Вузька дорога у Європу: до Львова хочуть прокласти євроколію

Україна шукає можливості та гроші, аби прокласти до Львова залізничну колію європейського стандарту. Йдеться про так звану вузьку колію, шириною 1435 мм, тоді як звична українська колія має радянський стандарт і становить 1520 мм. Уніфікація колії має суттєво пришвидшити час, за який потяги доїжджатимуть з України до міст Європи. На першому етапі йдеться сполучення колією європейського зразка Львова з польськими містами, у перспективі ж експерти говорять про можливий вихід до Чорного моря.

Шлях на Варшаву

Ідея вузької колії до Європи зі Львова далеко не нова. Про можливість її будівництва говорять уже більше 20 років – чи не від початку незалежності. Основні переваги, за словами експертів, — зручність для пасажирів, адже на кордоні більше не доведеться годинами чекати на так звану заміну коліс на вагонах, а точніше заміну ходової частини (зараз через різницю колій ця процедура займає всередньому до трьох годин), та можливість Україні активніше працювати в рамках ІІІ Європейського транспортного коридору, а отже, залучити додатковий транзит вантажів, які нині минають українську територію через технічні затримки на кордоні.

За ці роки залізничники та влада розглядали два різні варіанти прокладання колії. Один мав поєднати Львів з Варшавою (через Рава-Руську – Замость – Люблін), інший – з Краковом (через Мостиська і Перемишль).

«Обидва напрямки є однаково перспективні і цікаві. Вони просто дуже різні, – коментує polukr.net директор Львівської філії Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту Ярослав Болжеларський. – Якщо говоримо про лінію на Перемишль, це абсолютно нове будівництво, що потребуватиме значно більших коштів. Але на цьому напрямку є певність, що вдасться зробити колію швидкісного руху (до 200 км/год). Інший варіант – реконструкція колії на Варшаву через Рава-Руську. На цій ділянці колія шириною 1520 мм функціонує вже давно і фінансові вкладення у такий проект на перший погляд очікуються меншими, адже достатньо буде побудувати суміщену колію. Однак складно сказати, які саме будуть обмеження по швидкості на цій ділянці. У будь-якому випадку обгрунтування виботу між цими варіантами потребує значних наукових досліджень».

За словами експертів, напрямок на Перемишль може бути більш перспективним для пасажирських перевезень, адже це напрямок, що пов’язує Жешув, Краків і далі йде на Дрезден. Напрямок на Варшаву – це напрямок на країни Балтії. Він може бути перспективніший для вантажних перевезень. Адже нині більшість вагонів, окрім цистерн, перевантажують на кордоні і далі Європою вантажі їдуть на інших вагонах, аніж по Україні.

«Наш університет, зокрема, займається проблемами і готує спеціалістів у галузі інтероперабельності, що визначається як здатність до взаємодії між залізничним транпортом різних країн. На жаль, Україна тільки починає впроваджувати директиви інтероперабельності. Ми готові проводити дослідження і в межах проектів прокладання колії європейської ширини», – запевняє Ярослав Болжеларський.

Львівська міська рада не раз озвучувала свою зацікавленість у проекті. Однак, за словами багаторічного керівника управління зовнішніх відносин та інвестицій Львівської міської ради, а нині народного депутата України Сергія Кіраля, для початку роботи над проектом бракувало політичної волі. Будь-які серйозні дослідження чи переговори блокували на найвищому рівні.

«Ми серйозно займались цим проектом з 2007 року. Але тоді основна проблема була у тому, що його завжди блокували на усіх державних рівнях. Чому? За часів Януковича, спершу прем’єр-міністра, а пізніше президента, уся політика була проросійською і усі проекти не могли суперечити стратегічним геополітичним баченням, які розроблялись у Москві», – розповідає Сергій Кіраль.

Річ у тім, що Москва вже не перший рік має альтернативний проект будівництва широкої колії до Відня. Він буксував через позицію Європейського Союзу, але його активно намагались підштовхувати. Україна підтримувала прокладання широкої колії до австрійської столиці, блокуючи альтернативні, каже Сергій Кіраль. Російська компанія вперше запропонувала цю ідею ще у 2006 році. 2009 року залізничні компанії Росії, України, Словаччини та Австрії створили спільне підприємство Breitspu Planungsgesellschaft mbH для реалізації цього проекту. Нещодавно в Австрії представили техніко-економічне обґрунтування проекту будівництва залізниці від Кошице до Відня, який належить Російській залізниці. Вартість проекту оцінили в 6,5 млрд євро, протяжність нової колії – 400 км. Згідно ТЕО, роботи планується почати у 2023 році. Перший етап проекту буде завершено до 2033 року. У повному обсязі магістраль буде введена в експлутацію у 2050 році. Про участь України у проекті компанія-засновник не згадує.

