п’ятниця, 17 Листопад, 2017
pluken
ГАРЯЧІ НОВИНИ
Головна / Інтерв’ю / «Треба розуміти, що пацієнта лікує не таблетка, а лікар», – заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський
Олександр Лінчевський. Фото: uacrisis.org
Олександр Лінчевський. Фото: uacrisis.org

«Треба розуміти, що пацієнта лікує не таблетка, а лікар», – заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський

Share Button

В Україні стартує медична реформа. Депутати Верховної Ради 8 червня в першому читанні проголосували щодо двох законопроектів, поданих Міністерством охорони здоров’я. Вони мають змінити принцип фінансування медичної допомоги. Закон № 6327 вводить поняття частково платної медицини та гарантованих безкоштовних послуг. Законопроект № 6329 Рада провалила. Відповідно до нього, держава мала розрахувати єдиний тариф за кожну послугу лікаря. Утримувати і розвивати лікарні повинні місцеві ради.

Згідно з реформою, безкоштовною має залишитися первинна допомога – послуги терапевта, сімейного лікаря та педіатра. Держава також заплатить за екстрену і паліативну (як-от онкохворі – Polukr.net) допомогу. У 2018 році МОЗ має змінити фінансування первинної медицини. Зокрема, держава має платити лікарю «первинки» 210 гривень на рік за кожного пацієнта. Для цього терапевти, сімейні лікарі та педіатри від липня почнуть підписувати з пацієнтами договори. До 2020 року повинна змінитися оплата роботи медиків спеціалізованої та високоспеціалізованої медицини. Частку співоплати щорічно визначатиме уряд. Національна служба здоров’я натомість платитиме лікарням за фактом надання послуг. Цю службу мають створити до 2020 року. За підрахунками МОЗ, у 2020 році українці будуть платити за медпослуги в розмірі 11-13% від обсягу фінансування охорони здоров’я. У законі визначено, що лікувати безкоштовно чи на пільгових умовах будуть учасників АТО, інвалідів, пенсіонерів, осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, дітей, соціально незахищених.

Законопроекти, подані МОЗ, взаємопов’язані. Другий закон про фінансові гарантії надання медпослуг, не підкріплений грошима з бюджету, не матиме сенсу. Це означає, що вся реформа не працюватиме. Розглянути законопроекти Рада має 22 червня. Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський розказав Polukr.net про важливість і суть реформи.

– Наскільки реально, аби за потрібні законопроекти Рада проголосувала і почалося повноцінне впровадження реформи?

– Тут багато, якщо не все, залежить від тиску суспільства на депутатів, аби вони проголосували за ці закони. Є два напрямки реформ, які зроблять цю державу життєздатною та перспективною: армія і медицина. Результати реформ у цих сферах відчуємо вже сьогодні. Знаємо, який стрибок зробила армія за три роки, а який ще потрібен. Медицина теж повинна зробити стрибок.

Противники реформи живуть із переваг недосконалої медичної системи. Вони фінансово зацікавлені в провалі прозорої системи міжнародних закупівель, прагнуть, щоб усе залишилося, як є. Їхнє лобі, депутати, завжди голосуватимуть проти реформи. Проте є група депутатів, які вагаються. Наша надія на них, на дисципліну депутатів, які за нас. Так працює демократія – наші депутати мають розуміти, що їх не переоберуть, якщо реформу провалять.

Медреформа не в топі новин, не з неї починають випуски на провідних каналах, вона втиснута десь між погодою та розвагами. Це свідчить, що в нас кепські справи. Так, як зараз з медициною – далі не можна. Кожен день затримки реформи – це чиїсь втрачені чи скалічені життя.

За нашими скромними приблизними підрахунками у бік зменшення, лише впровадження програми боротьби із серцево-судинними хворобами – це 3000 врятованих українців на рік. Уявіть три тисячі людей – це чиїсь рідні, близькі. Щороку на дорогах України гине близько 5000 осіб. Із них 1500 можна було б врятувати, якби наша швидка допомога працювала так, як у США.

Перспективи голосування в Раді дуже залежать від позиції суспільства. Канал «Інтер», наприклад, виступає на боці противників реформи. Від суспільства залежить, кому воно повірить і кого підтримає.  

– Поясніть, будь ласка, суть реформи.

