неділя, 24 Вересень, 2017
pluken
Головна / Аналітика / «Сімка» за паспортом – багато галасу з нічого?
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

«Сімка» за паспортом – багато галасу з нічого?

Share Button

Держспецзв’язок хоче, аби українці реєстрували simкарти за паспортом, проте у Верховній Раді наразі немає навіть зареєстрованого законопроекту

Українська Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язок) розробила пропозиції змін до законів, які передбачають реєстрацію всіх абонентів мобільних операторів за паспортами. Ці зміни пропонують для виконання рішення РНБО. Проект закону ще не зареєстрований у Верховній Раді, але вже викликав резонанс.

Аргумент «за» реєстрацію – вона потрібна для підвищення рівня боротьби з економічними злочинами у банківській сфері та для збільшення можливостей виявлення терористичної загрози. Саме так пояснює Держспецзв’язок. На думку авторів запропонованих змін, це сприятиме зменшенню рівня «мобільного шахрайства», злочинів з банківськиими операціями, допоможе веденню бізнесу в умовах «цифрової економіки».

Серед аргументів «за» – реєстрація за паспортом існує в близько сотні країн. Зокрема, в деяких країнах ЄС і США з метою боротьби з тероризмом.

У сусідній Польщі реєстрацію за паспортом в цілях боротьби проти тероризму ввели в липні 2016 року. Перехідний період тривав півроку. З початку 2017 року всі абоненти в Польщі повинні реєструватися за паспортом. Проте діючій владі в Польщі польська опозиція та ЄС закидають авторитарні замашки.

У сусідніх авторитарних країнах, де діє реєстрація за паспортом, виник «чорний» ринок, коли картки операторів реєструють на підставних осіб. Тож спокійно можна купити картку без паспорта. Така практика існує в Росії та Білорусі.

Ще одна проблема, якщо б такі поправки прийняли, то слід було б у короткі терміни зареєструвати велику кількість абонентів. Представники мобільних операторів кажуть, що не встигли б.

Існують два типи абонентів у світі – контрактники та передплатники. В Україні переважно передплатники. Оператори це робили свого часу, аби отримати щонайбільшу кількість абонентів своєї мережі. Контрактники у нас переважно зареєстровані за паспортом – це близько 10% абонентів. Решта 90% – переважно незареєстровані передплатники. У «Київстарі» близько 23 млн. абонентів, у Vodafoneблизько 21 млн. і так далі. У пропонованих змінах для реєстрації цих мільйонів абонентів пропонується від трьох місяців до півроку. Оператори кажуть, що цього часу замало і частину абонентів довелося б позбавити зв’язку. А це порушення прав споживачів.

З іншої сторони, українські спецслужби за рішенням суддів й так можуть законно слідкувати за абонентами – яскраве свідчення цьому смс-застереження, які приходили учасникам протестів на Майдані під час революції Гідності. Ще один аргумент «проти» – у суспільстві є страх, що такі дії вестимуть до авторитаризму. У країні, що пережила за 10 років дві революції проти спроб встановлення авторитарних режимів – небезпідставні.

Схожі законопроекти про реєстрацію за паспортом в Раді безуспішно пробували прийняти вже п’ять разів – одного разу в пакеті так званих «диктаторських законів» від 16 січня 2014 року. Потім була спроба в 2015 році. Є сумніви, що й цього разу проект закону, по-перше, зареєструють в Раді, а, по-друге, він набере достатньо голосів, аби його прийняли.

На підтвердження цієї думки висловився міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, ініціатива не знайде підтримки у Раді. Урядовець вважає її неактуальною та незрозумілою для суспільства. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Еспресо».

«Будь-яка ініціатива, яку пропонують, і яка стосується широкого кола людей, вимагає пояснення – чому це потрібно, які цілі переслідує держава, або той чи інший державний орган, і який буде результат для суспільної та національної безпеки», – сказав Петренко.

У нас багато незареєстрованих проектів законів, які навіть не доходять до реєстрації в Раді, проте обговорюються в суспільстві. Можливо, таким чином у владі перевіряють реакцію суспільства на пропоновані зміни.

Коментарі

kozlov2Микола Козлов, експерт з електронного урядування Інституту суспільно-економічних досліджень

Аргументи Держспецзв’язку, що ці зміни допоможуть боротися з економічними злочинами, шахрайством і тероризмом, максимально відповідні для випадків із шахрайством. Слід робити якнайбільші перешкоди злодіям. Щодо боротьби з тероризмом, то тут лише частково зміниться ситуація чи взагалі не зміниться. На сході України у нас дещо інші завдання, бо потрібно з маси абонентів визначити тих, в кого підозріла поведінка, тих, хто, наприклад, в’їхав в Україну з Білорусі, вимкнув телефон і включив його у Луганську. Звичайно, якщо скоротити час на ідентифікацію користувача, то це допоможе, але це не головний чинник у боротьбі з тероризмом в Україні. Проте, існують інші засоби зв’язку, яким можуть користуватися терористи – як от мобільний інтернет. Такий трафік взагалі складно відстежити.

Реакція недовіри до таких ініціатив суспільства цілком прогнозована і очікувана. Плітки про прослуховування українців без належних на те підстав, розсилка смс під час подій на Майдані – усе це формує страхи щодо контролю над нами. Проте, більшість із нас і так себе вже ідентифікували в інтернеті. Люди реєструються в різноманітних сервісах, всюди вказують свої ПІБ і телефон. Тому влада не отримує значно більше, ніж зараз мають спецслужби.

У реєстрації абонентів є ще одна зацікавлена сторона – сам оператор мобільного зв’язку. Мати базу в кілька мільйонів ідентифікованих абонентів – це економічна вигода. Додайте можливість визначити поведінку абонентів, їх пересування, користування сервісами, і оператор зможе сформувати таргетовані розсилки, і продавати значно ефективніше свої послуги відповідним рекламно-зацікавленим сторонам. Є багато шляхів як легально заробити на таких даних гроші.

cc404bf-shaaf-200_160x160Метью Шааф, директор представництва міжнародної правозахисної неурядової організації Freedom House в Україні

Із обережністю ставимося до можливої обов’язкової реєстрації simкарт в Україні. Це може стати ще одним важелем для нагляду над користувачами телекомунікаційних послуг і порушенням їхніх прав. Зокрема, на приватне життя. Слід враховувати контекст країни, мету цього кроку, його пропорційність до потенційних загроз і ступінь захищеності інформації про цих користувачів. Питання реєстрації може досить сильно вплинути на рейтинг України в нашому звіті «Свобода в мережі», якщо додатково не буде вжито відповідних заходів для захисту зібраних особистих даних, якщо цими даними зможуть зловживати чиновники, спецслужби, чи інші особи для незаконних цілей та порушення прав людини.

Джерела: Радіо Свобода, Finance.ua, Еспресо, Громадське

Share Button

Також перегляньте

Фото: oblrada.lviv.ua

У Львові обговорили перспективи транскордонної співпраці України та Польщі

У жовтні – листопаді цього року заплановано обліт перспективних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.