Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Польська опозиційна партія «Громадянська платформа» у вівторок, 20 лютого, планує подати до Сейму альтернативний проект змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Про це написав учора в Twitter лідер цієї партії Гжегож Схетина, – повідомляє «Укрінформ». Натомість голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у коментарі каналу «112 Україна» зазначив: сумнівно, що ці поправки буде ухвалено.
«Написання закону про ІНП міністром Які (заступник міністра юстиції Патрик Які, – ред.) і фатальні тлумачення прем’єра (Матеуша Моравецького, – ред.) призвели до дипломатичної катастрофи. Тому у вівторок ми подамо проекту змін до цього закону. Нема місця для півмір, потрібна швидка та солідарна відповідь», – написав Схетина.
Napisanie ustawy o #IPN przez Jakiego oraz fatalne tłumaczenia premiera doprowadziły do dyplomatycznej katastrofy. Dlatego we wtorek złożymy projekt nowelizacji tej ustawy. Tu nie ma miejsca na półśrodki, potrzebna jest szybka i solidarna reakcja. Wszystkich.
— Grzegorz Schetyna (@SchetynadlaPO) 18 лютого 2018 р.
«Сумніваюся, що проект опозиції буде ухвалений. Опозиція не має достатньої кількості голосів. І я не бачу якихось сигналів з боку сучасної більшості в польському Сеймі, які свідчили б, що в них є інше бачення чи бажання змінити цей закон. Крім того, на жаль, окремі представники опозиції також голосували за нього. І так само представники опозиції свого часу разом із більшістю в Сеймі проголосували за визнання подій на Волині геноцидом», – прокоментував Володимир В’ятрович.
«Побоююся, що зміни, які пропонує опозиція, не пройдуть через парламент. Відповідно, імовірно, що 1 березня набудуть чинності зміни, підписані президентом. Те, що Дуда відправив закон на розгляд у Конституційний Суд, не спиняє його чинності. Конституційний Суд може розглядати його доволі тривалий термін. А тим часом закон діятиме і, очевидно, буде використовуватися як певний репресивний інструмент для «інакомислячих» у Польщі», – додав голова УІНП, і зауважив, що наразі немає причин говорити, що рішення Конституційного Суду буде швидким і позитивним для України.
В’ятрович укотре наголосив, що після набуття чинності цього закону стає фактично неможливим польсько-український діалог істориків: «Тому що власне в польсько-українських статтях не існує винятків для мистецтва і науки, які є у статтях, що стосуються польсько-єврейських стосунків».
На переконання В’ятровича, норми цього закону однозначно зашкодять польсько-українським стосункам. «Понад те, вони можуть бути використані до певної міри для посилення антиукраїнських настроїв у Польщі. Спрямованих як проти заробітчан, так і проти тих українців, які народилися і живуть у Польщі віддавна, які є автохтонами цих територій» – зазначив голова УІНП.
Утім він додав, що з української точки зору важливо й далі наголошувати на тих позиціях закону, які будуть бити по українцях і українсько-польських стосунках, навіть попри те, що на світовому рівні «питання польсько-єврейських стосунків звучить голосніше», бо тема Голокосту є відомішою, ніж українсько-польський конфлікт у часи Другої світової війни, а крім того, Ізраїль заручився підтримкою Сполучених Штатів Америки.
Джерела: twitter.com/SchetynadlaPO, ukrinform.ua, ua.112.ua
