субота, 15 Грудень, 2018
pluken
Головна / Новини / «Спадщина Польщі за межами країни має будити в нас гордість», – Дорота Янішевська-Якуб’як
Дорота Янішевська-Якуб’як. Фото: facebook.com/dorota.janiszewskajakubiak
Дорота Янішевська-Якуб’як. Фото: facebook.com/dorota.janiszewskajakubiak

«Спадщина Польщі за межами країни має будити в нас гордість», – Дорота Янішевська-Якуб’як

Share Button

У Польщі при Міністерстві культури і національної спадщини розпочала роботу нова інституція – Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном. Роботу лише організовують, хоча сам Інститут утворили 18 грудня 2017 року, відповідно до рішення міністра культури Польщі. Установа має займатися збереженням і відновленням польської культурної спадщини за межами країни, зокрема в Україні. В.о. директора Інституту Дорота Янішевська-Якуб’як розповіла Polukr.net про його цілі та завдання.

– Коли Інститут почне працювати і чим конкретно він займатиметься?

– Зараз ми на етапі створення головного офісу Інституту у Варшаві. Набираємо команду. Про конкретні програми та проекти, зокрема в Україні, поінформуємо протягом найближчих тижнів. Запустили нашу інтернет-сторінку. Там можна буде незабаром дізнатися про плани й актуальну роботу. Також є сторінка Інституту в Facebook.

Інститут виник як спеціалізована державна інституція в сфері культури, яку організував віце-прем’єр та міністр культури і національної спадщини Польщі Пьотр Глінський. Він буде втілювати в життя проекти з реставрації і консервації польської культурної спадщини як у Польщі, так і за її межами, проводити науково-дослідні роботи, навчальні та інформаційні заходи, які будуть поширювати знання про польське минуле та культуру.

– Які ще цілі будуть в цієї інституції?

Серед стратегічних цілей Інституту найперше буде збирання та поширення знань про культурну спадщину давньої Речі Посполитої, яка залишилася за межами сучасної Польщі. Це може бути проведення досліджень щодо спадщини багатонаціональної і багатокультурної Речі Посполитої, популяризація цієї інформації.

По-друге, Інститут буде займатися збереженням матеріальних слідів польської культури за межами країни. Це знаки присутності там давньої Речі Посполитої, тих елементів, які формують зараз польську національну ідентичність. Ці речі особливо важливі для полонії – поляків, які живуть за межами Польщі, зокрема в Україні. Вони дають їм відчуття гордості за свою батьківщину та зв’язують їх із Польщею. Тож Інститут буде тісно працювати з полонійними організаціями.

По-третє, провадитимемо комплексні ремонтно-консерваційні роботи, ціллю яких буде збереження особливо цінних об’єктів польської культурної спадщини поза межами Польщі. Теж показуватимемо, як ці відновлені об’єкти вписувалися колись у європейську культуру. Вони мають стати новою візиткою Польщі в ЄС, в Україні та в інших частинах світу.

Ця діяльність має допомогти нам будувати в світі позитивний імідж Польщі та її культурної спадщини як органічних елементів європейської і світової спадщини. Особливо важливо для нас показувати польську культурну спадщину в країнах-сусідах, які колись належали до Речі Посполитої Обох Народів (йдеться про польський та литовський народи – Polukr.net).

По-четверте, будемо активно допомагати еміграційним інституціям і полонійним організаціям, які діють у сфері збереження нашої національної спадщини. Йдеться про тих, хто працює з архівами, музеями та бібліотеками.

Усі це допоможе формувати суспільну свідомість сучасних жителів Польщі та поляків за кордоном, пояснювати актуальність і потребу збереження ними польського спадку за межами батьківщини. Це сприятиме також формуванню патріотизму через відповідні навчальні та волонтерські проекти, які будуть розвивати громадські та особистісні вміння і навички. Наприклад, впорядкування цвинтарів та інших місць пам’яті за межами Польщі, зокрема в Україні.

У своїй роботі будемо тісно співпрацювати і підпорядковуватися Міністерству культури Польщі, дотримуватися міжнародних угод та інших документів, які раніше підписала Польща.

– Чи не гадаєте, що Інститут може займатися чимось на зразок пропаганди польськості, а польська національна гордість, її минуле та суперечки щодо приналежності культурної спадщини можуть спровокувати нові конфлікти з українцями?

– Це не належить до завдань Інституту, який натомість буде займатися збереженням і популяризацією польської культурної спадщини, яка залишилася за межами давньої Речі Посполитої. Нині ця спадщина знаходиться на теренах суверенних сусідніх країн, як і спадщина польської еміграції в Західній Європі, обох Америках, Азії та Австралії. За межами Польщі живе нині близько 21 млн. поляків, тоді як у самі Польщі 38 млн. Найбільше в США – близько 10 млн., в Канаді – понад 1 млн., в Бразилії – 2 – 3 млн., в Німеччині – 1,5 – 2,5 млн. Діяльність Інституту буде схожа на роботу Міністерства культури і національної спадщини в цій сфері протягом останніх років.

Збереження польської національної спадщини закордоном не має нічого спільного з пропагандою. Про це свідчать останні успішні проекти Міністерства культури як із українською стороною у Львові, так і литовською – у Вільно чи латвійською – у Краславі. Зберігаємо нашу спільну спадщину, яке є важливою складовою європейської та світової спадщини.

ЗМІ про Інститут

Як пише Gazeta Wyborzca, зараз Міністерство культури Польщі видає на цілі, схожі з роботою нового Інституту, близько 10 млн злотих на рік. Зараз відповідний міністерський департамент культурної спадщини Польщі поза межами країни, на базі якого створено Інститут, займається переважно цвинтарями та костелами на східних теренах ІІ Речі Посполитої. Наприклад, одна з його робіт – реконструкція каплиці при Латинському катедральному соборі в центрі Львова.

Як пише видання Nowy Dziennik, міністр Глінський розповів, що Інститут буде підтримувати близько 30 польських культурних інституцій за кордоном – зокрема в Швейцарії, Франції, Великій Британії та США.

Ігор Тимоць

Share Button

Також перегляньте

Митрополит Епіфаній (посередині). Фото: facebook.com/petroporoshenko

Об’єднавчий собор обрав предстоятеля Української церкви

Предстоятелем Української церкви став Митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній. Його обрали сьогодні, 15 грудня, під час …