Сьогодні, 17 травня у Національній опері України відбудеться святковий Концерт прем’єр, організованим двома Посольствами – Республіки Польщі і Литовської Республіки в Україні, який присвячений 226 річниці ухвалення Конституції 3 травня. Про це кореспондент POLUKR.net довідався під час прес-конференції у Києві.
Відомі виконавці, запрошені до участі в Концерті прем’єр з Польщі і Литви, зазначили, що для них є честю представляти свою творчість на сцені Національної опері у Києві та брати участь у цій винятковій мистецькій події, яка має такий багатий культурний вимір для поляків, литовців і українців. Так Адам Крушевський (баритон, Польща) поінформував, що виконає дві арії з опер «Страшний двір» та «Чесне слово» видатного й найбільш ідіоматичного польського композитора Станіслава Монюшка. Литовський піаніст Рокакс Зубовас висловив своє захоплення інтересом українців до творчості Міколаюса Чюрльоніса, твори якого виконуватиме 17 травня на сцені Національної опери України.
Посол Польщі в Україні Ян Пєкло зазначив, що перша ухвалена в Європі Конституція була спробою цивілізованого врегулювання взаємин у багатонаціональній державі, вона стала водночас фундаментом для подальших державотворчих прагнень та засвідчила про спільне коріння різних народів. На переконання посла Литви Марюса Януконіса, Конституція 3 травня була значним правовим досягненням народів, а для Литви ця Конституція виявилася, крім цього, ще й першим документом, оформленим литовською мовою.
За даними Вікіпедії, Конституція Речі Посполитої 3 травня 1791 року вважається першою в Європі конституцією в сучасному розумінні, ухваленою на Чотирилітньому сеймі в Польщі, що встановлювала устрій Речі Посполитої згідно з ідеями просвітництва; зберігаючи становий устрій, зміцнила виконавчу владу за принципом спадкової монархії; скасувала liberum veto, розширила права міщан, послабила позиції магнатів; скасувала поділ на Корону і Литву.
Українці можуть вважати першою європейською конституцією Конституцію Пилипа Орлика, датовану 1710 роком, якої через несприятливі історичні обставини не ухвалили та не впровадили. Остання обставина не дозволяє українському історичному документу «конкурувати» за першість із польським, який був фактично введений в дію і мав широкий, хоч і короткочасний, вплив на події.