Опозиційна Польська селянська партія (PSL) подала до Сейму проект закону про встановлення 11 липня «Дня пам’яті жертв геноциду, здійсненого ОУН-УПА на східних кресах ІІ Речі Посполитої». Про це сказав на прес-конференції у польському Сеймі лідер партії Владислав Косіняк-Камиш, представляючи цей законопроект, – дізнався POLUKR.net із сайту партії.
«Цей день має бути днем шани і засторогою для майбутніх поколінь», – сказав Косіняк-Камиш.
Нагадаємо, в липні 2016 року Сейм Польщі прийняв резолюцію щодо Волинської трагедії, назвавши її «геноцидом польського народу» і встановивши 11 липня Національним днем пам’яті. Косіняк-Камиш пропонує ухвалити закон щодо відзначення «дня пам’яті польських жертв від рук українських націоналістів», оскільки «закон є актом вищого рівня, значно тривалішим, ніж будь-яка резолюція», – цитує депутата «Укрінформ».
За його словами, на відміну від резолюції, закон має затвердити ще Сенат і президент. Відтак органи законодавчої і виконавчої влади, незважаючи на те, хто перебуває при владі, «беруть на себе відповідальність» за реалізацію закону, який дає «ширші можливості».
Як повідомив лідер повідомив, законопроект також передбачає внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі (IPN).
У ньому пропонують Комісії з розслідування злочинів проти польського народу «додати до каталогу злочинів, скоєних проти осіб польського громадянства або польських громадян іншої національності від 8 листопада 1917 року до 31 липня 1990 року, злочини, вчинені українськими націоналістами».
Також партія хоче заборонити пропагування ідеології ОУН-УПА на території Польщі – за це вони пропонують карати штрафом, а також ув’язненням до двох років.
В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. 11 липня 1943 року польські історики називають «кривавою неділею» і вважають початком етнічних чисток, які здійснили проти поляків українські націоналісти на Волині. Вони стверджують, що тоді підрозділи УПА напали на майже 100 місцевостей у Волинському регіоні.
Українські ж історики вважають Волинську трагедію частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років, коли відбувалися обопільні етнічні чистки українського та польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, УПА та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів 1943 року За різними даними, внаслідок подій на Волині загинули десятки тисяч поляків і тисячі українців.
Торік Сейм Польщі встановив 11 липня «Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян ІІ Речі Посполитої». Цей крок польського спричинив неоднозначну реакцію та критику з боку української сторони.
Джерела: psl.pl, ukrinform.ua