субота, 23 Січень, 2021
pluken
Головна / Інтерв’ю / «В ЄС нарешті помітили, що в сирійській та українській кризах винна Росія», – Франк Дювелль
Франк Дювель.  Фото POLUKR.net. / Андрій Поліковський
Франк Дювель. Фото POLUKR.net. / Андрій Поліковський

«В ЄС нарешті помітили, що в сирійській та українській кризах винна Росія», – Франк Дювелль

Share Button

Президент України Петро Порошенко зустрічався з главою Європарламенту Мартіном Шульцом і закликав Європейський парламент якомога швидше надати безвізовий режим українцям. Порошенко не раз говорив, що ЄС скасує візи для українців у жовтні. Шульц відповів, що «у Європарламенті є стабільна більшість для запровадження безвізового режиму». Проте питання лібералізації візового режиму не включили до порядку денного сесії Європарламенту 24-27 жовтня. Формальною причиною було те, що в ЄС тривав процес вироблення механізму призупинення безвізового режиму на випадок нової міграційної кризи чи якщо Україна порушуватиме свої зобов’язання перед Євросоюзом. Сьогодні стало відомо, що в порядку денному листопадової сесії Європарламенту теж відсутній пункт про голосування за скасування візових вимог ЄС до України.

На думку глави українського МЗС Павла Клімкіна, ЄС відклав питання лібералізації візового режиму саме через внутрішні дискусії в ЄС, а не через українські недопрацювання. Неофіційно експерти говорять, що таким чином Брюссель тисне на Київ, аби той впроваджував електронне декларування та інші реформи. Тобто ЄС затягує візове питання, щоб і надалі мати інструмент впливу на Київ. Про кризу з міграцією та перспективи візової лібералізації POLUKR.net поговорив зі старшим науковим співробітником Центру з питань міграції, політики і суспільства Оксфордського університету Франком Дювеллем.

franck-duvell-005

– Лідери ЄС вже приготувалися до можливого напливу трудових мігрантів з України після лібералізації візового режиму? Чи такий розвиток подій не передбачений?

– Сподівався, що вони готові. Маю враження, що лідери ЄС більш позитивно, ніж раніше, ставляться до надання Україні безвізового режиму. Тобто неформально ЄС має позитивне рішення щодо цього питання. Для цього є дві глибинні передумови. По-перше, українці – жителі Східної Європи, білі, християни, тому не несуть інтеграційних загроз. Лідери країн ЄС практично не мають застережень у цьому питанні. Особливо, якщо взяти до уваги, що в країнах ЄС, які межують з Україною (Польща, наприклад), успішно працюють сотні тисяч українців, і з цим не виникає проблем. Також українці переважно добре освічені, дотримуються трудової етики, що важливо для європейців.

Друга причина – у провідних країнах ЄС, як-от Німеччина, стикаються з проблемами, які змушують їх залучати нову робочу силу. Це і старіння населення, коли на одного працюючого припадає щораз більше пенсіонерів, і зменшення кількості молодих працюючих жителів. Також українцям сприяє географічна близькість і статус хорошого сусіда Євросоюзу. В ЄС розуміють, що українцям нескладно мігрувати в ЄС, приїжджати і повертатися додому. Мені здається, що на майбутнє потрібні кращі транспортні зв’язки між країнами ЄС і Україною, більше бюджетних авіаліній. Гадаю, незабаром це питання теж успішно вирішать.

franck-duvell-011

Одна з ключових тривог лідерів ЄС – нелегальна трудова міграція з України. Раніше українці асоціювалися з нелегальною міграцією до Німеччини, Італії, Греції. Але протягом останніх років це питання зійшло з порядку денного. Українцям стало простіше отримати робочу візу, тож вони можуть легально працювати в країнах Євросоюзу. Також можуть повертатися додому, коли закінчується термін дії візи. У ЄС немає зараз серйозних дискусій про нелегальну міграцію з України. Це – гарний фон для обговорення лібералізації візового режиму.

Почуваюся доволі оптимістично щодо майбутнього трудової міграції українців у ЄС, але все буде залежати від економічного становища в Євросоюзі. Якщо ЄС переживатиме нову економічну кризу та збільшення рівня безробіття, то буде значно менш готовим до відкритості для українських трудових мігрантів.

– Чи багато в ЄС бізнесменів, які готові будувати фабрики, вести бізнес в Україні?

– Це вже відбувається і поволі продовжуватиметься. Особливо – у легкій промисловості: виробництво взуття, меблів, текстилю, одягу… Також в України чудові шанси стати одним із центрів ІТ-виробництва в Європі.

