У столиці в Музеї шістдесятництва відбувся круглий стіл на тему «Чому Польща перетворюється з адвоката Європи на прокурора». Організаторами заходу виступили Інформаційний центр «Міжмор’я» та «Фонд підтримки демократичних ініціатив» за підтримки «Єдиного союзу патріотів України».
Під час круглого столу було обговорено актуальні проблеми міждержавних українсько-польських відносин у контексті останніх заяв міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського щодо неможливості євроінтеграції України до Євросоюзу без вирішення історичних питань і питань щодо прав польської меншини.
На думку експертів ІЦ «Міжмор’я», сьогодні в Україні та Польщі реалізується російський сценарій, спрямований на побудову конфлікту ідентичностей та інтересів, насамперед – у сфері національної пам’яті. «Третя сторона» постійно шукає нові теми для зіткнень, намагається «намацати» живі протиріччя між двома народами.
Як зазначив експерт ІЦ «Міжмор’я» Юрій Міндюк, українська присутність у Польщі дуже слабка і неналежно представлена, особливо враховуючи зазначені обставини. А з іншого боку, нині вкрай необхідно активізувати українську позицію в Польщі, збільшити присутність у дипломатичному, політичному, інформаційному, культурному, громадському полі. Цей напрям потрібно зробити пріоритетним, надати йому організаційну, медійну та ресурсну підтримку.
Учасники круглого столу запропонували звернути увагу на систему взаємного захисту прав «споріднених меншин». Наголошено, що від 2015 року в Україні триває реформа децентралізації, яка передбачає утворення самодостатніх територіальних громад, зокрема й за етнічним критерієм. Утворення Мостиської, Довбишівської і, скажімо, Полонської польських громад в Україні стало б запорукою новітньої спроби порозуміння – у разі відмови польської сторони від постімперського шовінізму, подальших звинувачень українства в історичних злочинах та аналогічного національно-територіального захисту українців Польщі. Такий план вигідний обом державам, але в аспекті меншин і громад вигідніший польській стороні, оскільки зберігає й частково відроджує полонію в Україні. Така ініціатива ніяк не загрожує територіальній цілісності України.
Експерти, які взяли участь в обговоренні, вважають, що українська сторона також має протистояти кремлівським сценаріям. Йдеться про реалізацію спільних синергетичних програм для двох країн, найперше – в інформаційній, економічній, культурній, громадській сферах. Необхідно чинити спротив діяльності кола людей, які працюють проти порозуміння польського та українського народів – політиків, громадських діячів, медіа-активістів тощо.
Наступний крок – налагодити тіснішу співпрацю з неофіційним колом «друзів України» в Польщі в усіх площинах – від політичної до бізнесової, культурної тощо. Україна та Польща мають поділяти думку, що важкі сторінки історії треба досліджувати науковцям, і це повинно бути доменом академічної сфери, а не мас-медіа, суспільної міфології і міжнародних відносин. Польська сторона повинна отримати чіткий сигнал, що недружні заяви офіційних осіб будуть сприйматись дуже гостро і серйозно.
Учасники заходу вкотре наголосили на необхідності досягнути консенсусу серед українських системних націоналістичних і патріотичних організацій щодо неможливості прямих симетричних відповідей на провокації з польського боку, зокрема руйнування могил чи пам’ятних знаків, нападів на приміщення чи представників польської національної меншини.
Участь у круглому столі взяли Євген Карась, координатор руху «Січ»; Даріуш Матерняк, головний редактор порталу PolUkr, директор Центру аналізу «Польща-Україна» (Варшава); Євген Білоножко, головний редактор порталу PoloNews; Олексій Курінний, член правління Фонду підтримки демократичних ініціатив; Юрій Міндюк, експерт ІЦ «Міжмор’я»; Костянтин Канішев, експерт Лабораторії політичних стратегій та аналізу й інші.
Нагадаємо, що Інформаційний центр «Міжмор’я» був створений у квітні 2017 року. Його мета – “інформувати широку громадськість про ідею Міжмор’я – геополітичного союзу країн Балто-Чорноморського простору. Насамперед – це Україна, Польща та країни Балтії, а потенційно – Білорусь, Молдова, Грузія, Румунія та інші. В ситуації безпекових, економічних та політичних викликів з боку Росії ці країни можуть принаймні здійснювати поглиблену координацію дій, а в кращому разі – вести спільну оборонну, економічну та політичну діяльність для захисту свого суверенітету”.