вівторок, 25 Січень, 2022
pluken
Головна / Геополітика / Про роль «томагавків» в історії, або як США знову стати великими
Фото: wikimedia.org
Фото: wikimedia.org

Про роль «томагавків» в історії, або як США знову стати великими

Share Button

З приходом до влади у США адміністрації Трампа світ звикає до інших Штатів. Не тих, які виводили війська з Іраку та Афганістану, недобивали світовий тероризм у Сирії, підписували угоду з Іраном та знімали з нього санкції, вели справи з порушником міжнародного права Росією. Сьогодні США вже інші – про це свідчить квітнева поведінка наддержави, її рішуча реакція на нові виклики. Самого Трампа, здається, цілком задовольняє образ ковбоя Мальборо, який битиме першим, адже той, хто це робить, – б’є двічі. Передвиборчий слоган «Зробимо Америку великою знову» лунає сьогодні з іншим відтінком, адже велич можна здобути і в переможній війні. Кандидатів на роль переможених вистачає.

По-перше, це сирійський диктатор Башар Асад, якого підтримує Москва. 59 «томагавків» без жодних санкцій Ради Безпеки ООН довели, що США хочуть і можуть діяти самостійно й на власний розсуд. З погляду міжнародного права, відбувся напад одної суверенної держави, члена ООН, на іншу суверенну державу. Проте з позицій здорового глузду, США завдали ракетного удару по авіабазі, звідки літаки ВПС Сирії 4 квітня здійснили хімічну атаку (було використано зарин) на місто Ідліб. Більше того, після ракетного удару були опубліковані фотографії, що засвідчили наявність хімічної зброї саме на цій базі. Тобто удар виявився влучним, а той факт, що сирійський режим досі володіє хімічною зброєю, яка мала бути утилізована ще п’ять років тому, і готовий застосовувати її проти власного мирного населення, не виключає можливості нових ударів США аж до повалення режиму Асада.

Вашингтон знову готовий грати в гру «legal/legitimate», яку вже проходили в Косово. Цікава у цьому випадку поведінка Росії, яка спочатку прикривала злочини Асада, за кримсько-донбаською традицією називаючи чорне білим і навпаки. Проте загальне враження залишилося незмінним: Москва просто проковтнула «томагавки» в Сирії. В цих умовах і відбувся візит державного секретаря США Рекса Тіллерсона до Москви, що пройшов у «крижаній атмосфері». Результати візиту Путін оцінив як «робочі», зазначивши, що військово-політична ситуація між країнами погіршилась.

Знаменитий ультиматум Тіллерсона Путіну – «або ви з нами, або з Асадом», – від початку до кінця є фарсом, який не мав жодних шансів бути прийнятим у Кремлі. США зіграли м’язами, а наступного для після візиту Тіллерсона Трамп заявив, що НАТО є цінним як ніколи, натомість Росія чинить злочини в Україні й буде за них відповідати.

Власне Росія і є другим та основним кандидатом на поразку від США. Вашингтон не приховує військових приготувань в Європі, як і того, що ці приготування спрямовані на стримування російської агресії. Не виключено, що вже невдовзі Україна таки отримає летальне озброєння – принаймні логіка «яструбів» в адміністрації Трампа це передбачає. В той час, коли Росія плете інтриги в Європі, дестабілізуючи руками популістів Старий світ, США готові вчинити простіше.

Наприклад, розвернути свій найсучасніший авіаносець до берегів Північної Кореї, загрожуючи їй 300 «томагавками» на борту есмінців ударної групи у відповідь на шості ядерні випробування. Північна Корея – анклав непередбачуваності й агресії в регіоні, де Вашингтон має надійних союзників у Сеулі та в Токіо, а також розглядає його з позиції зростання впливу Китаю та майбутньої військово-політичної конкуренції з Піднебесною. Китаю навіть довелося активізувати дипломатичні зусилля й відрядити на кордон із КНДР 150 тис. солдатів, аби заспокоїти ситуацію.

Геополітичний бокс у регіоні триватиме й надалі, хоча не виключено, що на цьому напрямку США лише симулюють активність – надто великі шанси на зіткнення з Китаєм, для якого КНДР радше союзник, аніж навпаки. Тому віддаємо північнокорейському диктаторові почесне третє місце в списку потенційних жертв.

Інша річ – Афганістан, де США вже 16 років безуспішно борються зі світовим тероризмом: спочатку в іпостасі «Аль-Каїди», а сьогодні – ІДІЛу. Минулого тижня США скинули найпотужнішу неядерну бомбу за всю історію – 11-тонну «матір усіх бомб» – на мережу скельних тунелів ІДІЛ. Складно оцінити ефективність її застосування – за різними даними, загинуло від 36 до 45 бійців «Даїш», також був знищений арсенал. Навряд чи активізація боротьби з терористами в цьому регіоні є пріоритетом для адміністрації Трампа – сьогодні ІДІЛ частіше випливає в Росії (останній теракт у метро в Петербурзі яскраво про це свідчить), інколи – в Європі, але аж ніяк не в США, де активно працюють спеціальні служби. Саме тому не варто очікувати нової наземної операції американців в Афганістані, й саме тому ми ставимо цей фронт на четверте місце у списку. Акція з «матір’ю всіх бомб» мала, передусім, символічний ефект. Тут радше треба оцінювати сам факт використання авіабомби, «томагавків», маневрів авіаносної групи та заяв американських дипломатів і чиновників.

Якщо оцінювати весь комплекс дій, то висновок очевидний: сильні й рішучі Штати повертаються в гру після «сплячки» другого президентського терміну Обами. США знову готові вести війни з диктаторами – згадаємо Каддафі в Лівії (до речі, востаннє «томагавки» використовували саме в лівійській кампанії) та Хусейна в Іраку. І якщо Асад є очевидною ціллю сьогодні, Кім Чен Ин – завтра, то Путін може приєднатися до них уже незабаром (можливо, десь посередині). Адже останній – не просто диктатор-фанатик, він – найзручніший опонент для Трампа. Перемоги над близькосхідними диктатурами не зробили США великими, не принесли Дж. Бушу-молодшому славу Рузвельта. Радше навпаки. Трамп не йтиме шляхом попередника, його гра матиме більші ставки. Ядерна держава з великим ресурсним потенціалом, але безглуздим економічним менеджментом та ностальгією за минулою величчю – Росія за багатьма ознаками та поведінкою нібито тягне на наддержаву. Завдавши поразки Росії, США точно стануть великими знову.

Валерій Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Kryzys migracyjny na granicy polsko-białoruskiej. Operacja Silne Wsparcie. Fot. Wojska Obrony Terytorialnej.

Росія та її велика гра: військовий вимір

Дії Російської Федерації щодо країн Центральної та Східної Європи, які здійснюються з метою зміцнення її …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.