Зараз у Раді йде війна за фінансові гарантії для реформи. Скажімо, лікарня на 200 ліжок потребує якогось фінансування. Байдуже, скількох хворих там лікують. 25 років видаємо гроші на стіни та ліжка. Досі МОЗ фінансує будівлі. Це приклад жахливої радянської спадщини.

Приклад – Ужгородська міська лікарня. Там хірургічне відділення на 40 ліжок. П’ять медиків виконують 1400 операцій на рік. До них черга пацієнтів з сусідніх районів, бо вони якісно лікують. Беремо іншу обласну лікарню з хірургічним відділенням на 60 ліжок. Там сім лікарів, які виконують 100 операцій на рік. У всіх цих медиків однакові зарплати. Бо лікарні фінансують за ліжка, а не за операції. Ба більше, лікарі стаціонару на 60 ліжок отримують більше, ніж на 40. Так працював СРСР. Ми це дбайливо зберігаємо. Що робить лікарня на 60 ліжок задля виконання плану – запрошує пацієнтів, затримує їх довше, ніж треба, записує мертві душі, кладе кого не слід. Бо лікарня зацікавлена не вилікувати, а в плані ліжко-днів.

Це безглузде словосполучення «план ліжко-днів». Не врятувати хворих, а виконати план. Наше завдання – перевернути все, платити лікарям за послуги. У центрі реформи – пацієнт. Держава і пацієнт оплачують послуги якісного лікування.

Маємо хорошого лікаря, який отримує 3200 грн на місяць. Його радять вам інші пацієнти. Маємо бездару, який має стільки ж. Один працює від 9 до 13, інший сидить, доки потрібно. Вони однаково заробляють. Систему не цікавить якість лікування. Хочемо, аби лікар отримував за кількість пацієнтів, які до нього звернулися і уклали з ним угоду. Троє уклали – за трьох отримує.

Лікар стає зацікавлений, щоб до нього прийшло більше пацієнтів. Це конкуренція за пацієнта. Це інтерес та гроші лікаря. Ці гроші дають йому можливість нормально жити і мотивовано працювати. А пацієнт отримує якісне лікування. Вам не сподобався лікар – пішли до іншого. Лікар і лікарня конкурують за пацієнта, а лікарні за лікарів, щоб заробляти більше.

Фінансів у системі достатньо. Встановивши справедливі правила їх розподілу, можна забезпечити і гідне лікування, і гідні зарплати. Мільйони витрачаємо на опалення непотрібних корпусів, які стоять пусткою.

Ще один радянський ідіотизм – фінансування потреб. Лікарня заявила про потребу на -надцять мільйонів і бюджет їй видав. Лікарня витратила левову частку цих грошей на енергоносії. Щойно головний лікар стане комунальним підприємцем, то купить енергозберігаючі вікна, зекономить на комуналці та зможе збільшити зарплату лікарям, а отже, “заманити” кращих. Наразі ж маємо, що лікар отримує 3200 грн, розумніші втікають за кордон, покращувати нічого ніхто не може – усе погано. Реформа дозволить платити лікарям у рази більше, а це позбавить їх корупційної мотивації. Усе взаємопов’язано.

– Це теж забезпечить від необхідних «подяк», які зараз отримують лікарі?

– Ніде в цивілізованому світі цих добровільно-примусових подяк немає. Вірю, що зможемо після впровадження реформи працювати, не вимагаючи. Наразі лікарі вимушені це робити задля свого виживання.

– Обраховували, якою може стати середня зарплата лікаря?

Поки що не знаю конкретних цифр і не хочу маніпуляцій щодо цього. Щороку кожен українець сплачує понад 1100 грн податків, які йдуть у великий медичний казан. Це в сумі 50–80 млрд грн. Цього достатньо, аби фінансувати гарантований пакет послуг. Внаслідок реформи не треба буде платити більше. Податки залишаться ті ж. Але перерозподіл грошей перейде прямо до тих, хто надає послуги. Якщо одним словом охарактеризувати реформу охорони здоров’я, то це – реформа якості надання послуг.

Справжні незворотні зміни будуть відчутні, коли суспільство адекватно сприйматиме та підтримуватиме інвестиції лікарняних грошей в освіту лікарів. Щоб на дверях кабінету лікаря писало, які програми підвищення кваліфікації він пройшов останнім часом.

Зараз усіх цікавить, чи дадуть безплатну таблетку. Уся дискусія реформи про те, скільки таблеток буде безкоштовно. Я буду щасливий, коли пацієнти почнуть питати, а скільки медиків упродовж року лікарня відправила на стажування за кордон, скільки іноземних журналів передплачено, скільки міжнародних конференцій відвідали лікарі моєї лікарні.

