“Без оновлення еліти важко здолати корумпованість системи”, – Х’юґ Мінґареллі

Львів із дводенним візитом відвідав глава представництва ЄС в Україні Х’юґ Мінґареллі. Він зустрівся з регіональною владою, студентами та представниками місцевого бізнесу. Обговорювали процес отримання Україною безвізового режиму з країнами Шенгенської зони, вплив ЄС на впровадження Києвом реформ, втілення в життя Угоди про асоціацію і Мінські угоди. Polukr.net поговорив із послом та зібрав найцікавіші висловлювання:

Що потрібно, щоб реалізувати потенціал України?

– Україна – країна неймовірної кількості можливостей. 45 мільйонів осіб живуть практично в центрі Європи, населення освіченіше, ніж у більшості сусідів. У Львові зустрів більше тих, хто говорить багатьма мовами і користується новітніми гаджетами, ніж у багатьох містах Західної Європи. Українці дуже відкриті та щиро зацікавлені західною культурою. Це шалено тішить. За кілька років можете стати процвітаючою країною, попри те, що у вас великий сусід, який час від часу створює неабиякі проблеми. Пора нарешті позбутись верховенства корупції в цій країні, аби реалізувати потенціал України.

Україна виконала всі зобов’язання, аби отримати безвізовий режим з ЄС. Протягом останніх місяців Євросоюз робить все можливе, аби безвізовий режим запрацював.

Як Україна стане частиною єдиного ринку ЄС?

– Перша ціль ЄС в Україні – поділитися досвідом побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки, яка підвищить тут стандарти життя. Хочемо допомогти вам забезпечити умови для швидкого економічного росту. Головний інструмент, що використовуємо – Поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною і ЄС. Хочемо скасувати нинішні митні збори і перепони в торгівлі між нами. Для цього ЄС допомагає Україні переймати норми і стандарти. Слід гармонізувати норми промислової і аграрної сфер, усунути технічні перепони для виходу українських товарів на європейські ринки. Україна має стати частиною єдиного ринку ЄС. Це праця як мінімум восьми років. Конче потрібна модернізація українських підприємств, що вимагає інвестицій. А це боротьба з корупцією. Втілення положень ПВЗВ триває від січня 2016 року. За рік помітили невеликий ріст торгівлі між Україною і ЄС.

Як ЄС допомагає покращити бізнес-клімат в Україні?

– Для цього ініціювали низку програм задля спрощення правил і процедур. Однією із цілей ЄС також є встановлення верховенства права в Україні. Високий рівень корупції – головна перешкода для економічного росту України. ЄС допоміг у створенні НАБУ, Національного агентства з запобігання корупції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Обговорюємо з Києвом, як найшвидше створити спеціальні антикорупційні суди. Ще один напрямок – підтримка малого і середнього бізнесу. У Євросоюзі більшість робочих місць створює такий бізнес. Також допомагаємо з очищенням банківського сектору України, з покращенням і вдосконаленням енергетичного сектору, прискоренням темпів приватизації.

Яка головна перешкода для інвестицій?

– ЄС хоче допомогти українській владі боротися з корупцією. Знаєте, яка головна перешкода для іноземних інвестицій в Україну? Корупція! Якщо запитаєте глав європейських компаній, чому не інвестують в Україну, то вони скажуть, що через брак гарантій їх прав власності. Якщо вони тут матимуть спір і підуть у суд, то, ймовірно, зустрінуть корумпованого суддю. Нам треба діяти заодно, аби здолати це. Хочемо поділитися досвідом, як це зробити. Але ми не вчителі, а радники. Візьміть відповідальність за свою країну в свої руки. А ми допоможемо.

Весь час триває боротьба між тими, хто пробує модернізувати Україну, й тими, хто хоче зберегти все, як є

– Ви часто не помічаєте, але за останні три роки в Україні відбувся прогрес. До прикладу, НАБУ. Весь час контактую з його главою Артемом Ситником. Знаєте, чому в України такий поганий імідж в ЄС? Українці самі надто часто критикують владу замість того, щоб щось робити. Так, НАБУ потребує більше ресурсів. Але воно створене лише рік тому. І працює. Так, в Україні треба зробити значно більше. Є великі ризики “боксування” реформ, багато зацікавлених у зупинці процесу. Наприклад, усі, хто потерпають від боротьби з корупцією. Вони хочуть зберегти корумповану систему. Весь час триває боротьба між тими, хто пробує модернізувати Україну, й тими, хто хоче зберегти все, як є.

Тільки-но критично спаде рівень корупційних перешкод, підуть потоки іноземних інвестицій

– Війна на Донбасі – теж причина браку західних інвестицій. Але мої розмови з європейськими бізнесменами свідчать, що головною перешкодою залишається корупція. Усі бачать можливості й дивуються, як можна їх так розтрачувати. Тут одна з найкраще освічених робочих сил, розвинута ІТ-сфера, але водночас стара зашкарубла корумпована система. Тільки-но критично спаде рівень корупційних перешкод, підуть потоки іноземних інвестицій, а тоді буде легше дати раду і з Донбасом. Наразі не маємо альтернатив Мінському мирному процесу, тому, з нашого боку, налаштовані підтримувати повне виконання Мінських угод.

