середа, 20 Червень, 2018
pluken
Головна / Інтерв’ю / «Владі наших країн слід про минуле пам’ятати, жертв шанувати, діяти за  принципом «пробачаємо і просимо вибачення», а історію віддати дослідникам», – сенатор Богдан Кліх
Богдан Кліх. Фото: facebook.com/bogdan.klich.7
Богдан Кліх. Фото: facebook.com/bogdan.klich.7

«Владі наших країн слід про минуле пам’ятати, жертв шанувати, діяти за  принципом «пробачаємо і просимо вибачення», а історію віддати дослідникам», – сенатор Богдан Кліх

Share Button

Під час Київського безпекового формуму серед гостей був глава меншості в польському Сенаті – очільник опозиційної партії «Громадянська платформа» (ГП) в верхній палаті парламенту Богдан Кліх. За нагоди Polukr.net розпитав сенатора про польсько-українські відносини і його погляди на те, як їх можна було б покращити.

– Від 2015 року відбувається активізація співпраці між Україною і Польщею на тлі риторики, пов’язаної з історичними суперечками. Як можна було б виправити ситуацію з цими історичними дискусіями?

– Сильно шкодую, що польсько-українські відносини погіршились. Вважаю їх ключовими для безпеки Польщі та важливими для України. У цьому сенсі я учень Єжи Гедройця і Юліуша Мєрушевського. Поділяю думку, що немає безпечної Польщі без незалежної України. Особисто присвятив багато років праці задля покращення цих відносин. Відтоді не змінив погляду, що умовою успіху як Польщі, так і України є думання на майбутнє, задля блага поколінь, які прийдуть після нас. 25 років польським та українським політикам вдавалося весь час покращувати відносини між нами. Лише від 2015 року триває їх невпинне погіршення з вини обох сторін.

Соціологічні дослідження показують, що через історичну дискусію між країнами погіршується ставлення звичайних поляків до українців. Чи польські політики розуміють ризики, які це несе для сотень тисяч українських заробітчан у Польщі?

Не зауважую цього погіршення ставлення серед простих поляків. Але якщо таке є, то це відповідальність політиків, які при владі в обох країнах. За 25 років нам вдалося збудувати тривалий і міцний фундамент суспільної довіри між нашими народами, добрі відносини, контакти між звичайними громадянами. Через інтенсивну міграцію, співпрацю університетів, фірм, неурядових організацій виплелася величезна мережа людських контактів.

Якщо подивитися на польсько-українські відносини, то вони мають форму піраміди. Внизу та посередині вони досі стабільні та добрі. Псуватися почали нагорі. Відголос псування поволі сходить додолу. Але, на щастя, це погіршення ще не настільки критичне.

Владі в обох країнах потрібно брати це до уваги. Надіюся, польські та українські політики при владі нарешті візьмуться за голову, і ці відносини вдасться швидко виправити. Наразі критичного погіршення внизу ще не бачу.

Українські заробітчани навпаки покращують польсько-українські відносини, скріплюють їх через тисячі приватних звʼязків. Українських працівників добре оцінюють польські роботодавці з усіх сфер.

Я багато років залучений в будування добрих польсько-українських відносин. Свій рецепт, як виправити ситуацію, виклав у спільному листі з колегою, заступником голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Борисом Тарасюком. Вважаємо, що владі наших країн слід про минуле пам’ятати, жертв конфліктів шанувати, формувати взаємні відносини за принципом «пробачаємо і просимо вибачення», як до цього заклакав папа Іван Павло ІІ і як у минулому чинили наші церкви, президенти, уряди і парламенти, а саму історію віддати дослідникам, які повинні мати свободу, ніхто не може їх карати за погляди, якщо в них немає закликів до насилля і ворожнечі.

Тарасюк зауважив, що останнім часом місце Польщі у відстоюванні інтересів України в ЄС перебрала Литва.

– Українські спецслужби говорять, що постійно відбуваються провокації на польсько-українському прикордонні, щоб зіпсувати відносини між нашими країнами. Які висновки можемо з цього зробити?

– Не маю сумнівів, що це російські провокації, націлені на щонайбільше псування польсько-української співпраці. Росія знає: якщо поляк поб’ється з українцем, то від цього виграє росіянин. Тому завдання спецслужб наших країн – вчасно виявляти та знешкоджувати таких провокаторів.

Атаку на Польське консульство в Луцьку, напад на українську процесію в Перемишлі та інші провокації були справою рук спецслужб Росії. Польські політики це розуміють. Росія вбиває клин між нами, щоб розширювати свою сферу впливу. Польські спецслужби швидко і досить успішно реагують на такі провокації. Як приклад можу навести арешт Агенцією внутрішньої безпеки трьох громадян Польщі, які підпалили Угорський дім культури в Ужгороді. Так само ефективно працювали українські спецслужби. Про це мене запевнила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної співпраці Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона розповіла, що провокатори, які чинили антипольські дії в Україні, ідентифіковані та їх шукають.

Довідка

Богдан Кліх народився 8 травня 1960 року в Кракові. Від 2011 року – сенатор. До цього займав посаду міністра оборони Польщі у 2007–2011 роках. Від 2004 до 2007 року був депутатом Європарламенту від партії ГП та членом Комітету закордонних справ Європарламенту. Був депутатом Сейму у 2001–2004 роках, де працював заступником голови Комітету закордонних справ, членом Комітету з питань національної оборони, польським представником і членом ПАРЄ.

У 1999–2000 роках – заступник міністра національної оборони, а від 1989 до 1999 року – радник керівника польської делегації на переговорах з ЄС. Нагороджений орденом «За заслуги перед Литвою у сфері оборони» та Золотим орденом «За заслуги» від МЗС Словаччини.

Ігор Тимоць

 

Share Button

Також перегляньте

Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Програмі Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна – 15 років

Кілька сотень проектів і більше 400 млн євро фінансування, – уже 15 років Програма транскордонного …