Археологічні дослідження польського Інституту національної пам’яті не підтвердили, що на місці зруйнованого пам’ятника Української Повстанської Армії у Грушовичах були захоронення воїнів УПА. Про це заявили представники ІНП Польщі 14 червня у Варшаві, де Інститут представив результати досліджень у Грушовичах.
«Немає жодних наукових підстав стверджувати, що на місці археологічних робіт на муніципальному кладовищі у Грушовичах були поодинокі або масові захоронення вояків УПА», – заявив на конференції заступник голови Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Шваґжик.
Під основою зруйнованого пам’ятника (площа розміром приблизно 3,3 х 3,2 м, під час робіт її збільшили до площі 4м х 4,70 м) виявили 31 могильну яму, судмедексперти оглянули останки 16 осіб. Останків ще не ексгумовано. Заступник голови ІПН запропонував українській стороні щоб завантажити генетичний матеріал, але українці не були зацікавлені в цьому, – сказали в польському ІНП.
«Якби не заходи, які ми провели у Грушовичах, ми довго сперечалися б, хто має рацію. Тільки археологічні та наукові дослідження могли дати відповідь щодо того, якою є правда в історії з пам’ятником у Грушовичах», – зауважив Шваґжик.
Він наголосив, що роботи в Грушовичах протягом трьох днів тривали у присутності спостерігачів від української сторони, на місці були п’ять українських фахівці на чолі зі Святославом Шереметою. У дослідженнях також брали участь антрополог і медичний експерт.
Заступник голови ІНП Польщі додав, що українську сторону найбільше зацікавили останки двох або трьох осіб, які, на їхню думку, можуть належати членам УПА. В одній могилі, меншій, аніж інші, знайшли ґудзик, який використовували німецькі солдати в часи Другої світової війни. Другий випадок, яким зацікавилася українська сторона, – це череп, у якому в ділянці ока виявили отвір. Судово-медичний висновок, який замовив Інститут національної пам’яті, виключив, що це був слід від кулі – експерти однозначно заявили, що причиною отвору була ерозія. За їхніми словами, відсутні характерні тріщини, які розходяться від місця, де міг би бути постріл. За словами польської сторони, пошкодження черепа можуть свідчити, що особа, похована в могилі, могла стати жертвою ДТП.
Після робіт на цвинтарі у Грушовичах було підготовлено два висновки – судово-медичний та археологічний. У медичному висновку зазначено: результати дослідження не дають підстав вважати, що на місці пам’ятника були останки воїнів УПА. Археологічна доповідь цілком відповідає медичному висновку.
«Вимога української сторони відновити тут пам’ятник не має підстав. У Польщі право на могилу має кожен, і кожен із членів УПА також (…), й інші мають свої могили і матимуть їх. Проте право на похорон і на могилу є зовсім іншим, ніж право збудувати пам’ятник на честь УПА. На це в Польщі немає згоди», – заявив Шваґжик.
Він також нагадав, що Інститут нацпам’яті Польщі в понеділок надіслав українській стороні рапорт з досліджень на кладовищі у Грушовичах, який потрапив до 5 відповідних українських установ (Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, Міністерство культури, Інститут національної пам’яті, Посольство України у Польщі та Об’єднання українців у Польщі). І додав, що Інститут національної пам’яті запрошує українську сторону до участі у дослідженнях і проявляє добру волю до співпраці.
«Ми показали в Грушовичах, що, хоча не можемо працювати в Україні протягом року, ми відкриті для співпраці. У важких польсько-українських відносинах є шанс іти далі – для цього нам потрібна правда, об’єктивність та надійні наукові дослідження. Ми не можемо будувати майбутнє на причинах, якими керувалися ті, хто побудував пам’ятник у Грушовичах. Будемо підходити до правди маленькими кроками. Сподіваюся, що Грушовичі – це перший маленький крок у правильному напрямку», – сказав заступник голови Інституту національної пам’яті.
Нагадаємо, після проведення досліджень у коментарі Polukr.net голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима заявив, що поляки не хочуть визнавати, що там поховані «упівці», бо їм довелося б тоді відновити могили як військові й охороняти їх на державному рівні.
Глава української групи експертів Святослав Шеремета додав, що дії польського ІНП продиктовані не дослідницькою, а політичною доцільністю. Докладніше про це читайте тут:
Джерело: ipn.gov.pl/pl