Наявність безплатних ліків не означає їх автоматичного правильного та якісного застосування. Хочу, щоб суспільство вимагало сертифікати про навчання. Треба розуміти, що пацієнта лікує не таблетка, а лікар. Він не народжений розумним, йому треба вчитися після диплому, і багато вчитися. Медик повинен володіти мовами, їздити за кордон. Суспільство, мов наглядова рада лікарні, має питати, чому вклали гроші в нову бруківку на території медзакладу, замість того, щоб наших лікарів відправити на навчання.

– Яким чином реформа допоможе технічно переоснастити лікарні?

– Вже сьогодні говоримо про впровадження міжнародних протоколів лікування. Нині кожному лікувальному закладові дозволено впровадити європейські, американські чи австралійські протоколи. Наприклад, якщо у разі інфаркту за протоколом пацієнт потребує ангіографії та коронарного стентування, а в лікарні немає відповідних приладів, то лікарня пише запит в департамент і міністерство та каже, що хоче лікувати пацієнта за новим технічним протоколом, але немає, наприклад, МРТ. Виконання цього наказу дає важіль, чому саме міністерству треба купувати те чи інше обладнання. Уже наказом № 1422 даємо важіль змінювати систему під потреби пацієнта, а не навпаки.

Досі в протоколі про лікування чорним по білому було написано, що лікар має старатися лікувати якнайкраще, виходячи з можливостей закладу. Пацієнту з інсультом треба зробити МРТ, але такого приладу немає, тож постукаємо його по коліну молоточком. Це ж безглуздя.

– Якщо усе проголосують, то які часові рамки проведення реформи?

Як пацієнт відчує, що лікар лікує за новим клінічним протоколом, відчує ефект від призначення правильного препарату, то побачить суть реформи. Вже сьогодні працює програма «доступні ліки», працюють нові клінічні протоколи, закуповують нове обладнання. Тобто якісь кроки робимо. Але вкрай потрібні закони, аби владнати фінансовий механізм цієї реформи.

Можете вже знайти в аптеку, на якій є наклейка «Доступні ліки». Там можете взяти безкоштовно препарати, якщо, наприклад, ви сердечник і не можете собі їх купити. Виписується не конкретний препарат, а активна речовина, яка може бути в кількох препаратах різної вартості. Держава оплачує певну мінімальну вартість, решту – доплачує пацієнт. Тобто доплачує різницю від базової ціни основного препарату.

Уперше в сучасній історії України кожен громадянин може безкоштовно отримати ліки від найпоширеніших хвороб – серцево-судинних, астми та діабету другого типу. Це хвороби, які призводять у нас до найбільшої кількості смертей, стають тягарем для суспільства.

Пацієнт з діабетом, якому відріжуть ногу, стає клопотом для суспільства. Для нього це особиста трагедія. Ми, як співгромадяни, зацікавлені, щоб він лікувався. Отже, ця програма фінансується з наших податків, уряд ці доступні ліки забезпечує. Це суспільний, моральний та цивілізаційний вибір суспільства.

– Модель охорони здоров’я якої країни брали за основу під час планування медичної реформи в Україні?

– За основу брали здоровий глузд. Скажемо, що французька, то накинуться на нас, що там такі проблеми. Скажемо – американська, а нам зразу – «Обамакейр» (система фінансування державою медичного страхування для незаможних верств суспільства – Polukr.net) провалився, чинний президент США Трамп реформу скасував. Скажемо, що британська, а нам у відповідь – це ж катастрофа, це найбільший роботодавець у країні, вони всі там стогнуть. Так, вони стогнуть, але живуть у середньому на 10 років більше, ніж ми. Тому не важливо, звідки.

Наша система державного медичного казана, звідки розподіляють гроші за конкретні послуги – найбільше нагадуватиме британську. Але нам до Великої Британії та їхніх проблем далеко – цивілізаційний стрибок. Тобто наша система нагадує британську, але це не значить, що британські проблеми стають нашими. А якщо й так, то дай Бог, щоб їхній рівень життя теж ставав нашим.

Розмовляв Ігор Тимоць

Share Button

Також перегляньте

Джерело: politeka.net

Державне бюро розслідувань України очолив Роман Труба

Активісти кажуть, що Роман Труба санкціонував порушення та давав вказівки стосовно процесуальних дій у кримінальних …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.