Попри наміри Москви, здається, нині врешті в українського уряду з’явилась політична воля не до спільного будівництва з Москвою, а до вузькоколійки на своїй території. Принаймні, якщо вірити публічним заявам. Наразі посадовці зупинились на одному з двох можливих напрямків колії. Першочергово у владних київських кабінетах шукають можливість прокладання європейської колії до Варшави. Міністерство інфраструктури заявляє, що на це будівництво потрібно 50 млн євро.

За словами керівника Львівської залізниці Івана Груника, загальна дистанція від Варшави до Львова становить близько 330 км. Сьогодні європейська колія проходить територією Польщі і 7 км до Рави-Руської. Україні залишається побудувати 58 км шляху до Брюховичів. За підрахунками залізничників, якби проект реалізували, то від Львова до кордону потяг проїжджав би шлях за годину і ще близько трьох їхав територією Польщі до Варшави.

«Зараз ми шукаємо потенційних інвесторів, щоб побудувати колію до Брюховичів. Брюховичі – це околиця міста, ми готові побудувати всю логістику там, щоб був доступний під’їзд і до центру Львова і залізницею, і автомобілем», – розповів Іван Груник на форумі місцевого розвитку, що проходив у Трускавці у червні цього року.

Кому і навіщо потрібна нова колія?

«Для нас дуже важливо налагодити швидкісне сполучення з Європою. Розуміємо, що нині є дуже велика потреба комунікації між містами України та Польщі. Особливо це відчутно у часі великих подій: виставок, форумів тощо, під час переговорів та реалізації великих інвестиційних проектів. Логістика у таких випадках є ключовим питанням. Тому, зрозуміло, ми максимально зацікавлені у зменшенні часу, який витрачається на дорогу. Швидкісна колія – проект, про який ми говоримо давно, але багато залежить від залізниці. Зі свого боку ми готові допомагати, аби проект таки відбувся», – запевнив PolUkr.net заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

За словами Сергія Кіраля, колія єдиного зразка передусім дасть нове дихання Угоді про вільну торгівлю.

«Нам потрібно, аби торгівля з європейськими країнами розвивалась. Коли фізично складно перевозити вантажі і складно кудись добратись, наприклад, відвідати певну виставку, це дуже ускладнює роботу. Достатньо просто перетнути україно-польський кордон з кілометровими чергами з 5-10 годинними очікуваннями, аби зрозуміти, якою є ситуація нині. З такою низькою доступністю України для наших стратегічних партнерів неможливо говорити про вихід на нормальні обсяги торгівлі, інвестицій та бізнесу», – переконаний народний депутат.

Якщо ж розглядати перспективу пасажирських перевезень, завдяки колії європейського зразка Львів може стати транспортним центром для України. У міській раді кажуть, до міста можна організувати швидкісні потяги з різних міст України, тут вони стикуватимуться в часі з поїздами до європейських країн.

«Люди з різних міст зможуть приїхати до Львова, пересісти на потяги до Берліна, Кракова чи Відня, де швидко вирішити свої справи та повернутись назад. Багато-хто з українських бізнесменів і не думає їхати у Європу зараз, розуміючи, що таке кордони. Швидкісна залізнична лінія може це змінити», – розповідає своє бачення Сергій Кіраль.

Після Львова: об’єднання трьох морів?

Наразі Україна замахнулась на реалізацію проекту прокладання європейської колії до Львова. За оцінками фахівців, на це треба буде щонайменше кілька років, за умови, що інвесторів вдасться знайти. Однак перспективи прокладання вузької колії далі вглиб країни могли би бути ще цікавіші. Наразі такі проекти радше футуристичні мрії, але, запевняє Сергій Кіраль, про них варто говорити у контексті векторів майбутнього розвитку України та євроінтеграційних прагнень.

«У Польщі активно обговорюють ідею об’єднання трьох морів – Балтійського Чорного та Адріатичного та будівництва інфраструктури у межах країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина), – розповідає Сергій Кіраль. – Йдеться також про перспективи проекту RailBaltica, який стартував вже більше 10 років тому і полягає у будівництві європейської колії через країни Балтії (де на багатьох ділянках теж широка колія – ред) до польсько-литовського кордону. Таким чином європейською колією буде об’єднано скандинавські країни. Ідея є в тому, що для сполучення з Туреччиною і близьким сходом бракуватиме лише цього маленького перешийка приблизно у 300 км між українсько-польським і україсько-румунським кордоном. А можемо отримати майже пряму лінію між Туреччиною і скандинавськими країнами». На його переконання, це може бути один з найбільших міжнародних проектів в рамках євроінтеграції України.

Мирослава Іваник