояснити, звідки у нього взялося у декларації понад 960 тис. грн чи майно на таку суму, то це підстава для кримінальної справи. Саме стаття 368-2 була інструментом для НАБУ, щоб відкривати кримінальні провадження щодо чиновників із сумнівними статками.
«Усі справи за статтею про незаконне збагачення посадовців тепер мають закрити»
Після визнання статті 368-2 неконституційною всі кримінальні розслідування по ній мають закрити – незалежно від того, на якому вони етапі. Наразі лише у НАБУ та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) таких справ понад 60. Рішення КСУ може назавжди припинити ці розслудвання.
Про це PolUkr.net розповіла керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, співголова Ради “Реанімаційного пакету реформ” Юлія Кириченко: «Внаслідок декриміналізації статті 368-2 органи правопорядку мають закрити справи, порушені за цією статтею. Заново відкрити провадження за новою редакцією статті буде неможливо. Провадження можуть відкрити хіба що за іншими статтями – статтею 209 КК (легалізація, відмивання доходів), статтею 212 (ухилення від сплати податків і зборів) чи статтею 366-1 (декларування недостовірної інформації)».
«Слід розробити законодавчі зміни до КК із врахуванням рішення КСУ та прийняти статтю 368-2 у новій редакції, – продовжує правовий експерт Юлія Кириченко. – До Верховної Ради вже подали два законопроекти щодо доповнення КК новою статтею: один від Президента (10110) й один від депутата (10103). Зважаючи на пропрезидентську більшість у Парламенті, найімовірніше приймуть проект закону 10110. Проте обидва не відповідають статті 20 Конвенції ООН з протидії корупції».
«У редакції президентського проекту два недоліки, – веде далі експерт. – По-перше, кримінальна відповідальність встановлюється за набуття у власність активів без законних підстав. Однак притягнути до відповідальності за цією статтею буде фактично неможливо, бо здебільшого активи набуваються на законних підставах. Наприклад, купуються. По-друге, незрозуміло, для чого відмежовувати цей злочин від зловживання владою чи службовим становищем».
«Який сенс збирати електронні декларації, якщо невідповідність статків зарплаті не є приводом для покарання?»
Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що «скасування статті 368-2 руйнує систему електронних декларацій, до якої нині подають звіти політики та чиновники».
«Який сенс збирати електронні декларації, якщо невідповідність статків та доходів не є приводом для покарання? – запитує експерт. – Зрозуміло, таке рішення серйозно непокоїть наших іноземних партнерів. Передусім МФВ і ЄС. Адже боротьба з корупцією – важливий елемент програм співпраці з ними, надання нам безвізового режиму. Також ця ситуація показала, що реформи у нас потребують повсякденного захисту».
«Подолання корупції залишається одним із найбільших викликів для України, – продовжує експерт. – Для боротьби з корупцією в КК й була додана стаття 368-2, яка дозволяла притягати чиновників до кримінальної відповідальності, якщо їхні активи і витрати явно перевищують офіційні доходи. Серед 59 депутатів, які 12 грудня 2017 року скерували до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність цієї статті Конституції, бачимо представників як демократичних сил, так і опозиції: 23 депутати «Народного фронту», 11 депутатів «Блоку Петра Порошенка», 11 з «Відродження», 10 із «Опоблоку», 3 з «Волі народу» та 1 з «Радикальної партії». Маю всі підстави вважати, що їхню позицію мовчки поділяють інші депутати. А якщо згадати труднощі Парламенту з ухваленням антикорупційного законодавства, то можна говорити про свідомий спротив у боротьбі з корупцією».
«Логіка в діях КСУ є, але він міг також визнати статтю конституційною»
Експерт Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко пояснив, чим керувався суд, коли приймав таке рішення.
«КСУ вирішив, що формулювання статті 368-2 КК не відповідає статтям 8, 62 і 63 Конституції України, – каже Богдан Бондаренко. – Щодо статті 8 Конституції про порушення юридичної визначеності як елемента верховенства права, то КСУ наголосив, що стаття 368-2 КК не повинна мати двозначних формулювань. Але акцент в рішенні КСУ на статтях 62 і 63 Конституції України. КСУ зазначає, що стаття 368-2 не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з правом особи не давати показання чи пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Основна проблема, на думку КСУ, – необхідність для особи самостійно обґрунтовувати законність набуття своїх активів і статків. У цьому є раціональне зерно і логіка. Підстави для такого рішення у КСУ були. Інша справа, що КСУ міг застосувати інше обґрунтування, за яким статтю можна було б залишити і визнати конституційною. Проте це не зменшує ролі Парламенту, який спочатку ухвалив статтю, потім оскаржив її, а після цього, коли вже було відомо про розгляд справи в КСУ, не змінив її формулювань, щоб в КСУ не було претензій».
Ігор Тимоць