Ми, в Оксфорді, зауважили, що з’явився світовий тренд переводити виробництво додому чи в близькі сусідні країни. Аби виробництво було ближчим до споживачів.

Вважаю, Україна може сильно виграти від цієї диверсифікації глобальної економіки – перенесення виробництва ближче до кінцевих споживачів. Успіх у цій справі значною мірою залежить від того, чи зможе Київ знизити рівень бюрократії й корупції, які гальмують цей процес. Якщо не існує верховенства права, захисту прав власності, якщо не відомо, кому і за що платити, то бізнес почувається, немов із гирею на шиї. Бізнесу життєво необхідні гарантії безпеки та стабільність країни.

– Очевидно, ЄС, США та МВФ через візову лібералізацію, Угоду про асоціацію та кредити тиснуть на Київ, аби домогтися встановлення таких правил гри для бізнесу?

– Так, усі західні умови спрямовані саме на це. Всі угоди, дотації та кредити йдуть в пакеті з виконанням цих умов. Ті, які ставить ЄС, – дуже конкретні. Іноді вони надто жорсткі для України. У Євросоюзі очікують, що ці умови забезпечать верховенство права, демократію, дотримання прав людини, ефективну боротьбу з корупцією і справедливе судочинство… Проте очікувати, що Київ піде на обрізання пенсій, соціальної допомоги, грошей на освіту і охорону здоров’я, – досить проблемно. Українці дуже бідні, часто не можуть самі за це заплатити, широкі прошарки населення й без того потерпають, тож це може призвести до соціального вибуху. Існує низка ділянок реформ, де Україна має захищати свої стандарти. Але щодо більшості реформ, то Україна повинна піддатися й робити так, як їй радять західні партнери.

franck-duvell-004

– Як «брексіт» змінює Євросоюз? Той, в який хоче інтегруватися Україна…

– Із виходом Британії Євросоюз втратить 60 мільйонів споживачів або 8% населення ЄС. Також він втратить п’яту за потужністю економіку світу. Але водночас Євросоюз втрачає того, хто постійно створював проблеми. Лондон завжди ставив під питання і блокував ініціативи ЄС, особливо щодо захисту прав людини, соцстандартів, прав робітників і екологічних стандартів. Можливо, без Британії Євросоюз стане більш привабливим та збалансованим. Також бачимо, що після «брексіту» громадська підтримка Євросоюзу серед населення країн ЄС зросла. Результати референдуму не спровокували ще більший євроскептицизм. Маємо втрати і вигоди від «брексіту», а також нові можливості. Лідери Євросоюзу аналізують ситуацію, і маю надію, що завдяки цьому досвіду зроблять ЄС кращим. Обидві сторони – і ЄС, і Велика Британія – спробують повернути ситуацію собі на користь.

– Які наслідки «брексіту» для Британії? Від часу референдуму минуло 4 місяці…

– Британія втрачає доступ до ринку ЄС розміром 440 мільйонів споживачів, які купують британські товари. Британський фунт втратив третину вартості, очікуване падіння ВВП країни складе близько 5%. Це означає знецінення зарплат і збережень британців.

Перед референдумом була неймовірна пропаганда в таблоїдах за вихід Британії з ЄС. Ці видання маніпулювали думкою британців, підсилюючи їхні страхи про наплив заробітчан із країн ЄС, кризу в ЄС із біженцями-мігрантами з Близького Сходу.

Через пропаганду «брексіту» рівень ксенофобії й насильства зріс на 43%. У результаті був убитий політик, один із противників «брексіту», та один польський заробітчанин. Ще один ледве вижив після отриманих травм. Я не можу так спокійно, як раніше, вийти з пабу в п’ятницю, бо в суспільстві стало менше безпеки через цю антимігрантську кампанію. Поляки – на першому місці серед заробітчан з країн ЄС, потім німці та французи. Британці радше голосували не за вихід Британії з ЄС, а за вигнання з Британії громадян інших країн ЄС і за закриття кордонів для мігрантів з Близького Сходу.

За вихід з ЄС переважно голосували містечка і села Англії, менш освічене та бідніше населення. Великі міста, люди з вищою освітою й заможніші голосували за те, щоб залишитися. Схоже протистояння між заможним і освіченим населенням, яке підтримує відкритість та ліберальні цінності, і менш освіченим та біднішим населенням, яке підтримує крайні праві консервативні цінності, можемо бачити у всій Європі.

