вівторок, 12 Листопад, 2019
pluken
Головна / Новини / Павло Розенко та Пьотр Ґлінський у Харкові вшанували пам’ять жертв Катинського злочину
Фото: facebook.com/mkidn
Фото: facebook.com/mkidn

Павло Розенко та Пьотр Ґлінський у Харкові вшанували пам’ять жертв Катинського злочину

Share Button

Сьогодні, 9 червня, у Харкові віце-прем’єр-міністри України та Польщі Павло Розенко та Пьотр Ґлінський взяли участь у вшануванні пам’яті жертв Катинського злочину. Вони поклали вінки до Меморіалу жертвам тоталітаризму, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та взяли участь у богослужінні. Про це інформує сайт Кабінету Міністрів України

– Метою Катиньської різні було вбивство не тільки на наших братів, батьків і дідів, її метою також було вбивство Польщі (…) Ми тут, щоб розповісти світу, що це вбивство Польщі не відбулося, – зазначив під час виступу віце-прем’єр-міністр Глінський, якого цитує на своїй facebook-сторінці Міністерство культури та національної спадщини Польщі.

Павло Розенко, виступаючи біля Меморіалу жертв тоталітаризму в Харкові, наголосив, що між українським і польським народами не існує жодних проблемних питань, які неможливо було б владнати шляхом діалогу.

«Сьогодні ми можемо з упевненістю констатувати, що стратегічне партнерство між Україною і Польщею діє, і йому нема альтернативи. Між нашими народами не існує жодних проблемних питань, які ми були б не здатні владнати шляхом діалогу в дусі дружби і добросусідства», – сказав Розенко.

Він додав, що останнім часом негативні емоції почали вгамовуватися, обидві сторони проявили відкритість до подальшої конструктивної співпраці, зокрема в питаннях історичної пам’яті.

Павло Розенко також висловив переконання, що в умовах сьогоднішніх викликів і загроз спільній безпеці, Україна і Польща здатні відкрити новий етап конструктивних відносин і співпраці, зокрема, з питань історичної пам’яті. «І це стане ще одним нашим спільним знаряддям у протистоянні злочинним намірам російського агресора», – зазначив він.

Віце-прем’єр-міністр України висловив вдячність Президентові й уряду Польщі та всьому польському народові за беззаперечну та послідовну підтримку територіальної цілісності і незалежності України.

Польська делегація на чолі з віце-прем’єр-міністром, міністром культури та національної спадщини Республіки Польща Пьотром Ґлінським сьогодні на Харківщині взяла участь у низці заходів, присвячених ушануванню пам‘яті жертв комуністичного режиму.

Довідка Українського інституту національної пам’яті. У вересні 1939 року Третій Рейх разом із СРСР розв’язали Другу Світову війну, здійснивши агресію щодо Польщі. 28 вересня 1939 року розділ Польської Республіки завершився підписанням «Договору про дружбу і кордони» між Третім Рейхом і СРСР. У радянському полоні опинилося кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдат – поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі. На початок березня 1940 року у трьох таборах військовополонених – Старобільському, Козельському, Осташковському – було ув’язнено 14 700 офіцерів польської армії, службовців прикордонної охорони та поліції. Іще 11 000 перебувало у в’язницях Західної України та Західної Білорусі.

5 березня 1940 року нарком внутрішніх справ Лаврентій Берія представиви на розгляд Політбюро ЦК ВКП(б) доповідну записку, в якій запропонував знищити полонених офіцерів польської армії.

Бранців Старобільського табору (3820) розстрілювали у приміщенні Управління НКВС у центрі Харкова та ховали в лісі, на таємному цвинтарі в передмісті П’ятихатки. Тих, хто перебував у Осташковському таборі(6311) – в УНКВЄ Калініна (тепер – Твер), в’язнів Козельського табору (4421) розстріляли під Смоленськом у Катині.

Джерела: kmu.gov.ua, facebook.com/mkidnkharkivoda.gov.ua

Share Button

Також перегляньте

Акція на підтримку Ігоря Мазура біля Посольства Польщі в Києві. Фото: hromadske.ua

Віцеспікерка польського Сейму стала на захист Ігоря Мазура

Затримуючи українця Ігоря Мазура, Польща зробила так, як мусила відповідно до процедури, адже він фігурує …