Надіюся, надалі вдасться зберегти єдність у ЄС щодо санкцій

– Інструмент, яким ЄС пробує зупинити війну на сході України, – санкції проти Росії, які недавно продовжили знову на півроку. Вони таки б’ють по російській економіці. Надіюся, надалі вдасться зберегти єдність у ЄС щодо санкцій. Також допомагаємо спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ. Її ціль – запобігати ескалації конфлікту на Донбасі й бути свідками, що там відбувається. Крім цього, сприяємо модернізації і навчанню української армії. Тепер не знаємо, чи нас у цьому підтримуватимуть США та наскільки складно буде зберігати єдність.

Без оновлення еліти важко буде досягти її якісного покращення…

– В Україні дуже розвинене громадянське суспільство, яке є двигуном змін. Не бачив такого ніде в Європі. Це чудовий актив. Слід, аби активна громадськість ставала владою. Або бодай залишалася сторожовою собакою політичного класу. Світова спільнота має обмежений вплив на вашу еліту і не можемо обійтися без даних, зібраних вами. Добре, якщо ваш громадський сектор буде йти в політику, в депутати парламенту і братиме відповідальність в уряді. Без оновлення еліти важко буде досягти її якісного покращення, здолати корумпованість системи.

Частина членів ЄС обирає більше ніж політичне об’єднання, інша – хоче лише користатися з вигод єдиного ринку

– ЄС – це 28 країн, але одна, Велика Британія, виходить, тож на зустрічі в Римі нас було 27 (саміт глав держав ЄС, присвячений 60-річчю підписання Римського договору, що у березні 1957 року започаткував створення ЄС. Британія, яка на референдумі в червні 2016 року проголосували за вихід з ЄС, не брала участі в саміті, хоча ще є членом ЄС – Polukr.net). Частина членів ЄС обирає більше ніж політичне об’єднання, інша – хоче лише користатися з вигод єдиного ринку, зберігаючи суверенність у багатьох сферах. Дехто заговорив про Євросоюз двох швидкостей. Це вже дійсність, яка далі розвиватиметься. Не всі в ЄС хочуть євро як єдину валюту, не всі хочуть вільного руху людей у Шенгенській зоні (входять 22 члени ЄС і 4 країни, які не в ЄС – Polukr.net). Маємо теж кризу, бо деякі члени ЄС прийняли біженців з Іраку і Сирії, які втікали від смерті. Інші виявилися несолідарними, неготовими до біженців, бо ті мусульмани і, мовляв, посягатимуть на їхню ідентичність. Це теж наслідок різнобачення, різних швидкостей руху в ЄС. Ті країни ЄС, які не хочуть рухатись далі, у бік більш тісної інтеграції в межах Євросоюзу, не мають заважати тим, хто хоче цього. Це не найкраще, але рішення.

Підготував Ігор Тимоць

Довідка

Х’юґ Мінґареллі — 62 роки, французький дипломат італійського походження. Глава представництва ЄС в Україні від 2016 року. Замінив на цій посаді поляка Яна Томбінського.

У 1979-1982 рр. Х’юґ почав кар’єру як фінансовий аналітик у Фінансовому інституті в Парижі.

У 1982-1987 рр. працював главою Європейського фонду розвитку та Європейського суду аудиторів.

У 1987-1990 рр. – координатор з питань Нігерії в генеральному директораті Єврокомісії з розвитку.

У 1990-1999 рр. – глава відділу Нових незалежних держав у генеральному директораті Єврокомісії з питань зовнішніх відносин.

У 2000-2002 рр. – директор Європейського агентства з реконструкції, в Управлінні допомогою ЄС для Косово, Сербії, Чорногорії та Македонії.

У 2002-2007 рр. – директор з питань Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії в генеральному директораті Єврокомісії з питань зовнішніх відносин.

У 2007-2010 рр. – заступник гендиректора з питань Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії, Північної Африки, Близького Сходу, Європейської політики сусідства в генеральному директораті Єврокомісії з питань зовнішніх відносин.

У 2011-2015 рр. – виконавчий директор з питань Південної Африки, Близького Сходу, Аравійського півострова в Європейській службі зовнішньої дії.

У 2015-2016 рр. – старший радник з питань впровадження Глобальної стратегії та перегляду Європейської політики сусідства.

Від 29 серпня 2016 року – посол ЄС в Україні, глава представництва ЄС в Україні

Стояв у витоків Угоди про асоціацію Україна-ЄС, саме він до кінця 2010 року був головним переговірником з боку ЄС щодо «нової посиленої угоди». Певний час не хотів, аби в назві Угоди між Україною і ЄС було слово «асоціація».