понеділок, 9 Грудень, 2019
pluken
Головна / Новини / У Києві буде вулиця Єжи Ґедройця
Фото: POLUKR.net /
 Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

У Києві буде вулиця Єжи Ґедройця

Share Button

Сьогодні на пленарному засіданні Київської міської ради депутати перейменували вулицю Тверську в Голосіївському та Печерському районах на вулицю Єжи Ґедройця. За відповідне рішення проголосували 79 депутатів, – зазначено на сайті Київради.

На переконання ініціаторів, перейменування вулиці сприятиме вшануванню пам’яті видатного польського публіциста і громадського діяча, активного прихильника польсько-української співпраці. письменник був супротивником взаємних територіальних претензій.

Нагадаємо, громадське обговорення перейменування цієї вулиці тривало з 28 грудня 2017 року до 15 січня 2018 року. У ньому взяли участь 2228 осіб. Із них 1495 громадян, а це 67%, підтримали таке перейменування. Відтак у березні 2018-го Комісія з питань найменувань Київської міської ради схвалила рішення рекомендувати перейменувати вулицю Тверську на вулицю Єжи Ґедройця.

Зазначимо, сьогодні депутати Київради вже вдруге розглядали питання перейменування Тверської. Під час попереднього розгляду, 15 листопада, голосування щодо цього питання депутати провалили.

Нагадаємо, група інтелектуалів, літераторів, журналістів, істориків і дипломатів у вересні 2017 року закликала міського голову Києва Віталія Кличка перейменувати вулицю Тверську в столиці України на честь видатного польського інтелектуала Єжи Ґедройця, підтримавши ініціативу Українсько-польського форуму партнерства. Заклик перейменувати столичну вулицю на честь Ґедройця підтримала також ініціатива «Першого грудня».

Єжи Ґедройць – польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura («Культура», Париж). Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Він просував постулат «Без незалежної України не буде вільної Польщі». Постать Ґедройця стала наріжним каменем східної політики незалежної Польщі після падіння комуністичної системи.

Часопис «Культура» тісно співпрацював із видатними українськими еміграційними діячами, як-от Євген Маланюк, Богдан Осадчук, Борис Левицький, Юрій Шевельов, Юрій Лавріненко, Іван Лисяк-Рудницький, Іван Кедрин, Іван Кошелівець та інші.

З ініціативи і коштом Єжи Ґедройця у Бібліотеці «Культури» з’явилася друком антологія української літератури 1917-1933 років «Розстріляне відродження», яку на замовлення Ґедройця підготував Юрій Лавріненко.

Термін Ґедройця «розстріляне відродження» набув значного поширення в українському публічному вживанні. Сама антологія справила суттєвий вплив на формування українського шістдесятництва.

У 1969 році у Бібліотеці «Культури» з’явилася друга українська антологія – «дисидентська» – яку на замовлення Ґедройця впорядкував Іван Кошелівець: «Україна 1956-1968».

Ґедройць прагнув до формування добросусідських взаємин Польщі з її східними сусідами: Литвою, Білоруссю, Україною, у чию перспективу здобуття державної незалежності він завжди вірив.

Джерело: kmr.gov.ua

Share Button

Також перегляньте

Джерело: espreso.tv

Депутатів Львівської облради обурила ліквідація вулиці Коциловського в Перемишлі

Кроком, що не сприяє розвитку двосторонніх відносин України та Польщі, назвали депутати Львівської облради постанову …