середа, 20 Березень, 2019
pluken
Головна / Культура / Загадка Збруцького ідола
Фото: POLUKR.NET, автор - Мирослава Іваник
Фото: POLUKR.NET, автор - Мирослава Іваник

Загадка Збруцького ідола

Share Button

Польські та українські археологи почали спільне дослідження Збруцького ідола – ймовірно, одного з найбільш унікальних та загадкових свідчень вірувань давніх слов’ян. Знайдений майже 170 років тому він досі провокує дискусії, довкола нього більше запитань, аніж відповідей. Водночас вивчення цієї скульптури дасть нагоду більше дізнатись і про інші збережені ідоли українського Поділля.

Сьогодні Збруцький ідол – одна з основних знахідок в експозиції Краківського музею археології. Це кам’яний стовп висотою 2,67 м із чотирма обличчями на чотирьох гранях та складними символічними різьбленнями. Припускають, що на ньому зображений слов’янський бог Світовид, який дивиться на усі чотири сторони світу. Виявили ідола у 1848 році, а вже у 1851, після п’ятитижневої подорожі, він потрапив до Кракова. Класична історія каже, що сенсаційній знахідці передувала аномальна засуха, через яку голова фігури зявилась над поверхнею вод Збруча внаслідок різкого падіння їх рівня. Після прибуття до Кракова статуя 7 років виставлялась у залі бібліотеки Ягеллонського університету.

Фото: Мирослава Іваник

«Від моменту його виявлення у 1848 році Збруцький ідол залишається абсолютно унікальною знахідкою, – розповідає polukr.net професор, доктор габілітований Жешівського університету Міхал Парчевський. – Ідол не має близьких аналогій, хоча з моменту його виявлення пройшло вже майже 170 років. Він віддалено схожий на ідолів Східної Німеччини, які, однак, були дерев’яні і мали таки дещо інший вигляд. Маємо нині дуже багато інтерпретацій, проте жодну з них не варто відкидати без поглиблених аналізів. Можемо лише сказати, що наразі ми доволі мало знаємо про Збруцького ідола. А це означає, що кожне з питань про походження та сутність цієї пам’ятки потребує дуже ретельних досліджень».  

Прийнято вважати, що Збручанський ідол був створений у Х ст. До наших часів дійшло дуже мало речових знахідок, пов’язаних з віруваннями слов’ян. Тож науковці не багато знають про цю сторінку історії. А Збруцький ідол, за їхніми словами, свідчить про складний світогляд людей, які жили на теренах Західної України тисячоліття тому.

Багато років феномен цієї кам’яної скульптури цікавив науковців. Нову хвилю дискусій спровокувала опублікувана у 2011 році стаття Олексія Комара та Наталії Хамайко «Збруцький ідол: пам’ятка епохи романтизму?». Її мета – довести, що Збруцький ідол насправді не слов’янська пам’ятка, а набагато пізніша підробка майстрів XIX століття, які захоплювалися старовиною.

За словами учасниці проекту з дослідження ідола Наталії Войцещук, що працює в НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, дати відповідь на більшість запитань можна лише провівши детальні дослідження. Адже востаннє ідола вивчали у 1960-х роках, коли ще не було багатьох сучасних методів.

«Ми ставимо собі завдання максимально дослідити Збруцького ідола сучасними методами, – пояснює науковець. – Йдеться про геологічні дослідження, спектральний аналіз, різні хімічні аналізи тощо. Зокрема, на Збруцькому ідолі збережені сліди фарби. Вивчення її хімічного складу дасть нам багато інформації, адже фарби XIX століття і фарби Х століття кардинально відрізняються».

Науковці також планують визначити точне місце виявлення ідола та його історію перевезення до Кракова.

«Є дуже багато питань. Наразі є припущення про ймовірне місце віднайдення ідола. Класична теорія каже, що ідол стояв на горі і потім його звалили у Збруч. Але сам вигляд ідола свідчить про те, що його далеко не тягнули, не транспортували, а тим більше не скидали. Радше його сховали. Справжня історія його виявлення допоможе зрозуміти, якого часу насправді ідол», – переконана Наталія Войцещук.

Команда сучасних дослідників кам’яної фігури зібрала фахівців із двох країн – археологів та геологів, які займаються слов’янською тематикою та язичництвом. Як кажуть самі науковці, важливо те, що тут є прихильники різних концепцій, а це має сприяти пошуку правильної, а не бажаної відповіді.

Разом з унікальним Світовидом науковці також планують вивчити інших ідолів з околиць Кам’янця-Подільського, що на Хмельниччині. За словами Наталки Войцещук, тут територія їхнього особливого скупчення, що теж є великою загадкою для істориків. Нині у місцевому музеї зберігаються ще 9 кам’яних ідолів. Усі вони набагато простіші у виконанні і архаїчніші за Збруцьку скульптуру. Їх прийнято датувати як пізні пам’ятки черняхівської культури (V-VI століття) або раннім слов’янським часом (VII-VIII століття). Більшість – це кам’яні брили, які мають антропоморфне завершення у вигляді людської голови, а три з них із зображенням обличчя, рук та інших елементів людського тіла на лицевій стороні .

Фото: Наталка Войцещук

Фото: Наталка Войцещук

Одного з них польські та українські фахівці підняли із землі нещодавно – наприкінці липня цього року. Йдеться про Сурженецького ідола, відомого археологам ще з кінця 1970-х років. Кілька останніх років було багато розмов про те, аби його підняти та відвести до музею. Однак через вагу експоната, а це понад 500 кг, та складність таких робіт, вдалось це зробити лише у липні цього року.

Фото: Наталка Войцещук

Віднайдені ідоли, за словами археологів, мають не лише сприяти кращому розумінню Збруцького ідола, але й допомогти у його популяризації. Зокрема, нині фахівці обох країн обговорюють можливість організувати у Кракові виставку Збруцького ідола разом із тимчасово позиченими кам’яними фігурами, які були знайдені в околицях Кам’янця-Подільського та є власністю місцевого музею. Вони не дуже схожі на Збруцьку скульптуру, але є цікавим регіональним феноменом.

«Можливо, Збруцький ідол належить до того ж типу пам’яток, хоча і суттєво відрізняється від них. Їхня спільна експозиція у Кракові може зацікавити як спеціалістів з усього світу, так і поціновувачів старовини», – переконаний Міхал Парчевський.

За словами Наталки Войцещук, за попередніми планами, усі дослідження триватимуть приблизно три роки. Колектив науковців сподівається отримати також підтримку Європейського Союзу на такий масштабний проект.

Мирослава Іваник

Share Button

Також перегляньте

Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

У Львові відзначають 110 років афористу Єжи Лецу

У Львові 20-21 березня відбудеться низка подій, присвячених 110-ій річниці від дня народження видатного письменника …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.