Також у результаті «брексіту» суспільство дуже розшарувалося. Нагадаю, що за вихід проголосувало 51,9% британців, проти – 48,1%. Між тими, хто хоче залишитися, і тими, хто хоче покинути ЄС, зберігається агресивний дискурс. Північна Ірландія та Шотландія повторюють, що хочуть вийти зі складу Великої Британії. Перший міністр Шотландії Нікола Стерджен 20 жовтня опублікувала перший варіант законопроекту про повторне проведення референдуму щодо незалежності Шотландії. Більше немає Об’єднаного Королівства – є роз’єднане Королівство, не існує Великої Британії – є маленька Британія.

Еліти, які пропагували «брексіт», тільки після референдуму сказали, що вони насправді хотіли лише позбутися всіх регуляцій від Євросоюзу – щодо дотримання прав жінок, робітників, захисту навколишнього середовища. Сумна сторона цієї історії в тому, що люди, які голосували за «брексіт», найбільше від цього й постраждають. Вони потерпатимуть від знецінення своїх зарплат та урізань соцвиплат, які їм гарантував ЄС. Люди, фактично, самі викопали собі могилу. Заможні люди, які були проти виходу, значно легше переживуть ці негаразди.

– Чи пішла на спад криза з біженцями-мігрантами у Євросоюзі?

– І так, і ні. Ні, бо кількість переміщених осіб у світі зростає, відповідно криза переміщених осіб залишається гострою. Є криза з переміщеними особами в Туреччині, в Україні та інших країнах навколо Євросоюзу. Послабилась лише криза з тими біженцями, які прибули в Євросоюз, бо країни ЄС навчилися краще контролювати свої кордони. Тож менше людей змогли потрапити останнім часом в ЄС. Криза зменшилася в ЄС, але загалом криза з переміщеними особами посилилась і може вибухнути з новою силою – і знову в Євросоюзі.

franck-duvell-023

– Як криза з мігрантами вплинула на увагу Євросоюзу до України та її проблем?

– На рік вона всіх спантеличила. Через домінування справи біженців в Італії та Греції, у ЄС втратили з поля зору Україну. Але в Євросоюзі нарешті помітили зв’язок між сирійською та українською кризами і збагнули, що в обох ситуаціях винна Росія.

– Які виклики тепер найгостріше стоять перед Євросоюзом?

– Маємо поширення антиліберальних крайніх правих сил у Європі. Це створює загрози для пересування по Європі, спричиняє мілітаризацію кордонів ЄС, відновлення кордонів всередині Євросоюзу. Дуже небезпечно, що зростають ксенофобські настрої, що біженця чи мігранта сприймають як людину нижчого сорту, порівняно з жителями тієї чи іншої країни. Це провокує насильство щодо цих груп населення. Триває критика ліберальної державної політики в країнах ЄС, зростає роль агресивної вуличної юрби в житті суспільств і країн. Це підриває ключові цінності Євросоюзу – право на вільне пересування, відкриті кордони, дотримання прав людини, демократію, верховенство права. Це екзистенційна криза Євросоюзу.

Одна із причин цього в тому, що Євросоюз нерівний. Маємо великі розбіжності між багатими і бідними країнами ЄС, а також суттєвий поділ всередині країн між багатими і біднішими. Глобальна економічна криза 2008 року, яка не завершилась у 2009-2010 роках, спровокувала кризу лібералізму як моделі та ідеології.

Чи не перетвориться ЄС без Британії на надфедерацію – щось на зразок «Сполучених країн Європи»?

– Не бачу такої перспективи. Не слід забувати, що ЄС – це союз суверенних національних держав, а не мігрантів з Європи, якими були США. Такі нації не віддадуть своєї влади назовні. У ЄС паралельно відбувається передача влади наднаціональним органам ЄС та на регіональний рівень країн. Триває активна передача влади на місця, регіонам і містам.

– Як виглядатиме ЄС через 10-15 років, коли, сподіваємось, Україна буде ближчою до інтеграції з цим об’єднанням?

– Сподіваюся, Євросоюз тоді буде не таким поділеним, а більш справедливим, рівноправним і об’єднаним, ніж той, який маємо зараз.

Розмовляв Ігор Тимоць

Share Button

Також перегляньте

o.jurynes

Оксанa Юринець: Добросусідська співпраця повинна бути основою для нашої політики

Розмова з Оксаною Юринець, народною депутаткою Верховної ради України VIII скликання, викладачкою Львівської політехніки. Як …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.